ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.08.2020Справа № 910/5901/20
Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., при секретарі судового засідання Бордуновій К.Е., розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження
за позовом Керівника Фастівської місцевої прокуратури (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Суворова. 3) в інтересах держави в особі Фастівської міської ради (08500, Київська обл., м. Фастів, пл. Соборна, 1)
до Приватного підприємства «Трансбуд» (04060, м. Київ, вул.. Ризька, 73-Б)
про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою
Представники сторін:
від позивача - Курбет С.А.;
від відповідача - Педан О.Т. ;
від прокуратури - не з'явилися,
29 квітня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фастівської міської ради надійшла позовна заява №38-88-2135 вих.-20 від 24.04.2020 року до Приватного підприємства «Трансбуд» про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплачував кошти за користування земельною ділянкою з травня 2017 року по лютий 2020 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/5901/20 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 20.05.2020 року.
В підготовчому засіданні 20.05.2020 року було оголошено перерву на 03.06.2020 року.
В підготовчому засіданні 03.06.2020 року було оголошено перерву на 24.06.2020 року.
В підготовчому засіданні 24.06.2020 року було оголошено перерву на 22.07.2020 року.
Підготовче засідання 22.07.2020 року не відбулось у зв'язку з відпусткою судді Данилової М.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2020 року було призначено підготовче засідання у справі на 05.08.2020 року.
05.08.2020 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.08.2020 року.
В судове засідання 19.08.2020 року з'явились представник позивача та відповідача. Представник прокуратури в судове засідання не з'явився.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Згідно з інформацією Фастівського міського бюро технічної інвентаризації від 05.12.2019 № 311 рішенням Арбітражного суду Київської області від 24.03.1999 року Акціонерне товариство «Господар» визнано банкротом. Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21.11.2002 року у справі № 2-3443/2002 визнано право колективної власності на майновий комплекс молокопереробного заводу за адресою: вул. Ковпака, 6, м. Фастів, Київська область.
Згідно з договором купівлі-продажу нежитлових будівель від 14.04.2005 року, укладеного між AT «Господар» відчужено на користь ПП «Трансбуд», будівлю комплексу молокопереробного заводу загальною площею 2204,6 м2, а саме: головного виробничого комплексу з приймальним відділенням, приміщенням мийки автомолочних цистерн, пекарнею, котельнею, компресорною - площею 1499,2 м2; ангару площею 294,7 м2; складу площею 86,0 м2; каналізаційно-насосної станції площею 66,5 м2; гараж площею 32,8 м2; градирні, адміністративного приміщення 178,5 м2; майстерню площею 46,9 м2, які знаходяться за адресою: вул. Ковпака, 6, м. Фастів, Київська область .
Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 28.09.2005 року, укладеного між AT «Господар» та ТОВ «Електромонтажне підприємство-707» останньому передано у власність контору загальною площею 242,7 м2 та зимовий склад загальною площею 178,1 м2 за тією ж адресою: вул. Ковпака, 6, м. Фастів, Київська область.
Як вбачається із вищевказаних договорів, при продажу об'єктів майнового комплексу молокопереробного заводу нові адреси їм не присвоювалися. Разом з тим, встановлено, що об'єкти колишнього майнового комплексу молокопереробного заводу, що належать ТОВ «Електромонтажне підприємство-707» та об'єкти, що належать ПП «Трансбуд», знаходяться на різних земельних ділянках.
Згідно з технічною документацією із землеустрою щодо надання земельної ділянки за адресою: вул. Ковпака, 6, м. Фастів, Київська область площею 1,4050 га в оренду під існуючими виробничими приміщеннями ПП «Трансбуд». У вказаній технічній документації, зокрема, міститься акт від 11.12.2006 року про встановлення в натурі (на місцевості) та погодження зовнішньої межі земельної ділянки, та передачу на зберігання встановлених межових знаків. В акті зазначено, що жодних претензій щодо меж з боку суміжників при встановленні в натурі (на місцевості) зовнішньої межі не заявлено, межі погоджені та не викликають спірних питань. Також технічна документація містить план-схему земельної ділянки за адресою: вул. Ковпака, 6, м. Фастів, Київська область площею 1,4050 га та кадастровим номером: 3211200000:02:010:0120. Відповідно до схеми користувачем зазначеної земельної ділянки є ПП «Трансбуд», натомість ТОВ «Електромонтажне підприємство-707» є землекористувачем суміжної земельної ділянки.
