20 серпня 2020 р. № 400/2424/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
Ухвалою суду від 26.06.2020 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач протиправно не нараховував та не виплачував у період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року індексацію грошового забезпечення, яка є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів. Індексація є складовою заробітної плати та в різі її несвоєчасної виплати працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідач заперечив проти позовних вимог та зазначив у відзиві на позовну заяву, що вимоги позивача є безпідставними. Відповідач пояснив, що індексація нараховується та виплачується в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік. При виключенні позивача зі списків особового складу та з усіх видів грошового забезпечення, відповідачем були проведені усі необхідні розрахунки по грошовому, продовольчому та речовому забезпечення, з якими позивач погодився. Розрахунками фонду грошового забезпечення військової частини НОМЕР_2 на 2016-2018 роки, що затверджувались розпорядником вищого рівня, не передбачалось асигнувань для проведення індексації грошового забезпечення. У відповідача були відсутні фінансові ресурси для виплати індексації.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку про таке.
ОСОБА_1 в період з 17.09.2015 року по 23.09.2019 року проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_2 на посаді навідника зенітного артилерійського відділення взводу охорони 3 підрозділу, у військовому званні «старшого солдата».
Відповідно до Наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 22-РС від 01.09.2019р. позивача звільнено з військової служби у запас відповідно до пункту «а» ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (у зв'язку з закінченням строку контракту).
Згідно Витягу з Наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по строковій частині) від 23.09.2019 року № 206 позивача виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та всіх видів грошового забезпечення.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 виданого 05.02.2018р. (а.с. 4).
Відповідно до ст. 1 Закону України від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За приписами ст. 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ передбачено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно із пунктом 1-1 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Суд вважає безпідставними посилання відповідача на ст. 5 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, оскільки будь-яких застережень щодо
нездійснення в зв'язку з цим індексації з дати, з якої позивач просить нарахувати індексацію, вказана норма не містить.
Аналогічний висновок підтверджується постановою Верховного Суду від 12.12.2018 року по справі № 825/874/17.
Крім того, така позиція узгоджується з практикою Європейського Суду.
Так, при розгляді справи "Кечко проти України" Європейський Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення Суду). У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів, якими встановлені відповідні доплати та пільги з бюджету і які є діючими, та ЗУ "Про Державний бюджет" на відповідний рік, де положення останнього, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон. Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Тобто, аргументи відповідача про відсутність коштів, як причина невиконання своїх зобов'язань, не можуть бути підставою для невиконання вимог закону.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивач на підставі ст. 5 ч. 1 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов