ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.08.2020Справа № 910/12459/20
Суддя Шкурдова Л.М., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Банк Альянс" про забезпечення позову
Акціонерне товариство "Банк Альянс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Криничне" (відповідач 1), ОСОБА_1 (відповідач 2) про солідарне стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором №19-041/ЮК про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 29.03.2019 у розмірі 3 481 107,97 грн.
Разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих в будь-яких фінансових установах та належать Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Криничне" та ОСОБА_1 .
Подана заява мотивована тим, що як вбачається з відкрити реєстрів у відповідача 1 існує податковий борг в розмірі 1 611 815,00 грн, що свідчить про фінансову неспроможність відповідачів виконати свої грошові зобов'язання перед контрагентами та про їх скрутне матеріальне становище. Аналізуючи ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23.06.2018 у справі №522/9478/18, позивач стверджує, що існують достатні підстави вважати, що відповідач 1 є учасником "неіснуючих" фінансово-господарських операцій. Станом на дату подання даної заяви відповідачі не виконали та продовжують порушувати умови спірного договору, що свідчить про односторонню відмову від виконання правочину. Позивач вважає, що дії відповідачів можуть вчинятися з метою отримання часу для виведення активів та проведення "неіснуючих" фінансово-господарських операцій. З огляду на зазначене, позивач вважає, що існують підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову може мати місце за наявності хоча б однієї з умов: невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, заявник посилається на наявність податкового боргу, скрутне фінансове становище, недобросовісну поведінку відповідача 1 при здійсненні господарської діяльності та невиконання відповідачами взятих на себе зобов'язань за спірним договором, що призведе до ускладнення виконання рішення по справ.
Відповідно до ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Суд зазначає, що заявником до заяви про забезпечення позовну не надано доказів на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду з боку відповідачів у разі задоволення позовних вимог, ухиляння відповідачів від виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Окрім того, відповідно до п. 2.1. спірного кредитного договору, у відповідності до діючого законодавства України забезпеченням виконання позичальником його зобов'язань за цим договором є застава рухомого майна, належного на праві власності позичальнику.
В матеріалах заяви відсутні відомості щодо звернення стягнення на заставне рухоме майно в рахунок погашення заборгованості за кредитом, позивачем не зазначено про відсутність такого рухомого майна або перешкоджання у зверненні стягнення на це майно.
У заяві про забезпечення позову заявником не вказано яким саме чином невжиття заходу забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду, а заява про забезпечення позову не містить належного обґрунтування можливого ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може будь-яким чином ускладнити чи унеможливити захист його прав чи законних інтересів, у зв'язку з чим заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні заяви Акціонерного товариства "Банк Альянс" про забезпечення позову - відмовити.
Дана ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.М. Шкурдова