справа №380/1804/20
19 серпня 2020 року
зал судових засідань №10
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Лунь З.І.,
секретар судового засідання Ходань Н.С.,
за участю:
представника позивача Бабій І.М.,
представника відповідача Лазорка І.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування наказів.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: м.Львів, площа Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833), в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати п.9 наказу начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області В. Віконського від 20.01.2020 за №266 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників органів та підрозділів Головного управління Національної поліції у Львівській області»;
- визнати протиправним та скасувати п.7 наказу начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області В. Віконського від 31.01.2020 за №456 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників органів та підрозділів Головного управління Національної поліції у Львівській області»;
-визнати протиправним та скасувати п.10 наказу начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області В. Віконського від 07.02.2020 за №550 «Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників Пустомитівського ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що підставами для визнання оскаржуваних наказів протиправними він вважає те, що у спірних наказах відповідач не конкретизував норм законодавства, які позивач порушив, що відповідач не зазначив ступеня небезпеки наслідків від вчинених проступків, що відповідач не зазначив фактичних обставин, які послужили підставою для застосування дисциплінарних стягнень. Крім того, вважає, що відповідач, притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності, не взяв до уваги заохочень, які має позивач та його заслуг під час захисту Вітчизни та участі в АТО.
Відповідач, заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві (Т.1, а.с.46-60). Відповідач вважає, що всі задокументовані у висновках службових розслідувань порушення, є такими, що свідчать про невиконання позивачем своїх обов'язків по службі.
Інших заяв по суті справи сторони не подавали.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою від 06.03.2020 суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Ухвалою від 16.03.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив справу до розгляду у підготовчому засіданні 22.04.2020.
Ухвалою суду від 22.04.2020 суд витребував у відповідача письмові докази, що стосуються проведення службового розслідування та накладення на позивача дисциплінарних стягнень.
19.05.2020 суд отримав витребувані докази.
Підготовче засідання суд відкладав у зв'язку з клопотанням сторін.
Ухвалою суду від 03.08.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.
Суд встановив таке.
По оскаржуваному Наказу ГУНП у Львівській області №266 від 20.01.2020.
Наказом ГУНП у Львівській області «Про призначення службового розслідування» №3757 від 09.12.2019 призначено службове розслідування, підставою якого став рапорт заступника-начальника ГУНП - начальника слідчого управління Н.Харченко про проведення 11.11.2019 перевірки несення служби працівниками поліції Новороздільського та Миколаївського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області (а.с.147).
24.12.2019 начальником ГУНП у Львівській області затверджено висновок службового розслідування за фактом виявлених порушень в службовій діяльності Миколаївського та Новороздільського відділеннях поліції Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області. Відповідно до цього висновку за порушення службової дисципліни, зокрема, ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого законом України від 15.03.2018 та п.3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, до начальника Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області комісія уважала б застосувати дисциплінарне стягнення (а.с.101-110).
Як видно з цього висновку, дисциплінарна комісія установила, що у Миколаївському ВП: керівник відділення перебуває на службі у цивільному одязі, який не відповідає діловому стилю, що є порушенням норм Закону України «Про Національну поліцію»; графік слідчого відділення про заступання слідчих у склад СОГ не відповідає записам у книзі нарядів; при повідомленні чергової служби «група на виїзд» зібрано СОГ, це у слідчого відсутній шолом (не взяв із собою) та кайданки; слідчий СВ старший лейтенант поліції Микола Волчанський оперуповноважений СКП майор поліції ОСОБА_2 неналежним чином орієнтуються у послідовності дій на місці події, а оперуповноважений, крім цього, не вказав часу передачі інформації про вбивство; старший інспектор криміналіст не в повному обсязі володіє знаннями норм кримінального кодексу, не назвала по-батькові керівника МВС України та не вказала заступників керівника НП України; поліцейські не проінформовані про особовий склад МВС, НПУ та ГУНП.
Також комісія установила, що у Новороздільському ВП: «будучи відповідальним по підрозділу заступник начальника Новородільського ВП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , перебував без табельної вогнепальної зброї, на запитання хто являється головою Національної поліції назвав тільки прізвище; працівники СОГ: старший оперуповноважений СКП Новороздільського ВП капітан поліції ОСОБА_4 не знав керівництва Національної поліції України та наказу щодо взаємодії СКП з органами досудового розслідування, не знав завдання Національної поліції України, старший слідчий СВ Новороздільського ВП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_5 не міг розказати ст. 45 закону України «Про Національну поліцію», не міг повідомити керівництва МВС, у даних осіб відсутні каски та ПР-73. В кабінетах слідства кримінальні провадження знаходяться в хаотичному стані; старший інспектор-черговий Новороздільського ВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_6 незнання наказів МВС №440 від 23.05.2017 року та наказу МВС України № 111 від 16.02.2018 року, а також не змогла відповісти хто є керівником НП України; в журналі № 129 виїзду - заїзду транспорту на час перевірки не виписаний автомобіль Шкода Фабія 0570, який закріплений за начальником Новороздільського ВП ГУНП, а також в журналі № 128 обліку інструктажів водіїв не розписано інструктажу (начальник ВП Шнайдрук Р.Р. до моменту перевірки даний транспортний засіб не використовував); на момент перевірки відсутня особа відповідальна за зберігання речових доказів, відповідальний по ВП не забезпечив доступ до даної кімнати; останній раз обстеження службових приміщень та службових приміщень, відповідно до Акту було проведено 12.09.2019.
Вище вказані прорахунки у службовій діяльності свідчать про самоусунення керівників Новороздільського відділення поліції, Миколаївського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції від виконання обов'язків та контролю з боку керівника Пустомитівського відділу поліції.
Наказом ГУНП у Львівській області №266 від 20.01.2020 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників органів та підрозділів ГУНП у Львівській області» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення - догану за порушення службової дисципліни, зокрема, ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого законом України від 15.03.2018 та п.3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179. Як видно із цього наказу, начальник Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області полковник поліції ОСОБА_1 , як керівник будучи зобов'язаним контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, не вжив відповідних дієвих управлінських рішень для забезпечення належного стану службової дисципліни у підпорядкованих підрозділах, чим порушив службову дисципліну, зокрема, основні обов'язки поліцейського, передбачені ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII та п.3 розділу V Правил етичної поведінку поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179. (а.с.12-17).
По оскаржуваному наказу №456 від 31.01.2020.
31.01.2020 ГУНП у Львівській області відповідно до наказу №456 від 31.01.2020 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників органів та підрозділів ГУНП у Львівській області» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення - сувору догану за порушення службової дисципліни, зокрема, за ч.ч.1-2 Закону України «Про Національну поліцію», вимог службової телеграми ГУНП у Львівській області від 15.03.2018 №241/05/18-2018 «Про заборону експлуатації службових транспортних засобів з несправним спідометровим обладнанням», п.п.2 п.6.3 Розділу І, п.3, п.13 Розділу ІІІ, п.4 Розділу VI, п.8 Розділу VIII Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 №757 та п.19 наказу ГУНП у Львівській області від 28.02.2019 №733 «Про встановлення місць зберігання та єдиного порядку використання службового транспорту структурних підрозділів ГУНП у Львівській області».
03.01.2020 начальником ГУНП у Львівській області затверджено висновок службового розслідування щодо порушень, виявлених аудиторською групою НП України під час проведення фінансового аудиту та аудиту відповідності оцінки діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області за період з 01.01.2017 по 30.06.2019 (Т.1,а.с.111-144).
Відповідно до цього висновку установлено, зокрема, що поліцейський з обліку та збереження речових доказів та озброєння СЛ та МТЗ Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області старший сержант поліції ОСОБА_7 та начальник Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області полковник поліції ОСОБА_1 експлуатували у липні 2019 року (Т.1, а.с.138)службовий автомобіль марки «Хюндай Туксон», р.н. НОМЕР_2 , із несправним спідометровим обладнанням. Крім цього, ОСОБА_7 при заповненні дорожнього листа на зазначений службовий автомобіль, за яким він закріплений та користується, вніс до нього помилкові неправдиві показники, що призвело до розбіжностей, між показами спідометра службового автомобіля та записами, зробленими у виданому на нього дорожньому листі. При цьому, полковник поліції ОСОБА_1 , будучи керівником, який постійно користувався вищевказаним автомобілем, не вжив заходів до перевірки його справності та готовності до експлуатації. Такими діями старший сержант поліції ОСОБА_7 та полковник поліції ОСОБА_1 порушили вимоги службової телеграми ГУНП у Львівській області від 15.03.2018 № 241/05/18-2018 «Про заборону експлуатації службових транспортних засобів з несправним спідометровим обладнанням», п.п. 2 п. 6.3 Розділу І, п. З, п. 13 Розділу III, п. 4 Розділу VI, п. 8 розділу VIII «Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, та п. 19 наказу ГУНП у Львівській області від 28.02.2019 № 733 «Про встановлення місць зберігання та єдиного порядку використання службового транспорту структурних підрозділів ГУНП у Львівській області», яким передбачено, що правильним веденням дорожних листів вважається своєчасне внесення до них достовірних даних, що вказує на порушення ними службової дисципліни, зокрема, ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.
По оскаржуваному наказу №550 від 07.02.2020.
07.02.2020 ГУНП у Львівській області відповідно до наказу №550 від 07.02.2020 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників органів та підрозділів ГУНП у Львівській області» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність за порушення ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.4 наказу ГУНП у Львівській області від 19.10.2018 №3667 «Про встановлення часу зміни нарядів Ситуаційних відділів чергових частин та чергових служб ГУНП та доповідь керівництву Головного управління», п.8 Розділу І Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 №50, п.7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018, та п.3 Розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 (Т.2, а.с.160-167).
Ухвалюючи рішення, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з п.7 ч.1 ст.3 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» (далі - Дисциплінарний статут Національної поліції України) керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.
Відповідно до змісту ст. 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю. Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником. Під час виконання службових обов'язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові.
Відповідно до п.3 Розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179 керівник органу (підрозділу) поліції повинен бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих; відповідати за віддані (видані) розпорядження (доручення) і накази, наслідки їх реалізації, відповідність їх законодавству України; об'єктивно оцінювати виконання службових обов'язків підлеглими, а в разі порушення норм законодавства України або недотримання вимог цих Правил - ініціювати притягнення їх до відповідальності згідно із законодавством України; заохочувати етичну поведінку; запобігати виникненню конфлікту інтересів у діяльності підлеглих, а в разі виникнення - сприяти його оперативному вирішенню.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з ч.1 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Відповідно до ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Частиною 3 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно з ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч.6 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Згідно з ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який затверджений наказом МВС України від 07.11.2018, № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» (далі - Порядок) визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Відповідно до пунктів 1-2 Розділу ІІ Порядку, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: 1) внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; 2) повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку; 3) надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції"; 4) ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень; 5) недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу; 6) недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування; 7) втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження; 8) розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом; 10) порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів; 11) перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; 12) приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до п.3 Розділу V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Щодо наказу від 20.01.2020 №266.
Як видно з матеріалів справи, підставою для видачі наказу про призначення службового розслідування, результатом якого стало притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани став рапорт заступника-начальника ГУНП - начальника слідчого управління Н.Харченко про проведення 11.11.2019 перевірки несення служби працівниками поліції Новороздільського та Миколаївського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області. У цьому рапорті йдеться про те, що 11.11.2019 заступником-начальника ГУНП - начальником слідчого управління Н.Харченко були виявлені недоліки під час перевірки несення служби поліцейськими у Новороздільському та Миколаївському ВП ГУНП у Львівській області, які виявилися, зокрема, у незнанні окремими поліцейськими імені та по-батькові голови Національної поліції України, незнанні керівництва Національної поліції, незнанні завдань Національної поліції, незнанні наказів МВС України №440 від 23.05.2017 та №111 від 16.02.2018, не реєстрації журналу видачі та повернення ключів, не вписанні в журналі №129 виїзду-заїзду транспорту автомобіля заступника начальника Новороздільського ГУНП, не встановленні стендів «щодо керівництва МВС, НПУ», відсутність графіків прийому громадян, наявність у неналежному стані автомобілів; перебування керівника на службі у цивільному одязі, графік слідчого відділення про заступання слідчих у СОГ не відповідає записам нарядів, окремі слідчі не орієнтуються у послідовності дій на місці події, старший інспектор-криміналіст не в повному обсязі володіє знаннями норм кримінального кодексу.
Також із цього рапорта видно, що Н.Харченко просить провести службове розслідування у зв'язку з тим, що особовий склад Новороздільського та Миколаївського відділень поліції Пустомитівського відділу поліції, який заступив на добове чергування, не володіє нормативною базою.
Згідно з п.4 розд.2 Порядку, у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Відтак, вказана відповідачем у наказі №266 від 20.01.2020 підстава для призначення службового розслідування, а саме - рапорт заступника-начальника ГУНП - начальника слідчого управління Н.Харченко, в якому йдеться про виявлені недоліки та встановлено, що особовий склад Новороздільського та Миколаївського відділень поліції Пустомитівського відділу поліції, який заступив на добове чергування, не володіє нормативною базою, не має ознак дисциплінарного проступку ОСОБА_1 , як і не є безпосереднім виявленням ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку, що, відповідно, не відповідає вимогам пунктів 1-2 розд.2 Порядку.
Крім того, суд наголошує на тому, що у Н. Харченко були відсутні повноваження щодо проведення перевірки несення служби працівниками поліції Новороздільського та Миколаївського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області.
Цей висновок суду ґрунтується на такому.
Відповідно до Розподілу обов'язків між заступником начальника Головного управління-начальником слідчого управління і заступниками головного управління Національної поліції у Львівській області, затвердженого наказом ГУНП у Львівській області від 10.06.2019 №12 (Т.3, а.с.34-37) заступник начальника Головного управління-начальник слідчого управління, якою була Н.Харченко, не наділений повноваженнями щодо проведення атестації рівня знань працівників поліції, їх дрес-коду. Щодо зазначеного у п.11 цього Розподілу обов'язків, то Н.Харченко мала обов'зок уживати заходів щодо зміцнення дисципліни і додержання законності, але виключно у слідчому управлінні Головного управління. Крім того, відповідно до п.11 Розподілу обов'зків Н. Харченко є куратором Дрогобицького та Стрийського відділу полції (куща), до якого Пустомитівський відділ, де Н.Харченко проводила перевірку, не входить.
Покликання ж відповідача на наказ №36 від 14.08.2020, яким затверджено Розподіл обов'язків між заступниками начальника головного управління Національної поліції у Львівській області, суд не бере до уваги як такий, що не стосується регулювання спірних правових відносин, оскільки був прийнятий у серпні 2020.
З огляду на зазначене, суд вважає не лише безпідставним призначення службового розслідування відповідно до наказу від 09.12.2019 №3457, а зазначає, що сам наказ від 09.12.2019 №3457 є нікчемним, оскільки він був прийнятий на підставі рапорту, складеного посадовою особою, яка діяла поза межами наданих їй повноважень.
Однак 24.12.2019 начальником ГУНП у Львівській області затверджено висновок службового розслідування за фактом виявлених порушень у службовій діяльності Миколаївського та Новороздільського відділеннях поліції Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області. Відповідно до цього висновку за порушення службової дисципліни, зокрема, ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого законом України від 15.03.2018 та п.3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, до начальника Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області комісія уважала б застосувати дисциплінарне стягнення (а.с.101-110).
Як видно з цього висновку, дисциплінарна комісія установила, що у Миколаївському ВП: керівник відділення перебуває на службі у цивільному одязі, який не відповідає діловому стилю, що є порушенням норм Закону України «Про Національну поліцію»; графік слідчого відділення про заступання слідчих у склад СОГ не відповідає записам у книзі нарядів; при повідомленні чергової служби «група на виїзд» зібрано СОГ, це у слідчого відсутній шолом (не взяв із собою) та кайданки; слідчий СВ старший лейтенант поліції Микола Волчанський оперуповноважений СКП майор поліції ОСОБА_2 неналежним чином орієнтуються у послідовності дій на місці події, а оперуповноважений, крім цього, не вказав часу передачі інформації про вбивство; старший інспектор криміналіст не в повному обсязі володіє знаннями норм кримінального кодексу, не назвала по-батькові керівника МВС України та не вказала заступників керівника НП України; поліцейські не проінформовані про особовий склад МВС, НПУ та ГУНП.
Також комісія установила, що у Новороздільському ВП: «будучи відповідальним по підрозділу заступник начальника Новородільського ВП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , перебував без табельної вогнепальної зброї, на запитання хто являється головою Національної поліції назвав тільки прізвище; працівники СОГ: старший оперуповноважений СКП Новороздільського ВП капітан поліції ОСОБА_4 не знав керівництва Національної поліції України та наказу щодо взаємодії СКП з органами досудового розслідування, не знав завдання Національної поліції України, старший слідчий СВ Новороздільського ВП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_5 не міг розказати ст.45 закону України «Про Національну поліцію», не міг повідомити керівництва МВС, у даних осіб відсутні каски та ПР-73. В кабінетах слідства кримінальні провадження знаходяться в хаотичному стані; старший інспектор-черговий Новороздільського ВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_6 незнання наказів МВС №440 від 23.05.2017 та наказу МВС України № 111 від 16.02.2018 року, а також не змогла відповісти хто є керівником НП України; в журналі № 129 виїзду - заїзду транспорту на час перевірки не виписаний автомобіль Шкода Фабія 0570, який закріплений за начальником Новороздільського ВП ГУНП, а також в журналі № 128 обліку інструктажів водіїв не розписано інструктажу (начальник ВП Шнайдрук Р.Р. до моменту перевірки даний транспортний засіб не використовував); на момент перевірки відсутня особа відповідальна за зберігання речових доказів, відповідальний по ВП не забезпечив доступ до даної кімнати; останній раз обстеження службових приміщень та службових приміщень, відповідно до Акту було проведено 12.09.2019.
Вище вказані прорахунки у службовій діяльності свідчать про самоусунення керівників Новороздільського відділення поліції, Миколаївського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції від виконання обов'язків та контролю з боку керівника Пустомитівського відділу поліції.
Однак, усупереч нормам ст. 2-3 Дисциплінарного статуту Національної поліції, за змістом яких відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни покладається на керівника - службову особу поліції, наділену правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю, комісією проігноровано, що позивач не був безпосереднім керівником працівників Пустомитівського та Миколаївського відділів Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області, щодо яких службовим розслідуванням встановлено вчинення ними порушення службової дисципліни.
