Рішення від 20.08.2020 по справі 420/4296/20

Справа № 420/4296/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

за участю:

секретаря судового засідання - Поварчук В.В.

представника позивача - Тіхова О.С.

представника відповідачів - Олійник Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА» до Державної податкової служби України та Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА» до Державної податкової служби України та Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 21.05.2020 року у справі № 420/3246/20, зокрема:

- роз'єднано позовні вимоги у справі № 420/3246/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА» до Державної податкової служби України та Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії;

- виділено в окреме самостійне провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА» до Державної податкової служби України та Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування повністю рішення комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.06.2018 р. № 815134/30622532 та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 541543/ - від 10.04.2018 року на суму ПДВ 223849,45 грн., складену та подану на реєстрацію позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подачі на реєстрацію.

Матеріали справи щодо позовних вимог, виділених в окреме самостійне провадження, передані до Відділу надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи (канцелярія) Одеського окружного адміністративного суду для виконання вимог, передбачених п. 7 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 року № 814.

Згідно з Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.05.2020 року справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА» до Державної податкової служби України та Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування повністю рішення комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.06.2018 р. № 815134/30622532 та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 541543/ - від 10.04.2018 року на суму ПДВ 223849,45 грн., складену та подану на реєстрацію позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подачі на реєстрацію передано судді Цховребовій М.Г. та присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 420/4296/20.

Ухвалою суду по справі № 420/4296/20 від 26.05.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи, із зазначенням таких обставин:

- 07.12.1999 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС Україна» було зареєстровано в якості юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. 13.12.1999 року позивача було взято на облік в органах державної податкової служби. З початку свого заснування та по теперішній час, основним видом економічної діяльності, яку здійснює позивач, є оптова та роздрібна торгівля тютюновими виробами;

- 14.03.2018 року між ТОВ «Тедіс Україна» та ТОВ «Левайс» було укладено договір поставки № 09-КЕ/18/КК (надалі - Договір). Згідно умов п. 1.1. Договору, позивач зобов'язався поставляти покупцю товар, а останній, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання оплачувати поставлений товар на умовах визначених у Договорі. На виконання умов Договору, позивачем було поставлено покупцю чергові партії товару. За господарськими операціями з поставки тютюнових виробів покупцю, згідно видаткової накладної, позивачем було складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 541543/ - від 10.04.2018 на суму ПДВ 223 849,45 грн.;

- через програму електронного документообігу «М.Е.Doc», позивачем було отримано квитанцію про зупинення реєстрації вищевказаної податкової накладної. У квитанції було вказано, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК Єдиному реєстрі податкової накладної зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку" та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 16. Порядку № 117). Скориставшись наданим законодавством правом, позивачем за допомогою програми електронного документообігу «М.Е.Doc», до контролюючого органу були подані пояснення для підтвердження реального характеру господарських операцій з поставки тютюнових виробів покупцю. На підтвердження викладених у поясненнях обставин, щодо реального характеру поставок покупцю товару, позивачем надані контролюючому органу копії первинних документів, складених в ході здійснення спірних господарських операцій, зокрема: договору поставки № 09-КЕ/18/КК від 14.03.2018 р. - який є укладеним та діючим на даний час; копії видаткових накладних; доказів оплати покупцем переданого йому товару (довідка банку про надходження коштів); копії ліцензій та установчих документів, які підтверджують правосуб'єктність позивача та покупця та їх право на здійснення торгівлі тютюновими виробами. Отримання вказаних пояснень ОВПП ДФС України підтверджено Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування (з додатками), реєстрацію якої зупинено та Квитанцією № 2. За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та копій первинних документів, які складалися в ході здійснення господарських операцій з поставки тютюнових виробів покупцю, Комісією ОВПП ДФС було прийняте рішення про відмову в реєстрації вищевказаної податкової накладної. В обґрунтування підстав для відмови в реєстрації податкової накладної, в Рішенні було зазначено: «Ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена. Наявність в органах ДФС інформації, що свідчить про здійснення платником ризикових операцій»;

- позивач вважає рішення Комісії ОВПП ДФС було прийняте без достатніх правових підстав, а також належного з'ясування та дослідження господарських операцій позивача з покупцем, а отже воно є необґрунтованим, протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси як позивача, так і його контрагента. З огляду на викладене, зазначене рішення, в силу його протиправності, має бути скасоване, а податкова накладна, реєстрація якої зупинена оскаржуваним рішенням, підлягають реєстрації в ЄРПН;

- всі господарські операції з постачання тютюнових виробів позивачем покупцю, оформлювалися первинними документами, які складалися у суворій відповідності до вимог чинного законодавства, позивач правомірно відобразив зазначені поставки у своєму бухгалтерському обліку та склав на їх підставі відповідну податкову накладну;

- виключними підставами для зупинення реєстрації податкової накладної, яка підлягає моніторингу, є: відповідність платника податку - критеріям ризиковості платника податку; відповідність податкової накладної - критеріям ризиковості здійснення операції (за виключенням податкових накладних, складених платником податку, який має позитивну податкову історію);

- ні позивач, ні його господарські операції з поставки товару покупцю, не відповідають ознакам ризиковості, та більше того взагалі не підлягають моніторингу на предмет ризиковості, а тому зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної є необґрунтованим та протиправним;

- у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі. Отже, моніторинг на предмет наявності ознак ризиковості, підлягають виключно ті податкові накладні, які не відповідають жодній з ознак визначених у п. 3 Порядку № 117;

- зупиняючи реєстрацію податкової накладної, складеної позивачем Комісією ОВПП ДФС не було враховано її відповідність одній з ознак визначених в п. 3 Порядку № 117 та, відповідно, контролюючим органом безпідставно здійснено її моніторинг на предмет ознак ризиковості. Після початку зупинення реєстрації податкової накладної, позивач, листом за вих. № 964/ГО/ДФ від 19.04.2018 року, звернувся з запитом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про надання інформації про причини зупинення реєстрації податкової накладної. У відповідь на запит позивача, ОВПП ДФС у своєму листі від 12.07.2018 року № 29482/10/28-10-49-08, зазначив зокрема наступне: «обчислений за визначеною формулою показник податкового навантаження (D), який формується, як співвідношення загальної суми сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами до загальної суми постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0,20 і 7 %, зазначеними платником податку в податкових накладних /розрахунках коригування, зареєстрованих в реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну /розрахунок коригування складає 0,0391 (тобто більше 0,03). Звітні зобов'язання з податку на додану вартість (показник P) по відношенню до місячного максимуму за останні 12 місяців при врахуванні найбільшої місячної суми податку на додану вартість, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну /розрахунок коригування, складають 0,8 (тобто P є меншим ніж Рм).». Таким чином, враховуючи той факт, що одночасне значення показників D та P по податковим накладним, складеним позивачем, відповідають критеріям визначеним в пп. 3) п. 3 Порядку № 117, Комісія ОВПП ДФС взагалі не мала жодних правових підстав здійснювати моніторинг податкових накладних, складених позивачем на предмет їх відповідності критеріям ризиковості;

- Критерії ризиковості платника податку (надалі - Критерії) визначені Державною фіскальною службою України у своєму інформаційному листі № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року. Однак, ні позивач, ні здійснювані ним господарські операції не підпадають під визначені критерії ризиковості, а тому зупинення реєстрації податкової накладної на даній підставі є протиправним та безпідставним. В листі Державної фіскальної служби України зазначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби - позивач не підпадає під ознаки даного критерію, оскільки був зареєстрований та здійснює свою діяльність у чіткій відповідності до діючого законодавства; 1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби - позивач не підпадає під ознаки даного критерію, оскільки був зареєстрований та здійснює свою діяльність у чіткій відповідності до діючого законодавства; 1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією,наданою такими фізичними особами - позивач не підпадає під ознаки даного критерію, оскільки був зареєстрований та здійснює свою діяльність у чіткій відповідності до діючого законодавства; 1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та упроваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією наданою такими засновниками та/або керівниками - позивач не підпадає під ознаки даного критерію, оскільки його засновники беруть безпосередню участь у його діяльності, зокрема приймають рішення про призначення керівників позивача, загальні збори учасників товариства проводяться з періодичністю визначеною законодавством та статутом; 1.5. наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби - позивач не підпадає під ознаки даного критерію, оскільки відсутні будь-які вироки компетентного суду України за даною правовою кваліфікацією відносно посадових осіб Позивача. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Додатково до вказаних підстав, пп. 1.6 п. 1 Критерії ризиковості платника податку визначено ще ряд додаткових ознак, за наявності яких комісії контролюючих органів можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим) - позивач не підпадає під ознаки даного критерію, оскільки він зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ; дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації - позивач не підпадає під ознаки даного критерію, оскільки він зареєстрований платником ПДВ з 16.12.1999 року; платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ) - позивач не підпадає під ознаки даного критерію, оскільки для здійснення розрахунків зі своїми контрагентами та сплати загальнообов'язкових платежів та зборів у нього відкрито ряд рахунків в банківських установах (копії довідок банківських установ про відкриття рахунків додаються); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років - позивач не підпадає під ознаки даного критерію, оскільки відсутні будь-які відомості про постановлення судових рішень з вказаних питань; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України - позивач не підпадає під ознаки даного критерію, оскільки податкова звітність з податку на додану вартість подавалася ним у строки та в порядку визначених чинним законодавством (копії квитанцій про подання декларацій з ПДВ додаються). Зокрема у додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларації з ПДВ зазначено інформацію по податковим зобов'язанням, що виникли з правовідносин позивача з ТОВ «Левайс» (порядковий номер 2821, у додатку виділено маркером); платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України - позивач не підпадає під ознаки даного критерію, оскільки фінансова звітність з податку на прибуток подавалася ним у строки та в порядку визначених чинним законодавством (копії квитанцій про подання декларацій з податку на прибуток додаються). Окремим критерієм, який може бути підставою для віднесення платника податку до категорії ризикових є наявність податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Однак, як і у випадку з критеріями ризиковості власне платника податку, господарські операції Позивача з поставки тютюнових виробів покупцю не відповідають жодним визначеним ознакам;

- податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність наступним ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється) - позивач не підпадає під ознаки даного критерію, оскільки обсяг постачання товару покупцям відповідає обсягам його придбання у виробників, а враховуючи циклічний характер поставок товару позивачу, на його складах завжди наявні певні обсяги запасів товару. Крім того, звертаємо увагу суду, що у податкових органів при здійсненні ними податкових перевірок не виникало претензій та навіть натяків на здійснення реалізації позивачем не облікованої або контрафактної продукції; відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі на дату складання такої податкової накладної/розрахунку коригування - позивач не підпадає під ознаки даного критерію, оскільки Державною фіскальною службою України позивачу була видана ліцензія № 300007 на право оптової торгівлі зі строком дії з 26.12.2013 р. до 26.12.2018 р., яка діяла (не анульована, не призупинена) на період спірних правовідносин (копія ліцензії додається); відсутність на дату складання податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб'єкта господарювання, який реєструє податкову накладну на товар (пальне) із кодами УКТ ЗЕД згідно з п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу - даний критерій не застосовується, оскільки позивач не є платником акцизного податку з реалізації пального; розрахунок коригування складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, який поданий на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється) - даний критерій не застосовується, оскільки рішення про зупинення реєстрації приймалося не щодо розрахунку коригування, а відносно податкової накладної складеної позивачем;

- положеннями п. 7 Порядку № 117 визначено, що критерії ризиковості здійснення операції не застосовуються до податкових накладних, складених платником податку, який має позитивну податкову історію, яким позивач власне і є;

- у своєму листі № 960/99-99-07-18 від 21.03.2018 року ДФС України зазначило, що платник податку має позитивну податкову історію у випадку відповідності одному з наступних критеріїв: обсяг постачання, зазначений платником у податкових накладних/розрахунках коригування (далі - ПН/РК), зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію у Реєстрі ПН/РК не перевищує 150 тис. грн. на одного покупця - платника податку; обсяг постачання, зазначений платником податку у ПН/РК, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю), зареєстрованих у Реєстрі за останні 6 місяців, становить більше 50 відс. загального обсягу постачання товарів/послуг, зазначеного платником податку у ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі; товари/послуги, що постачаються (виготовляються) платником податку, а саме придбання і постачання одного товару чи послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі, складають більше 50 відсотків від загальної суми постачання товарів/послуг, зазначеної платником податку у ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі за останні 6 місяців - основним товаром, торгівлю якими здійснює позивач є саме тютюнові вироби, що підтверджується Звітом про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за червень 2018 року; платник податку здійснює на постійній основі, протягом будь-яких чотирьох звітних місяців з останніх шести, реєстрацію ПН/РК у Реєстрі на постачання товарів/послуг з одним і тим самим кодом товару/послуги згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП, по яких обсяг постачання становить 20 відс. від загального такого обсягу постачання основним товаром, торгівлю якими здійснює позивач є саме тютюнові вироби, що підтверджується Звітом про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за червень 2018 року; залишкова вартість основних засобів для платників податку на прибуток на кінець звітного (податкового) періоду (звітний період обирається відповідно до п.137.4 та п. 137.5 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями для певної групи платників) складає більше 1 млн. грн. та відображена у звітності, по якій граничні строки подання передують календарному дню розрахунку цього показника за умови, що з 01.01.2017 керівник та засновник не змінювались; наявність власних (право власності/користування), орендованих земельних ділянок становить понад 200 га включно або наявність орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності площею не менше 0,5 га (станом на 01.01.2018), що задекларовані до 20.02.2018; сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) на одного працюючого перевищує суму ЄСВ з мінімальної заробітної плати у 1,5 раза за останні 12 місяців за умови, що з 01.01.2017 керівник та/або засновник не змінювались; загальна сума сплачених у попередньому звітному році сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано ПН/РК на реєстрацію у Реєстрі, становить більше 5 мільйонів гривень - за 2017 рік позивачем було сплачено податків та загальнообов'язкових платежів на загальну суму 470 673 970,04 грн. Вказані дані підтверджуються й інформацією з електронного кабінету платника податків на серпень 2018 року податкова історія Позивача відповідає основним характеризуючим критеріям, а саме: постачання та придбання однакових товарів чи послуг за останні 6 місяців складає понад 50 %; реєстрація ПН/РК на постійній основі: протягом будь-яких 4 з останніх 6 місяців товарів /послуг згідно з УТК; сплата (крім митниці) у 2017 році понад 5 млн. грн.;

- наявність у позивача позитивної податкової історії, як обставини, яка виключає можливість зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної, є додатковим підтвердженням безпідставності дій відповідача щодо позивача;

- доводи позивача в повній мірі підтверджують безпідставність та протиправність рішення Комісії ОВПП ДФС про зупинення реєстрації податкової накладної, складеної за господарськими операціями з поставки тютюнових виробів ТОВ «Левайс». Вказане пояснюється тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення, контролюючим органом не було враховано, що зазначена податкова накладна взагалі не підлягає моніторингу визначеному Порядком № 117, а також те, що ні позивач, який до речі має позитивну податкову історію, ні здійснювані ним господарські операції, не відповідають жодному з критеріїв ризиковості визначених чинним законодавством;

- ні позивач, ні здійснювані ним господарські операції не підпадають під жодний з критеріїв ризиковості, визначений ДФС України у своєму листі № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року, однак, додатково вважаємо за необхідне зазначити про протиправність використання зазначених критеріїв для прийняття рішень про зупинення реєстрації податкових накладних. Вказане пояснюється тим, що при прийнятті критеріїв ризиковості платника податку, критеріїв ризиковості здійснення операцій, переліку показників, якими визначається позитивна податкова історія платників податків, не були дотримані визначені законодавством процедури для затвердження нормативно-правових актів;

