ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.08.2020Справа № 910/6269/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "АЗУР ГРУП"
про стягнення 87 341, 96 грн.
Представники учасників справи:
Від позивача: Федай О.О.;
Від відповідача: не з'явився.
Акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "АЗУР ГРУП" (далі - відповідач) про стягнення 87 341, 96 грн., з яких: 62 097, 17 грн. основна заборгованість, 10 544, 34 грн. пеня, 1 770, 46 грн. 3 % річних, 540, 56 грн. інфляційні втрати та штраф у розмірі 12 419, 43 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови Договору № 912 поставки товару від 14.03.2017 в частині своєчасної оплати, у зв'язку з чим позивачем нараховано пеню, 3 % річних, інфляцію та штраф на підставі п. 8.4. Договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, позивачу для подачі відповіді на відзив.
09.06.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, в якому відповідач просить суд розглядати справу № 910/6269/20 за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, з огляду на погіршення фінансового становища товариства, наміри надати пояснення по справі та укласти мирову угоду. У поданому клопотанні також надано пояснення щодо пропуску встановленого процесуального строку для подачі цього клопотання у зв'язку із запровадженням карантинних заходів на території України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення викликом сторін, судове засідання призначено на 08.07.2020.
Представник позивача у судовому засіданні 08.07.2020 надав для огляду оригінали документів, копії яких долучено до позовної заяви, підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання 08.07.2020 не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105474253950.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2020, яку занесено до протоколу судового засідання оголошено перерву у справі № 910/6269/20 до 03.08.2020.
Представник відповідача у судове засідання 03.08.2020 не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105474364700.
Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, приймаючи до уваги, що відповідача було повідомлено про дату та час судового засідання 03.08.2020, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач у строк, встановлений ухвалою суду, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
У судовому засіданні 03.08.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
14.03.2017 між Публічним акціонерним товариством "ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ ІМ. СВІТЛАНИ КОВАЛЬСЬКОЇ" (організаційно-правову форму якого змінено на акціонерне товариство) (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" (далі - покупець) було укладено договір поставки товару № 912 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцю замовлений товар (бетон, бетонні і залізобетонні вироби та конструкції, інший товар, відповідно до прас-листа постачальника) на об'єкт: "по проспекту Академіка Глушкова, 6, буд.1 у Голосіївському районі м. Києва" III черга будівництва. Житловий будинок № 24», а покупець зобов'язується своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах даного договору.
Відповідно до п. 2.1 договору, ціна, кількість товару, що підлягають виготовленню та поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у заявках покупця, рахунках-фактурах постачальника та накладних (товарно-транспортних, фактичних або видаткових).
Згідно з п. 3.1 договору, загальна сума цього договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усіх видаткових накладних постачальника.
Ціна товару, що постачається згідно цього договору, вказується постачальником у накладній на відпуск товару та/або рахунках - фактурах (п. 7.1 договору).
Положеннями п. 7.11 договору встановлено, що в порядку виключення, постачальник має право надати покупцю відстрочку оплати за товар на термін до 5 банківських днів. Покупець зобов'язаний оплатити отриманий товар протягом 5 банківських днів з моменту його поставки, згідно умов розділу 5 та п. 6.1 даного договору.
Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору позивачем у період квітень - травень 2019 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 63 570, 45 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1/42022 від 20.05.2019 на суму 20599, 45 грн., № 1/39778 від 15.05.2019 на суму 20 953, 87 грн., № 1/32562 від 23.04.2019 на суму 17 177, 39 грн., № 1/32850 від 24.04.2019 на суму 4839, 74 грн., які підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень.
За розрахунком позивача, враховуючи черговість погашення заборгованості по договору, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару по вказаних видаткових накладних виконав частково, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 620 97, 17 грн., які він просить стягнути у судовому порядку.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов'язок здійснити поставку товару, а у відповідача - прийняти товар в обсязі, погодженому сторонами та оплатити його вартість.
Матеріалами справи підтверджено, що за договором позивач поставив, а відповідач прийняв товар за видатковими накладними на загальну суму 63 570, 45 грн., з яких непогашеними залишились 62 097, 17 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторонами у п.7.11 договору погоджено, що покупець зобов'язаний оплатити отриманий товар протягом 5 банківських днів з моменту його поставки.
Доказів оплати відповідачем суми 62 097, 17 грн., у т.ч. у встановлені договором строки, суду не надано.
Крім того, факт наявності заборгованості у вказаному розмірі підтверджений підписаним обома сторонами Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.05.2019 по 31.05.2019 станом на 31.05.2019, відповідно до якого сальдо на користь Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської" складає 62 097, 17 грн
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що за відсутності доказів оплати відповідачем суми боргу, заявлена позивачем вимога про стягнення боргу у розмірі 62 097, 17 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того за прострочення виконання зобов'язань щодо належної та своєчасної оплати вартості товару позивачем нараховано до стягнення з відповідача 10 544, 34 грн. пені, 1 770, 46 грн. 3 % річних, 540, 56 грн. інфляційних втрат та штраф у розмірі 12 419, 43 грн.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами п.8.2 договору визначено, що за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Також у разі порушення покупцем строку платежу, встановленого п. 7.11 цього договору, більше ніж на 5 банківських днів, покупець зобов'язаний сплатити, крім пені, штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу (п.8.4 договору).
Пунктом 8.5 договору сторони дійшли згоди про збільшення строку тривалості нарахування штрафних санкцій до трьох років від дня, коли зобов'язання повинно було бути виконане.
Здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення з відповідача сум, суд зазначає про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 10 544, 34 грн. пені, 1 770, 46 грн. 3 % річних, штрафу у розмірі 12 419, 43 грн. та 365, 89 грн. інфляційних втрат.
Відповідач письмового відзиву на позов, свого контррозрахунку позовних вимог не надав, стверджувань позивача не спростував.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" підлягають частковому задоволенню у вказаних вище розмірах.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій
імені Світлани Ковальської" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "АЗУР ГРУП" (02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 19-А; код ЄДРПОУ 37312682) на користь Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7; код ЄДРПОУ 05523398) суму заборгованості у розмірі 87 197, 29 грн., з яких: 62 097 (шістдесят дві тисячі дев'яносто сім) грн. 17 коп. основний борг, 10 544 (десять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 34 коп. пеня, 1 770 (одна тисяча сімсот сімдесят) грн. 46 коп. 3% річних, 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 89 коп. інфляційних втрат та штраф у розмірі 12 419 (дванадцять тисяч чотириста дев'ятнадцять) грн. 43 коп. на поточний рахунок IBAN: НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "АЗУР ГРУП" (02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 19-А; код ЄДРПОУ 37312682) на користь Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7; код ЄДРПОУ 05523398) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 098 (дві тисячі дев'ятсот вісім) грн. 52 коп. на поточний рахунок IBAN: НОМЕР_2 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.08.2020.
Суддя М.Є.Літвінова