Крім того, усупереч п.9 ч.1 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції у висновку не зазначено причини та умови, що призвели до вчинення проступку позивачем, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення. Зазначення ж у висновку, що від 24.12.2019, що начальник Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області, «як керівник, будучи зобов'язаним контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, не вжив від повідних дієвих управлінських рішень для забезпечення належного стану службової дисципліни у підпорядкованих підрозділах…» є загальними, неконкретизуючими дії особи формулюваннями, без покликання на визначені законом обов'язки. Крім того, вказуючи у цьому ж висновку, що начальник Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області, «як керівник, будучи зобов'язаним контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни…», комісія не конкретизує, яких конкретно «підлеглих» вона має на увазі.
Також, суд критично оцінює притягнення позивача до відповідальності за порушення службової дисципліни окремими працівниками Новороздільського відділення поліції, Миколаївського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції ГУНП у Львівській області, що виявилося, зокрема, у незнанні окремими поліцейськими прізвища чи по-батькові голови Національної поліції України, незнанні керівництва Національної поліції, «незнанні» окремих нормативно-правових актів, знаходження керівника в цивільному одязі, відсутності інформаційних стендів.
Суд звертає увагу, що зазначені вище обставини, виявлені в ході службового розслідування підлягають оцінці в ході атестування поліцейських, засади якого визначено ст.57 Закону України «Про Національну поліцію», тому не можуть бути об'єктом притягнення керівника відділу, тобто позивача, до дисциплінарної відповідальності.
Щодо зазначеного у висновку службового розслідування, що «керівник Відділення перебуває на службі в цивільному одязі», то йдеться не про позивача, а про іншу особу. Позивач же, як керівник Відділу, не може нести відповідальність за перебування у певному виді вбрання іншої особи у невстановлений час.
Щодо зазначеного у висновку службового розслідування про перебування одного з поліцейських без табельної зброї, а також того, що слідчий не взяв із собою на виїзд шолому та кайданок, то ця перевірка зазначених фактів не входить у посадові обов'язки позивача. Відтак, і відповідальність за вказані порушення інших полцейських на позивача не покладається.
Відповідно до ч.2 ст.22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Суд встановив, що з оскаржуваним наказом №266 від 20.01.2020, усупереч зазначеній вище нормі Закону, позивач ознайомлений не був. Про цей наказ позивачу стало відомо після звернення адвоката із адвокатським запитом до ГУ Національної поліції у Львівській області. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Щодо покликання представника відповідача на Акт №1 від 17.03.2020 про відмову з ознайомленням з наказами ГУНП у Львівській області від 20.01.2020 №266, від 31.01.2020 №456, від 07.02.2020 №550 (Т.3, а.с.40), то зафіксована у цьому Акті обставина спростовується медичною документацією (Т.3, а.с.61-62), відповідно до якої 17.03.2020 позивач знаходився у медичному закладі, після чого з 18.03.2020 продовжив лікування.
Суд також зазначає, що у висновку від 24.12.2019 вказано, що під час визначення виду стягнення керівник ураховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Водночас, суд наголошує, що дійсно саме прерогативою керівника є визначення виду стягнення до порушника службової дисципліни, однак як видно з оскаржуваного наказу, керівником не застосовано норми ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції. Зокрема, керівником, котрий накладав дисциплінарне стягнення на позивача, не взято до уваги заохочень, які мав позивач під час проходження служби, його заслуги під час участі в АТО (Т.2, а.с. 236-250, Т.3, а.с.1-21).
У висновку від 24.12.2019, який став підставою для прийняття оскаржуваного наказу №266 від 20.01.2020 не встановлено ступеня вини позивача, не надано оцінки характеру вчиненого ним проступку, обставин, за яких такий проступок був вчинений, попередньої поведінки позивача, його ставлення до служби, а також не встановлено негативних наслідків, до яких призвели чи могли б призвести встановлені дисциплінарною комісією порушення позивача.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції у висновку за результатами службового розслідування зазначаються висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону. Однак, як видно з висновку від 24.12.2019, комісія зазначила, що позивач порушив службову дисципліну, зокрема, основні обов'язки поліцейського, передбачені ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII та п.3 розділу V Правил етичної поведінку поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179. При цьому комісія не врахувала, що зазначені вище норми закріплюють низку обов'язків поліцейського, умисне невиконання чи неналежне виконання яких матиме наслідком притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Тому, пропонуючи керівнику застосувати стягнення за порушення службової дисципліни, дисциплінарна комісія повинна конкретизувати норму, можливе порушення якої призвело до притягнення поліцейського до відповідальності.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ №266 від 20.01.2020 є протиправним та підлягає скасуванню в частині, що стосується притягнення до відповідальності ОСОБА_1 .