- на недотриманні процедури затвердження зазначених вище нормативно-правових актів звертала увагу й Державна регуляторна служба України (далі - ДРС) в своєму листі № 3890/0/20-18 від 19.04.2018 р. Зокрема, в зазначеному листі ДРС зазначало наступне: «Зокрема, ДРС було зазначено, що проекти актів, які затверджують критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, якими визначається позитивна податкова історія платників податків, мають на меті встановити норми права, які здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб'єктів господарювання, а відтак є такими, що мають ознаки регуляторного характеру, підпадають під сферу дії Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" в цілому та потребують обов'язкової установленої цим Законом процедури їх погодження. Проте, незважаючи на викладені у листі ДРС застереження, ДФС листами від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18 та № 960/99-99-07-18 затверджено без дотримання регуляторних процедур критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно;

- листи міністерств, інших ЦОВВ не є нормативно-правовими актами, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм;

- критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, якими визначається позитивна податкова історія платників податків, не були затверджені у встановленому законодавством порядку - вони не є нормативними актами, а тому їх використання територіальними та структурними підрозділами ДФС України для прийняття рішень про зупинення реєстрації податкових накладних є необґрунтованим та протиправним;

- при прийнятті оскаржуваного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної складеної за господарськими операціями з ТОВ «Левайс», контролюючий орган керувався виключно своїми суб'єктивними міркуваннями, а не положеннями чинного законодавства. Вказане підтверджується тим, що позивач продовжував співпрацю з ТОВ «Левайс» по договору поставки № 09-КЕ/18/КК від 14.03.2018 року та, відповідно, складав та подавав на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні за вказаними операціями. Однак, на відміну від господарських операцій за якими були прийняте оскаржуване рішення, на даний момент податкові накладні за новими поставками зареєстровані в ЄРПН без жодних претензій зі сторони контролюючих органів (копії квитанцій про реєстрацію податкових накладних додаються);

- оскаржуване рішення комісії Офісу великих платників податків ДФС України є актом індивідуальної дії, що виданий суб'єктом владних повноважень. Документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства. Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі № 822/1817/18;

- відповідач не наводить фактичних порушень, які підтверджували наявність правових підстав для винесення оскаржуваного рішення Комісії ОВПП ДФС щодо блокування податкової накладної позивача. Даний факт свідчить, про те, що зазначене рішення було прийнято без достатніх правових підстав, а також належного з'ясування та дослідження господарських операцій позивача з покупцем, а отже воно є необґрунтованим, протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси як позивача, так і його контрагента;

- жодного рішення щодо віднесення ТОВ «Левайс» до ризикових контрагентів відповідачами не надано. Відсутні будь-які зауваження до податкової звітності та здійснених операцій з реалізації товару ТОВ «Тедіс Україна» у квітні 2018 року за договором поставки № 09-КЕ/18/КК від 14.03.2018 року, укладеного з ТОВ «Левайс», а з отриманого відзиву вбачається, що у відповідача наявні зауваження лише до компанії ТОВ «Левайс», яка можливо не реалізувала отриманий товар, що слугувало підставою для віднесення його до ризикових платників податків. Таким чином, позивач вважає рішення Комісії ОВПП було прийняте без достатніх правових підстав, а також належного з'ясування та дослідження господарських операцій позивача з покупцем, а отже воно є необґрунтованим, протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси як позивача. З огляду на викладене, зазначене рішення, в силу його протиправності, має бути скасоване, а податкова накладна, реєстрація якої зупинена оскаржуваним рішенням, підлягає реєстрації в ЄРПН;

- в п. 10 Порядку № 117 вказано, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку визначаються Державною фіскальною службою України та підлягають затвердженню Міністерством фінансів України. Зазначені Критерії ризиковості платника податку (надалі - Критерії) були визначені Державною фіскальною службою України у своєму інформаційному листі № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року. Проте, постановою Верховного суду від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18 встановлено, що окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов'язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України. На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця. Водночас до 25 травня 2018 року був чинним наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Наказ № 567). Наказ № 567, як нормативний правовий акт, що зачіпає права, свободи й законні інтереси громадян, на виконання вимог статті 117 Конституції України та відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 753/30621. Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акта індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, одночасно визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 та наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567. Ці акти, визначали критерії ризиковості та передбачали необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. Верховний Суд, надаючи оцінку доводам касаційної скарги, враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України;

- відповідачем не було надано доказів проведення належних податкових перевірок ТОВ «Левайс» та його контрагентів, а висновки про ймовірність ризикових транзакцій були зроблені на підставі податкової інформації отриманої з баз даних податкових органів. Водночас інформація, наявна в базах даних податкових органів не є податковою перевіркою і надається в порядку, визначеному ст. 73 ПК України. Таким чином, висновки відповідачів щодо віднесення ТОВ «Левайс» до ризикових платників податків на підставі інформації з баз даних податкових органів є безпідставними та такими, що були встановлені з порушенням п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України. В свою чергу, в рекомендаціях Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року за № 742/11/13-11 зазначено, що для з'ясування обставин відсутності факту здійснення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами;