Окрім того, в матеріалах технічної документації міститься довідка Фастівського міського відділу земельних ресурсів від 02.2007 року про те, що згідно з державною статистичною звітністю, земельна ділянка за адресою: вул. Ковпака, 6, м. Фастів, Київська область, площею 1,4050 га, що оформлюється в оренду ПП «Трансбуд», належить до земель Фастівської міської ради (категорія земель - землі промисловості), знаходилась в постійному користуванні AT «Господар».
Таким чином майновий комплекс по вул. Ковпака, бум. Фастів належить на праві власності ПП «Трансбуд».
За відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказане підприємство зареєстроване за адресою: 04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Б, керівником є Лазоренко Олександр Віталійович .
Рішенням Фастівської міської ради від 26.04.2007 року № 9/19-LII-V «Про передачу земельної ділянки по вул. Ковпака, 6 під існуючими виробничими приміщеннями ПП «Трансбуд» земельну ділянку за вказаною адресою у м. Фастові надано у строкове платне користування вищезазначеному підприємству для здійснення виробничої діяльності.
В подальшому між Фастівською міською радою та Підприємством укладено договір оренди землі № 04:07:032:00059 від 25.07.2007 року, відповідно до якого земельну ділянку площею 1,4050 га за вищевказаною адресою, (кадастровий номер) 3211200000:02:010:0120, надано у строкове платне користування вищезазначеному товариству для здійснення виробничої діяльності строком на п'ять років до 25.04.2012 року.
Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо оформлення права оренди земельної ділянки під існуючим нежитловим приміщенням ПП «Трансбуд» в м. Фастів по вул. Ковпака, 6 вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3211200000:02:010:0120.
Згідно з інформацією зазначеною в акті комісійного обстеження земельної ділянки від 16.03.2020 року звернень щодо припинення права користування земельною ділянкою на умовах оренди та розірвання договору оренди землі від ПП «Трансбуд» до Фастівської міської ради не надходило. Рішень щодо припинення права користування земельною ділянкою по вул. Ковпака, 6 на умовах оренди ПП «Трансбуд» Фастівською міською радою не приймалось.
Однак, відповідач у своєму відзиві зазначає, що неодноразово звертався до позивача з проханням не продовжувати дію Договору оренди у зв'язку з тим, що відповідач не може користуватися зруйнованою нерухомістю, яка знаходиться на земельній ділянці. Проте, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин до суду не надав.
Разом з тим, ПП «Трансбуд» не вжито жодних заходів щодо поновлення дії договору оренди землі № 04:07:032:00059 від 25.07.2007 року на новий строк.
Станом на сьогодні договір оренди вищевказаної земельної ділянки між Фастівською міською радою та ПП «Трансбуд» не укладено.
Відповідно до акту комісійного обстеження земельної ділянки від 16.03.2020 року, складеного комісією з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам виконавчого комітет Фастівської міської ради, на вказаній земельній ділянці розташовані частково зруйновані будівля молокозаводу та гаражів, двоповерхова будівля, яка не використовується, із слідами руйнування. Територія огороджена парканом, заросла бур'янами. Діяльність на цій території не ведеться.
Згідно з актом від 18.03.2020 року № 13 «Про стягнення безпідставно збережених коштів (збитків) з ПП «Трансбуд» встановлено, що сума безпідставно збережених коштів (збитків) становить 849 312,38 грн. Водночас, в межах строків загальної позовної давності відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України розрахунком заборгованості перерахована сума безпідставно збережених коштів (збитків) за період з травня 2017 року по лютий 2020 року в межах строків позовної давності, а саме:
- за 8 місяців 2017 року сума безпідставно збережених коштів (збитків) складає 185 304,51 грн.;
- за 12 місяців 2018 року сума безпідставно збережених коштів (збитків) складає 277956,78 грн.;
- за 12 місяців 2019 року сума безпідставно збережених коштів (збитків) складає 277956,78 грн.
- за 2 місяці 2020 року сума безпідставно збережених коштів (збитків) складає 108094,30 грн.
Слід зазначити, що Фастівською міською радою з метою стягнення безпідставно збережених коштів (збитків) у розмірі несплаченої орендної плати та вжиття заходів досудового врегулювання спору зазначений акт від 18.03.2020 року рекомендованим листом з повідомленням також направлено на адресу ПП «Трансбуд». Проте, останнім вказаний акт залишено без розгляду, що підтверджує ухилення відповідача від добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів (збитків).
Окрім того, Фастівською міською радою з метою стягнення безпідставно збережених коштів (збитків) у розмірі несплаченої орендної плати та вжиття заходів досудового врегулювання спору на адресу ПП «Трансбуд» рекомендованим листом з повідомленням направлено аналогічні акти від 19.06.2019 року № 16 «Про стягнення безпідставно збережених коштів (збитків) з ПП «Трансбуд» та від 26.11.2019 № 34«Про стягнення безпідставно збережених коштів (збитків) з ПП «Трансбуд», однак підприємство також залишило відповідні акти без будь-якого реагування.
Також, Фастівською міською радою з метою стягнення безпідставно збережених коштів (збитків) у розмірі несплаченої орендної плати та вжиття заходів досудового врегулювання спору на адресу ПП «Трансбуд» неодноразово направлялися листи (від 08.08.2018 № 06-31/3513; від 01.10.2018 № 06-31/4388; від 10.10.2018 № 06-31/4628; від 19.10.2018 №06-31/4792) з пропозицією з'явитися на засідання комісії власникам землі та землекористувачам виконавчого комітету Фастівської міської ради.
Виконавчим комітетом Фастівської міської ради на адресу підприємства надсилалася претензія про невиконання обов'язків по сплаті орендної плати від 16.10.2018 №06-31/4689.
Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що ним сплачено орендну плату.
Розрахунок розміру доходу, одержаного відповідачем за користування від безпідставно набутого майна (земельної ділянки) територіальної громади м. Фастів, складається з суми орендної плати за 8 місяців 2017 року, за 12 місяців 2018 року та за 12 місяців 2019 року та 2 місяці 2020 року.
Отже, заявлені до стягнення кошти відповідають розміру орендної плати та складають 849 312,38 грн.
Таким чином, своїми прямими діями, які виразились у користуванні земельною ділянкою без оформлення належних правовстановлюючих документів, ПП «Трансбуд» бюджетом м. Фастова недоотримано безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 849 312,38 грн.
Згідно з листом Головного управління ДФС у Київській області від 22.11.2019 № 10656/9 відомості щодо сплати ПП «Трансбуд» податку за користування вищевказаною земельною ділянкою відсутні.
Свій контррозрахунок відповідач не надав, однак, проти нарахувань заперечував з огляду на те, що прокуратурою у розрахунках було застосовано не правильний коефіцієнт.
Однак, при здійсненні розрахунку безпідставно збереженій коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою Фастівською міською радою був використаний витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 21.09.2018 року № 1196, оскільки, всупереч вимог п. 2 ст. 286 Податкового кодексу України при поданні першої декларації, фактичного початку діяльності як платника податків за землю разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки земель. ПП «Трансбуд» такий витяг після 25.04.2012 року не подавався, кошти за користування земельною ділянкою не сплачувались.
Щодо використання згаданого витягу від 21.09.2018 року № 1196 при обчисленні заборгованості за 2017 рік та першої половини 2018 року суд зазначає, що на виконання вимог ст. 289 Податкового кодексу України Держгеокадастр України повідомив, що коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель станом на 2017, 2018, 2019, 2020 роки однакові та становлять коефіцієнт розміром 1,0.
У зв'язку з цим суд робить висновок, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3211200000:02:010:0120 за 2017, 2018, 2019, 2020 однакова та становить 1,0*9265226,05=9265226,05 грн., тобто розрахунок безпідставно збережених коштів, який доданий до позовної заяви, відповідає вимогам чинного законодавства.
Зазначене підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 06.07.2020 року № 10-10-0.332-9120/2-20, у якому зазначено, що нормативна грошова оцінка грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3211200000:02:010:0120 станом на 01.01.2020 року також становить 9265226,05 грн.
Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Отже, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Частиною першою статті 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно з п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до положень ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Як вбачається, в даному випадку встановлено факт використання ПП «Трансбуд» земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом, частинами 1, 7 статті 193 ГК України).
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У зобов'язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими правовими актами, в) вартість безпідставного збагачення.
Тягар доказування відсутності підстав для збереження майна лежить на власнику майна. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що ПП «Трансбуд» збагатилося за рахунок Фастівської міської ради поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Таким чином, ПП «Трансбуд», не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а Фастівська міська рада втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.
Згідно з частиною 2 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отже, обов'язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. При цьому має значення лише сам об'єктивний результат: наявність 5е з підставного збагачення.
З викладеного вбачається, що збереження відповідачем грошових коштів, які мали б бути ним сплачені позивачу в якості орендної плати, відбулось за рахунок останнього, оскільки він є власником земельної ділянки, тобто мало місце безпідставне збагачення відповідача, а відтак ПП «Трансбуд» зобов'язане сплатити Фастівські міські раді грошові кошти безпідставно збережені внаслідок безоплатного користування спірною земельною ділянкою без належного оформлення.