Щодо наказу №456 від 31.01.2020.
31.01.2020 ГУНП у Львівській області відповідно до наказу №456 від 31.01.2020 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників органів та підрозділів ГУНП у Львівській області» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення - сувору догану за порушення службової дисципліни, зокрема, за ч.ч.1-2 Закону України «Про Національну поліцію», вимог службової телеграми ГУНП у Львівській області від 15.03.2018 №241/05/18-2018 «Про заборону експлуатації службових транспортних засобів з несправним спідометровим обладнанням», п.п.2 п.6.3 Розділу І, п.3, п.13 Розділу ІІІ, п.4 Розділу VI, п.8 Розділу VIII Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 №757 та п.19 наказу ГУНП у Львівській області від 28.02.2019 №733 «Про встановлення місць зберігання та єдиного порядку використання службового транспорту структурних підрозділів ГУНП у Львівській області».
03.01.2020 начальником ГУНП у Львівській області затверджено висновок службового розслідування щодо порушень, виявлених аудиторською групою НП України під час проведення фінансового аудиту та аудиту відповідності оцінки діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області за період з 01.01.2017 по 30.06.2019.
Відповідно до цього висновку установлено, зокрема, що поліцейський з обліку та збереження речових доказів та озброєння СЛ та МТЗ Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області старший сержант поліції ОСОБА_7 та начальник Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області полковник поліції ОСОБА_1 експлуатували у липні 2019 року службовий автомобіль марки «Хюндай Туксон», р.н. НОМЕР_2 , із несправним спідометровим обладнанням. Крім цього, ОСОБА_7 при заповненні дорожнього листа на зазначений службовий автомобіль, за яким він закріплений та користується, вніс до нього помилкові неправдиві показники, що призвело до розбіжностей, між показами спідометра службового автомобіля та записами, зробленими у виданому на нього дорожньому листі. При цьому, полковник поліції ОСОБА_1 , будучи керівником, який постійно користувався вищевказаним автомобілем, не вжив заходів до перевірки його справності та готовності до експлуатації. Такими діями старший сержант поліції ОСОБА_7 та полковник поліції ОСОБА_1 порушили вимоги службової телеграми ГУНП у Львівській області від 15.03.2018 № 241/05/18-2018 «Про заборону експлуатації службових транспортних засобів з несправним спідометровим обладнанням», п.п. 2 п. 6.3 Розділу І, п. З, п. 13 Розділу III, п. 4 Розділу VI, п. 8 розділу VIII «Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, та п. 19 наказу ГУНП у Львівській області від 28.02.2019 № 733 «Про встановлення місць зберігання та єдиного порядку використання службового транспорту структурних підрозділів ГУНП у Львівській області», яким передбачено, що правильним веденням дорожних листів вважається своєчасне внесення до них достовірних даних, що вказує на порушення ними службової дисципліни, зокрема, ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.
Як видно з матеріалів справи, начальником ГУНП у Львівській області 03.01.2020 затверджено висновок службового розслідування щодо порушень, виявлених аудиторською групою НП України під час проведення фінансового аудиту та аудиту відповідності оцінки діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області за період з 01.01.2017 по 30.06.2019.
Водночас, суд як видно з висновку службового розслідування, старший сержант поліції ОСОБА_7 та начальник Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області полковник поліції ОСОБА_1 експлуатували службовий автомобіль у липні 2019 року, тобто у періоді, який не перевірявся групою, що проводила внутрішній аудит.
Крім того, як видно з пояснень старшого сержанта поліції ОСОБА_7 , то він вживав заходи щодо усунення поломки спідометра, у результаті чого несправність була усунута. Також суд зважає на те, що ОСОБА_7 , знаючи про поломку спідометра умисно не повідомив про це ОСОБА_1 . Ця обставина задокументована у висновку від 03.01.2020.
Зважаючи на те, що службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів (п.п.10 п.2 пунктів 1-2 Розділу ІІ Порядку), то відповідно підставою проведення має бути відповідний акт ревізії, перевірки, внутрішнього аудиту за певний період часу.
Як вже суд зазначав, аудиторською групою НП України було виявлено порушення під час проведення фінансового аудиту та аудиту відповідності оцінки діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області за період з 01.01.2017 по 30.06.2019.
Тому проведення службового розслідування, за результатами якого затверджено висновок від 03.01.2020, в частині, що стосується використання позивачем службового автомобіля у липні 2019 року, є безпідставним.
Крім того, як видно з матеріалів справи (наказ Пустомитівського відділу поліції від 07.11.2019 №287) (Т.2, а.с.219) відповідальним за службовий автомобіль з реєстраційним номером НОМЕР_2 , усупереч встановленому дисциплінарною комісією, є не позивач, а ОСОБА_9 .