- відповідно до листа Вищого адміністративного суду України в 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України», при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Вказане свідчить про те, що наміри контрагентів щодо подальшої реалізації придбаних тютюнових виробів, порядок подальшого перепродажу, строки продажу не мають значення для встановлення реальності операції саме між позивачем та його контрагентами, оскільки поставка тютюнових виробів спричинила реальні зміни майнового стану як позивача (вибуття тютюнових виробів, визначення оподатковуваного доходу, отриманого від реалізації тютюнових виробів та його сплата тощо), так і у контрагентів (оплата за придбаний товар, сплата комісійної винагороди банку за обслуговування рахунку). З огляду на викладене вважаємо, що посилання, як на доказ факт відсутності подальшої реалізації контрагентами ТОВ «Левайс» отриманого від останнього товару або реалізацію відмінних від тютюнових виробів товарів, надання послуг чи виконання робіт, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки дані операції не мають відношення на формування податкового обліку за операціями за участю власне позивача. Крім того, позивач не зобов'язаний здійснювати контроль за реалізацією своїми контрагентами придбаної у нього тютюнової продукції, оскільки така продукція може знаходитись на складах покупців на зберіганні, а подальший продаж даних тютюнових виробів є виключним правом суб'єктів господарювання, що здійснили його придбання.

В судовому засіданні представник відповідачів не визнав адміністративний позов повністю, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у відзиві, із зазначенням таких обставин:

- при відпрацюванні взаємовідносин ТОВ «Тедіс Україна» з контрагентом-покупцем щодо подальшої реалізації тютюнових виробів встановлено ймовірні ризикові транзакції, за якими в подальшому простежується обрив ланцюга постачання;

- підприємством ТОВ «Тедіс Україна» на адресу платника ТОВ «Левайс» (код ЄДРПОУ 41201250) було виписано податкову накладну на постачання сигарет. За результатами наявних баз даних, щодо реалізації сигарет контрагентами підприємства ТОВ «Левайс» з його подальшими контрагентами - не встановлено подальшої реалізації сигарет, тобто простежувався розрив ланцюга постачання;

- платником ТОВ «Тедіс Україна» було включено до податкових зобов'язань та сформовано податковий кредит для ТОВ «Левайс», відповідно до укладеного правочину (угоди, контракту);

- для узагальнення вищезазначеної інформації податковим органом на підставі баз даних податкового органу була складена схема роботи ТОВ «Тедіс Україна» з контрагентом ТОВ «Левайс» та його подальшими контрагентами у квітні 2018 року;

- ТОВ «Левайс» було віднесено до ризикових платників податків та відповідно Офісом великих платників ДПС було прийнято рішення від 25.06.2018 р. № 815134/30622532, про відмову в реєстрації податкової накладної, виписаної ТОВ «Тедіс Україна» у квітні 2018 року на адресу платника ТОВ «Левайс», в Єдиному реєстрі податкових накладних. А також відмовлено в реєстрації податкової накладної № 541543/ - від 10.04.2018 року на суму ПДВ 223849,45 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- Офіс ВПП ДПС та Державна податкова служба України діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних винесені правомірно, тому позов є безпідставним.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками справи, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Позивачем, як постачальником (продавцем), складено податкову накладну від 10.04.2018 року № 541543/ -, відповідно до якої: отримувач (покупець) ТОВ «Левайс»; загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість - 223849,45 грн.; номенклатура товарів/послуг продавця - сигарети West Carbonfilter Blue; код товару згідно з УКТ ЗЕД - 2402209020. (т.1 а.с.39)

Згідно з квитанцією № 1 щодо податкової накладної від 10.04.2018 року № 541543 (т.1 а.с.44), зокрема:

- документ прийнято. Реєстрація зупинена;

- відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 10.04.2018 № 541543 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=0, «Р»=.

Позивачем після отримання квитанції № 1 засобами електронного зв'язку відправлено Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 21.06.2018 року № 75748 (т.1 а.с.68), в якому надані пояснення такого змісту: відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПКУ та вимог Постанови КМУ від 21.02.2018 року № 117 ТОВ «Тедіс Україна» надає пояснення: (у вкладенні).

До даного повідомлення було додано 3 додатки (т.1 а.с.69-71): пояснення від 21.062018 року, договір № 09-КЕ18КК від 14.03.2018 року, платіжний документ б/н від 10.04.2018 року.

Факт подання позивачем зазначених документів також підтверджується квитанцією № 2, відповідно до якої - документи прийнято. (т.1 а.с.75)

Також, в судовому засіданні представником відповідачів визнано обставину щодо отримання відповідачем вищенаведеного повідомлення з поясненнями позивача та іншими додатками.

Відповідно до змісту пояснень позивача, доданих до повідомлення, в тому числі щодо податкової накладної від 10.04.2018 року № 541543, реєстрація якої зупинена, зокрема (т.1 а.с.54-55):

- у пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості, перелічено перелік випадків, коли комісія ГУ ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків. У підприємства позивача відсутні критерії ризиковості, викладені у листі ДФС від 21.03.18 р. № 959/99-99-07-18. Згідно даних, що оприлюдненні на сайті ДФС (електронний кабінет платника податків), ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» має податкове навантаження (D)=0,033; Скачок реалізації (Р)=0, що не відповідає даним, зазначеним у квитанціях за заблокованими податковими накладними;

- ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» здійснює продаж тютюнових виробів на підставі договорів поставки. Так, між ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛЕВАЙС», ІПН 412012526586, укладено договір поставки за № 09-КЕ/18/КК від 14.03.2018 р. відповідно до якого здійснюється відвантаження тютюнових виробів;

- наведено реєстр зупинених податкових накладних та підстави для їх складання по контрагенту ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛЕВАЙС», ІПН 412012526586, за період з 01.04.2018 р. по 15.04.2018 р.:

№ п/пНомер податкової накладної/розрахунку коригуванняДата податкової накладної/розрахунку коригуванняНомер видаткової накладної/ платіжного дорученняДата видаткової накладної/ платіжного доручення

1.504661/-03.04.2018б/н03.04.2018

2.512038/1504.04.2018б/н04.04.2018

3.541543/-10.04.2018б/н10.04.2018

4.547863/1511.04.2018КЕ18-00006678611.04.2018

- товар, що реалізувався Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕВАЙС», ІПН 412012526586 було придбано у виробників ПрАТ «Філіп Морріс Україна» (ЄДРПОУ 00383231), АТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» (ЄДРПОУ 20043260), Приватне акціонерне товариство «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» (ЄДРПОУ 14333202), ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» (ЄДРПОУ 14372142), що підтверджується сертифікатами відповідності на продукцію та іншими первинними документами;

- товари, що постачаються ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» на постійній основі, протягом будь-яких чотирьох звітних місяців з останніх шести, що зазначені в найменуваннях зареєстрованих ПН/РК з одним кодом УКТ ЗЕД 2402 20 90 20.

Рішенням комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 25.06.2018 року № 815134/30622532 (т.1 а.с.48-49), - відмовлено у реєстрації податкової накладної від 10.04.2018 року № 541543/ - , з таких підстав:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Додаткова інформація (зазначити до якої інформації): наявність в органах ДФС інформації, що свідчить про здійснення платником ризикових операцій.

Не погоджуючись з рішенням комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 25.06.2018 року № 815134/30622532, позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем також надано копії, зокрема (т.1 а.с.21-35, 76-217, т.2 а.с.93-121):

- договору поставки № 09-КЕ/18/КК від 14 березня 2018 року, укладеного між позивачем, як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕВАЙС», як покупцем, з додатками та додатковими угодами до нього;

- протоколу узгодження розбіжностей до Договору поставки № 09/КЕ/18/КК від 14 березня 2018 року;

- реєстрів документів за 03.04.2018 року, 10.04.2018 року;

- податкових накладних з квитанціями № 1 про прийняття документів;

- листа Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 09.10.2018 року, адресованого позивачу «Щодо інформації по інтегрованій картці»;

- листа Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 04.10.2018 року № 41475/10/28-10-49-08, адресованого позивачу на запит останнього № 1841/ГО/ДФ від 01.10.2018 року;

- податкових декларацій позивача з податку на прибуток підприємств, з додатками та квитанціями № 2 про їх прийняття;

- податкових декларацій позивача з податку на додану вартість, з додатками та квитанціями № 2 про їх прийняття;

- звітності про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі, з квитанціями № 2 про її прийняття;

- довідки АТ «Ощадбанк» від 30.01.2020 року № 16/2-10/404, якою підтверджено надходження коштів на поточний рахунок ТОВ «ТЕДІС» за період з 01.03.2018 р. по 30.06.2018 р. від контрагентів, зокрема, ТОВ «ЛЕВАЙС» (код ЄДРПОУ 41201250);

- реєстру оплат, що поступили на користь ТОВ «Тедіс Україна» від ТОВ «Левайс» за період з 01.03.2018 по 31.05.2018 року;

- виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВАЙС», ідентифікаційний код юридичної особи: 41201250, відповідно до якої, зокрема, дані про основний вид економічної діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

- Ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами Серія АЖ № 068823, яка видана Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЕВАЙС» 24.02.2018 року, термін дії: з 01.03.2018 по 28.02.2019;

- витягу № 1726584500900 з реєстру платників податку на додану вартість відносно ТОВ «ЛЕВАЙС»;

- витягу № 1628084500032 з реєстру платників податку на додану вартість відносно ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА»;

- витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА», ідентифікаційний код юридичної особи: 30622532, відповідно до якої, зокрема, дані про основний вид діяльності: 46.35 Оптова торгівля тютюновими виробами;

- статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА», 2019 рік;

- Ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами Серія АЕ № 297741, яка видана Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА», дійсної з 26.12.2013 до 26.12.2018;

- листа позивача до Офісу великих платників податків ДФС № 964/ГО/ДФ від 19.04.2018 року «Про надання інформації», відповідно до змісту якого, зокрема, його подано у зв'язку із отриманням позивачем 13.04.2018 року квитанцій щодо ПН/РК від 31.03.2018 року, реєстрація яких в ЄРПН зупинена, та зазначено, що у всіх квитанціях зазначено, що: «ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=0, «Р»=222835124.82», тощо;

- листа Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 12.07.2018 року № 29482/10/28-10-49-08, адресованого позивачу на запит останнього № 964/ГО/ДФ від 19.04.2018 року;

- рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2020 року у справі № 420/5904/19, яким:

- адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" (код ЄДРПОУ 30622532, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, проспект Шевченка, 4А) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків Державної податкової служби, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено;

- визнано протиправними та скасовано рішення комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 854257/30622532 від 25.07.2018 року, № 851868/30622532 від 24.07.2018 року, № 851766/30622532 від 24.07.2018 року, № 853680/30622532 від 25.07.2018 року, № 851864/30622532 від 24.07.2018 року;

- зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 495058 від 02.04.2018 року, № 494914/23 від 02.04.2018 року, № 498587/23 від 03.04.2018 року, № 560491 від 12.04.2018 року, № 568826 від 13.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 27.04.2018 року;

- постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року у справі № 420/5904/19, якою апеляційні скарги Офісу великих платників податків Державної податкової служби та Державної податкової служби України залишені без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року без змін.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, відповідачами також надано копії, зокрема (т.2 а.с.7-16):

- схеми роботи ТОВ «ТЕДІС Україна» у березні - квітні 2018 року (згідно даних ЄРПН);

- інформаційних довідок по ТОВ «ТЕДІС України», код ЄДРПОУ 30622532;

- листів Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби «Про проведення зустрічної звірки даних суб'єкта господарювання щодо платника податків» від 18.04.2018 року та від 21.05.2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117).

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку № 117 податкові накладні / розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<РмЧ1,4, де:

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Згідно з п. 4 Порядку № 117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Відповідно до п. 6 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Відповідно до п. 12 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 13 Порядку № 117 встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 19 Порядку № 117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Згідно з п. 20 Порядку № 117 зазначені комісії приймають рішення про:

реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, якими керувалась комісія Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і

пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, а саме:

1. Згідно з квитанцією № 1 щодо податкової накладної від 10.04.2018 року № 541543, зокрема:

- документ прийнято. Реєстрація зупинена;

Проте, по-перше, згідно з даними з Офіційних порталів Державної фіскальної служби України та Верховної Ради України Критерії ризиковості платника податку від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18 - є листом Державної фіскальної служби України та жодних даних щодо погодження зазначених Критеріїв Мінфіном згідно з Порядком № 117 немає.

Жодних доводів та/або доказів з цього питання відповідачами не наведено та/або не надано.

При цьому, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Натомість, як встановлено судом, позивачем надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

По-друге, пп. 1.6 п. 1 зазначених Критеріїв ризиковості платника податку встановлено декілька критеріїв ризиковості платника податків.

У вищезазначеній квитанції не конкретизовано, яким саме вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» відповідає податкова накладна від 10.04.2018 року № 541543/ -.

2. Оскаржуваним рішенням відмовлено у реєстрації податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних, з таких підстав:

Проте, по-перше, позивачем після отримання квитанцій № 1 відправлено засобами електронного зв'язку Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 21.06.2018 року № 75748, в якому надані пояснення такого змісту: відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПКУ та вимог Постанови КМУ від 21.02.2018 року № 117 ТОВ «Тедіс Україна» надає пояснення: (у вкладенні).

До даного повідомлення було додано 3 додатки: пояснення від 21.062018 року, договір № 09-КЕ18КК від 14.03.2018 року, платіжний документ б/н від 10.04.2018 року.

Факт подання позивачем зазначених документів також підтверджується квитанцією № 2, відповідно до якої - документи прийнято.

Відповідно до змісту пояснень позивача, доданих до повідомлення, в тому числі щодо податкової накладної від 10.04.2018 року № 541543, реєстрація якої зупинена, зокрема:

1.504661/-03.04.2018б/н03.04.2018

2.512038/1504.04.2018б/н04.04.2018

3.541543/-10.04.2018б/н10.04.2018

4.547863/1511.04.2018КЕ18-00006678611.04.2018

Отже, застосована в оскарженому рішенні обставина-підстава його прийняття, а саме: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена, - спростована встановленими судом обставинами.

По-друге, щодо застосованої в оскарженому рішенні додаткової інформації: наявність в органах ДФС інформації, що свідчить про здійснення платником ризикових операцій, - слід зазначити таке.

Як вбачається з самого оскаржуваного рішення, наявність в органах ДФС інформації, що свідчить про здійснення платником ризикових операцій, - є лише та виключно додатковою інформацією, а не підставою його прийняття.

Крім того, в оскарженому рішенні не конкретизовано, яка саме наявна в органах ДФС інформація свідчить про здійснення платником ризикових операцій.

При цьому, жодних доводів та/або доказів на їх підтвердження щодо наявності в органах ДФС інформації, що свідчить про здійснення платником - позивачем ризикових операцій, - відповідачами не наведено та/або не надано.

Згідно зі змістом заяви відповідачів по суті справи, зазначена інформація стосується контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВАЙС». Проте, така позиція відповідачів не відповідає вищенаведеному змісту оскарженого рішення та є законодавчо не обґрунтованою.

Відповідно до змісту відзиву на позовну заяву, відповідачами зазначено, зокрема, що ТОВ «ЛЕВАЙС» було віднесено до ризикових платників податків та відповідно Офісом великих платників ДПС були прийняті рішення, в тому числі оскаржене у цій справі, про відмову в реєстрації податкових накладних, виписаних ТОВ «Тедіс Україна» у березні - квітні 2018 року на адресу платника ТОВ «ЛЕВАЙС», в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, відповідачами не надані належні та допустимі докази, визначені законодавством, що ТОВ «ЛЕВАЙС» було віднесено до ризикових платників податків.

