Справа № 420/8144/19
про прийняття зустрічного позову до свого провадження
та об'єднання з первісним позовом
20 серпня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши матеріали зустрічного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ЄДРПОУ 37471912, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки 26), Департаменту ДАБІ в Одеській області (ЄДРПОУ 39422888, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна 83) про визнання протиправним та скасування приписів,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління ДАБК Одеської міської ради та Департаменту культури, національностей, релігій та охорон об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про зобов'язання приведення до первинного стану шляхом знесення самочинного будівництва.
30.06.2020 р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Департаменту ДАБІ в Одеській області про визнання протиправним та скасування приписів
06.07.2020 р. ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
18.08.2020 р. позивач усунув недоліки, які стали підставою залишення позову без руху.
Разом з зустрічним позовом ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення процесуального строку на звернення до суду.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Також, суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є верховенство права.
При цьому, суд зазначає, що при дослідженні питання про відкриття провадження у даній справі судом, крім іншого досліджувалось питання наявності підстав щодо строку звернення з позовною заявою.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України).
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.
Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6§ 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Згідно ч. 1 ст. 178 КАС України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись із зустрічним позовом та доданими до нього матеріалами згідно з ч.1 ст.178 КАС України судом встановлено, що вона відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
Крім того, перевіривши наявність підстав для спільного розгляду зустрічного позову з первісним позовом, у відповідності до ч. ст.177 КАС України, судом встановлено, що позивачем за зустрічним позовом оскаржується приписи прийняті Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління ДАБК Одеської міської ради, на підставі яких ДАБІ України просить суд привести до первинного стану шляхом знесення самочинного будівництва яке належить ОСОБА_1 , що є предметом первісного позову.
Таким чином, суд робить висновок, що вказані позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних правовідносин. Крім того, задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Згідно з ч.3 ст.177 КАС України вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
За таких, враховуючи викладені вище обставини та положення КАС України, суд вважає за необхідне прийняти зустрічний позов до свого провадження та об'єднати його в одне провадження з первісним позовом.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 133, 177, 241, 243, 248 КАС України, суд -
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для звернення до суду з зустрічним позовом.
Прийняти до свого провадження зустрічний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Департаменту ДАБІ в Одеській області про визнання протиправним та скасування приписів.
Об'єднати зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі №420/8144/19.
Справа буде розглядатись за правилами загального позовного провадження.
Справа розглядатиметься суддею Токміловою Л.М. одноособово.
Призначити підготовче судове засідання на 14 вересня 2020 року о 15 годині 00 хвилин у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога 14, зал судових засідань №26.
Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://adm.od.court.gov.ua.
Відповідачу (за зустрічним позовом) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам, встановленим частиною другою та частиною четвертою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
У разі ненадання відповідачем (за зустрічним позовом) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч.4 ст.159 КАС України).
Позивачу (за зустрічним позовом), у разі подання відповідачем (за зустрічним позовом) відзиву на позовну заяву, подати до суду відповідь на такий відзив у п'ятиденний строк з моменту його отримання, з урахуванням особливостей встановлених ст.163 КАС України.
Відповідачу (за зустрічним позовом), у разі подання позивачем (за зустрічним позовом) відповіді на відзив, подати до суду на нього заперечення, у дводенний строк з дня отримання відповіді на відзив, з урахуванням особливостей встановлених ст. 164 КАС України.
Учасникам справи одночасно з наданням (надісланням) до суду відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення на відзив чи письмових пояснень щодо позову, їх копії та додані до них документи надіслати (надати) іншим учасникам справи (ч. 3 ст. 162 КАС України).
Ухвала окремо від рішення суду не оскаржується.
Суддя Л.М. Токмілова