Як уже зазначалось вище, істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є розмір орендної плати.
Згідно з постановою Великої Палати Верховного суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Частиною першою статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату.
Оскільки, між Фастівською міською радою та ПП «Трансбуд» укладено договір оренди землі оренди землі № 04:07:032:00059 від 25.07.2007, відповідно до якого земельну ділянку площею 1,4050 га за вищевказаною адресою, (кадастровий номер) 3211200000:02:010:0120, надано у строкове платне користування вищезазначеному товариству для здійснення виробничої діяльності строком на п'ять років до 25.04.2012, то з цього моменту відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об'єкта нерухомого майна.
Таким чином, предметом позову у цій справі є стягнення з власника об'єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розміщено.
З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини пері статті 1212 Цивільного кодексу України.
Разом з тим для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16 ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
У разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв'язку з чим зберегла кошти, вона зобов'язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охоронною земель комунальної власності, додержання земельного та екологічного законодавства.
Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних відносинах, є Фастівська міська рада Київської області.
Крім цього, безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати до Фастівської міської ради за користування земельною ділянкою безумовно становить суспільний інтерес.
Так, Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
З огляду на положення частини першої статті 83, частини першої статті 84 Земельного кодексу України комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст; у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування відповідно із земель державної та комунальної власності.
Несплата ПП «Трансбуд» безпідставно збережених коштів у вигляді не сплаченої орендної плати, позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду надходжень грошових коштів до бюджету.
За таких обставин «суспільним», «публічним» інтересом звернення керівника Фастівської місцевої прокуратури до суду з вимогою про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді не сплаченої орендної плати є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - стягнення з ПП «Трансбуд» безпідставно збережених коштів у вигляді не сплаченої орендної плати за землю.
«Суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині справляння плати за землю з користувачів відповідно до вимог ст. 206 Земельного кодексу України.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України у справі від 08.04.1999 № 1-1/99, поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст. 6, 7,13 та ст. 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Вищевказаним рішенням Конституційного Суду України у справі від 08.04.1999 № З-рп/99, передбачено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Одночасно, згідно із вказаним рішенням Конституційного Суду України, поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до п. 4 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» справляння плати за землю належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Частиною 1 ст. 142 Конституції України передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно із ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону, а також вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Статтею 145 Конституції України гарантовано захист прав місцевого самоврядування в судовому порядку.
З наведеного вбачається, що неналежне виконання ПП «Трансбуд» вимог законодавства щодо внесення плати за користування земельною ділянкою, зумовлює ненадходження коштів до бюджету Фастівської міської ради, і, відповідно, порушує права та інтереси держави в особі зазначеного органу місцевого самоврядування, у тому числі як власника спірної земельної ділянки.
Отже, з огляду на викладене, Фастівська міська рада в даному випадку є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Фастівська міська рада листом від 05.12.2019 № 06-23/6306 повідомила Фастівську місцеву прокуратуру про порушення вимог законодавства про плату за користування вказаною земельною ділянкою з кадастровим номером 3211200000:02:010:0120 та про відсутність коштів для сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Таким чином, враховуючи те, що цим органом дієвих заходів претензійного характеру, зокрема, звернення до суду з позовом з вимогою стягнути безпідставно збережені коштів у вигляді орендної плати за земельну ділянку не вжито, можна дійти до висновку про нездійснення захисту інтересів держави цим органом, що у відповідності до вимог ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» надає право прокурору здійснювати представництво інтересів держави в суді.
Таким чином, керівник Фастівської місцевої прокуратури Київської області звертається з даним позовом до суду на захист інтересів держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави у спірних правовідносинах в порядку ч. З ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у зв'язку з нездійсненням Фастівською міською радою захисту інтересів держави в суді, як суб'єктом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 73 , 74, 86, 98, 104, 129, 165, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Трансбуд» (04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Б, код ЄДРПОУ 25387425) на користь Фастівської міської ради (08500, Київська обл., м.Фастів, пл. Соборна, 1, код ЄРДПОУ 04054926) безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати з користування земельною ділянкою по вул. Ковпака, 6 у м. Фастів Київської області з кадастровим номером 3211200000:02:010:0120 в сумі 849 312,38 грн.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Трансбуд» (04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Б, код ЄДРПОУ 25387425) на користь Прокуратури Київської області (01014, бульвар Лесі Українки, 27/2, м. Київ, код ЄДРПОУ 02909996) судовий збір у сумі 12 739, 69 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.08.2020 р.
Суддя М.В. Данилова