З висновку службового розслідування, зокрема, з пояснень ОСОБА_7 (водія)(Т.1, а.с.137), видно що полковник ОСОБА_1 користувався автомобілем з реєстраційним номером НОМЕР_2 з червня 2019, тоді як несправність спідометра ОСОБА_7 виявив у липні 2019; цю несправність ОСОБА_7 ліквідував за декілька днів, тому і не повідомляв нікого з керівництва про зазначене. Також у висновку службового розслідування зазначено, що за вказаним службовим автомобілем закріплені також підполковник ОСОБА_10 , старші сержанти ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (Т.1 а.с.137).
Представником відповідача у судовому засіданні було подано суду Акт про виявлення технічної помилки у висновку службового розслідування щодо порушень, виявлених аудиторською групою НП України під час проведення фінансового аудиту та аудиту відповідності оцінки діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області за період з 01.01.2017 по 30.06.2019 та в наказі ГУ НП у Львівській області від 31.01.2020 №456. Цей Акт суд не бере до уваги з тих підстав, що такий стосується не виправлення технічної помилки, а приведення у відповідність матеріалів службового розслідування до застосування до позивача заходів дисциплінарної відповідальності.
Суд зазначає, що обставини, вказані у висновку про те, що саме у діях ОСОБА_1 є ознаки дисциплінарного проступку у зв'язку із експлуатацією автомобіля з несправним спідометром, є суперечливими. Таким чином, суд не бере до уваги встановлене дисциплінарною комісією щодо користування позивачем автомобілем з несправним спідометром, як недостовірне.
Суд також додатково зазначає, що відповідач порушив вимоги Дисциплінарного Статуту Національної поліції в частині норм ч.ч.1-2 ст.21 Дисциплінарного Статуту Національної поліції, відповідно до яких дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування та ч.3 ст.13 Дисциплінарного Статуту Національної поліції, якою урегульовано види та послідовність дисциплінарних стягнень, що накладаються на поліцейського.
Цей висновок суду ґрунтується на тому, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани, тобто строгішого стягнення, відповідно до наказу від 31.01.2020 №456 було здійснено за проступок, вчинений раніше (на думку відповідача у липні 2019), ніж за проступок, вчинений пізніше (у листопаді 2019), за який відповідно до наказу від 20.01.2020 №266 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляд догани.
Таким чином при застосуванні до поліцейського дисциплінарних стягнень повинні братися до уваги час вчинення проступку, час виявлення проступку у сукупності із послідовністю дисциплінарних стягнень, яка встановлена ч.3 ст.13 Дисциплінарного Статуту Національної поліції.
З урахуванням викладеного, наказ відповідача від 31.01.2020 №456 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині, що стосується притягнення до відповідальності ОСОБА_1 .
Щодо наказу №550 від 07.02.2020 .
07.02.2020 ГУНП у Львівській області відповідно до наказу №550 від 07.02.2020 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників органів та підрозділів ГУНП у Львівській області» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність за порушення ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.4 наказу ГУНП у Львівській області від 19.10.2018 №3667 «Про встановлення часу зміни нарядів Ситуаційних відділів чергових частин та чергових служб ГУНП та доповідь керівництву Головного управління», п.8 Розділу І Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 №50, п.7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018, та п.3 Розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179.
З описової частини цього наказу видно, що начальник Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області полковник поліції ОСОБА_1 порушив вимоги п.4 наказу ГУНП у Львівській області від19.10.2018 №3667 «Про встановлення часу зміни нарядів Ситуаційних відділів, чергових частин та чергових служб ГУНП та доповідь керівництву Головного управління», що виразилося у не проведенні переміни нарядам СОГ та СРПП у жовтні-листопаді 2019, а також п.8 Розділу І Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 №50, не забезпечив належну організацію службової підготовки у підпорядкованому підрозділі. Крім того, ОСОБА_1 будучи зобов'язаним контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, не вжив від повідних дієвих управлінських рішень для забезпечення належного стану службової дисципліни у підпорядкованих підрозділах, чим порушив ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого законом України від 15.03.2018 та п.3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 (Т.2, а.с.160-167).
Цей наказ, як зазначає відповідач, було винесено на підставі висновку службового розслідування за фактом виявлених порушень в службовій діяльності Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області, затвердженого 20.01.2020 (Т.2, а.с.176-195).
Службове розслідування, як зазначає відповідач, було проведене на підставі наказу ГУНП у Львівській області від 18.12.2020 №3856 за фактом виявлених порушень у діяльності Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області (Т.2, а.с.175).