Суд також звертає увагу відповідачів на положення абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до яких, у таких справах (про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень) суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При цьому, з урахуванням вищенаведеного змісту оскарженого рішення, відповідачем - Офісом великих платників податків ДПС не наведено доводів та не надано доказів на їх підтвердження, що в основу оскаржуваного рішення були покладені саме ті докази, на які відповідачі посилаються у відзиві на позовну заяву, а не інші, або що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

По-третє, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пп. 1.6 п. 1 зазначених Критеріїв ризиковості платника податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості рішення, як щодо квитанції № 1, так і до оскаржуваного рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18 (адміністративне провадження № К/9901/62472/18), від 2 квітня 2019 року по справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19), від 21 травня 2019 року по справі № 815/2791/18 (адміністративне провадження № К/9901/8950/19), від 30 липня 2019 року по справі № 320/6312/18 (адміністративне провадження №К/9901/14664/19), від 20 листопада 2019 року по справі №560/279/19 (адміністративне провадження №К/9901/20169/19) тощо.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачами суду не наведено та не надано.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 7 ст. 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

Тому суд не бере до уваги посилання позивача на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2020 року у справі № 420/5904/19 вищенаведеного змісту, яке набрало законної сили 27 травня 2020 року, у якому судом надана правова оцінка певному факту, на якій позивач посилається й у цій адміністративній справі. А саме, судом у справі № 420/5904/19, із посиланням на зміст листа-відповіді Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 12.07.2018 року № 29482/10/28-10-49-08 на запит позивача, здійснено висновок про те, що у відповідача не було підстав для здійснення моніторингу податкових накладних позивача на предмет їх відповідності критеріям ризиковості.

Проте, як вбачається зі змісту листа-запиту позивача № 964/ГО/ДФ від 19.04.2018 року «Про надання інформації», на який Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби надана відповідь від 12.07.2018 року № 29482/10/28-10-49-08, його подано у зв'язку із отриманням позивачем 13.04.2018 року квитанцій щодо ПН/РК від 31.03.2018 року, реєстрація яких в ЄРПН зупинена, а не щодо ПН/РК від квітня 2018 року, зокрема, від 10.04.2018 року, яка є предметом даного спору.

Крім того, у вказаному листі-запиті зазначено, що у всіх квитанціях зазначено, що: «ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=0, «Р»=222835124.82».

При цьому, згідно з квитанцією № 1 щодо податкової накладної від 10.04.2018 року № 541543, зокрема: «ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=0, «Р»=».

Отже, ні наведений запит позивача, ні інформація, наведена у відповіді Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на нього, не стосується ПН/РК від квітня 2018 року, зокрема, від 10.04.2018 року, яка є предметом даного спору.

Крім того, лист-відповідь податкового органу на лист-запит платника податку - не є належним доказом для встановлення обставин, зокрема, щодо показників «D» та «Р».

В судовому засіданні представник відповідачів не визнав та заперечував проти встановлення наведених обставин на підставі листа-відповіді Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 12.07.2018 року № 29482/10/28-10-49-08, як такого, що не стосується спірних обставин справи.

При цьому належних та допустимих доказів щодо показників «D» та «Р» по ПН/РК від квітня 2018 року, зокрема, від 10.04.2018 року, яка є предметом даного спору, сторонами, на виконання ч. 1 ст. 77 КАС України, не надано, що перешкоджає встановленню спірних обставин судом.

Проте, з урахуванням того, що встановлення показників «D» та «Р» по ПН/РК від квітня 2018 року, зокрема, від 10.04.2018 року, - не є предметом спору (оскарження) у цій справі, встановлені судом вищенаведені обставини є достатніми для здійснення вищевикладених висновків суду щодо спірних правовідносин для повного захисту прав позивача в межах заявлених ним у цій справі позовних вимог.

Щодо решти обґрунтувань сторін також слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.);

- з урахуванням пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, відповідно до якого податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, відповідно

суд дійшов висновку, що:

- оскаржуване рішення комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 25.06.2018 року № 815134/30622532, прийняте: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, відповідно;

- адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 146485 від 7 квітня 2020 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у сумі 8408,00 грн., яка є належною за подання первісного адміністративного позову у справі № 420/3246/20 щодо оскарження чотирьох рішень комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, немайнового характеру. (т.1 а.с.20)

Враховуючи ухвалу суду від 21.05.2020 року у справі № 420/3246/20 про роз'єднання позовних вимог у справі, стягненню з Офісу великих платників податків ДПС за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача у справі № 420/4296/20 підлягає сума судового збору в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 250, 255, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА» (місцезнаходження: просп. Шевченка, 4 А, м. Одеса, 65044; ідентифікаційний код юридичної особи: 30622532) до Державної податкової служби України (місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код юридичної особи: 43005393) та Офісу великих платників податків ДПС (місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 11 Г, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код юридичної особи: 43141471) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 25.06.2018 року № 815134/30622532.

Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 541543/ - від 10.04.2018 року, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подачі на реєстрацію.

Стягнути з Офісу великих платників податків ДПС за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА» суму судового збору в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення складено 20 серпня 2020 року.

Суддя М.Г. Цховребова

Попередній документ

91074097

Наступний документ

91074099

Інформація про рішення:

№ рішення:	91074098
№ справи:	420/4296/20
Дата рішення:	20.08.2020
Дата публікації:	25.08.2020
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (28.05.2021)
Дата надходження:	21.05.2020
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії

Розклад засідань:

Минулі засідання (3)

18.06.2020 15:00	Одеський окружний адміністративний суд
10.02.2021 00:00	П'ятий апеляційний адміністративний суд
22.07.2021 10:00	Одеський окружний адміністративний суд