Водночас, як видно зі вступної частини наказу №550 від 07.02.2020, то такий складено відповідно до наказу ГУНП у Львівській області від 09.12.2019 №3737 «Про проведення комплексного інспектування оперативно-службової діяльності Пустомитівського ВП ГУНП» в період з 10 по 12.12.2019 та за результатами перевірки стану дотримання поліцейськими Пустомитівського ВП службової дисципліни та законності.
Відтак, у вступній частині наказу №550 від 07.02.2020 відсутні будь-які покликання на висновок службового розслідування від 20.01.2020.
З урахуванням того, що висновки службового розслідування, як зазначив представник відповідача, відповідачем ніяк не обліковуються, хоча їх облік передбачено Розділом VIII наказу МВС України від 07.11.2018, № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», то суд позбавлений можливості встановити факт наявності чи відсутності такого висновку станом на день складення оскаржуваного наказу.
Відповідно до висновку службового розслідування від 20.01.2020, який був наданий суду відповідно до клопотання відповідача від 06.08.2020, начальник Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області полковник поліції ОСОБА_1 порушив наказ ГУНП у Львівській області від 19.10.2018 №3667 «Про встановлення часу зміни нарядів Ситуаційних відділів, чергових частин та чергових служб ГУНП та доповідь керівництву Головного управління», що виразилося у не проведенні перезміни нарядам СОГ та СРПП у жовтні-листопаді 2019, а також п.8 Розділу І Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 №50, не забезпечив належну організацію службової підготовки у підпорядкованому підрозділі. Крім того, ОСОБА_1 будучи зобов'язаним контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, не вжив від повідних дієвих управлінських рішень для забезпечення належного стану службової дисципліни у підпорядкованих підрозділах, чим порушив ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого законом України від 15.03.2018 та п.3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179. Дисциплінарна комісія уважала б застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність.
Суд не погоджується з висновками дисциплінарної комісії з огляду на таке.
На час проведення комплексного інспектування оперативно-службової діяльності Пустомитівського ВП ГУНП» в період з 10 по 12.12.2019 ОСОБА_1 перебував у відпустці, про що свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем.
За неналежне утримання боксів №11-13, 6, 4, 1 ОСОБА_1 не може нести відповідальність, оскільки ці бокси закріплені за іншими особами, які за них відповідальні (Т.2, а.с.181-182).
Щодо відсутності підписів ОСОБА_1 у книзі нарядів, про що йдеться у висновку службового розслідування (Т.2, а.с.182), то таке спростовується наявними у матеріалах справи доказами (Т.2, а.с.65-95). Покликання представника відповідача на те, що підписи, які є в книзі нарядів не подібні на підписи ОСОБА_1 є нічим не доведеними припущеннями.
Крім того, відповідно до Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440, за відсутності начальника територіального підрозділу поліції, проведення інструктажів для нарядів поліції, що залучаються до чергування, покладається на відповідального по територіальному підрозділу поліції (п.6).
Щодо виявлених під час перевірки порушення ведення журналу виїзду, повернення службового транспорту, вимог пожежної безпеки, графіку чищення зброї, то такі суд вважає недоведеними в частині покладення відповідальності за вказані порушення на ОСОБА_1 , оскільки відповідно до наказу Пустомитівського відділу поліції №287 від 07.11.2019 (Т.2, а.с.214-223) є призначені особи, відповідальні за пожежну безпеку, експлуатацію та утримання технічних засобів протипожежного захисту та встановленого протипожежного режиму; щодо ведення журналу виїзду, повернення службового транспорту, то відповідно наказу ГУ НП у Львівській області від 28.02.2019 №733, за таке є відповідальна за автотранспортну діяльність особа (п.20) (Т.2, а.с.143). Загалом за описані порушення позивач не може бути притягнутий до відповідальності, оскільки відповідно до положення про Пустомитівський відділ поліції ГУНП у Львівській області (наказ ГУНП у Львівській області від 22.08.2019 №16), зазначені вище обов'язки не входять у сферу повноважень позивача.
Відтак, притягнення позивача до відповідальності у вигляді попередження про повну службову невідповідність на підставі наказу №550 від 07.02.2020 є незаконним, тому це наказ є протиправним та підлягає скасуванню в частині, що стосується притягнення до відповідальності ОСОБА_1 .
У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати присудженню та розподілу не підлягають у зв'язку із звільненням позивача від їх сплати.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати п.9 наказу начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області В. Віконського від 20.01.2020 за №266 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників органів та підрозділів Головного управління Національної поліції у Львівській області».
Визнати протиправним та скасувати п.7 наказу начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області В. Віконського від 31.01.2020 за №456 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників органів та підрозділів Головного управління Національної поліції у Львівській області».
Визнати протиправним та скасувати п.10 наказу начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області В. Віконського від 07.02.2020 за №550 «Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників Пустомитівського ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 20.08.2020.
Суддя Лунь З.І.