18.08.2020 м. Ужгород Справа № 907/339/20
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ
до відповідача фізичної особи-підприємця Целенка Анатолія Степановича, м. Ужгород
про стягнення 197469,85 грн.
секретар судового засідання - Штундер Д.Л.
сторони не викликались
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.
Позивач заявив позов до відповідача про стягнення суми 197 469, 85 грн, що виник внаслідок невиконання останнім договірних зобов'язань щодо повернення кредиту по Договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/98262/444256 від 30.08.2018. Позов заявлено з посиланням на статті 526, 527, 530, 610, 1054 Цивільного кодексу України, 196, 230-232 Господарського кодексу України.
При зверненні з позовом заявник подав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 2 962,05 грн. сплаченого судового збору.
Ухвалою суду від 28.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та встановлено строки для подання заяв по суті спору.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав. До суду повернута без вручення адресату із зазначенням установою зв'язку причини «за закінченням терміну зберігання» кореспонденція суду (ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.05.2020), яка була надіслана за зазначено адресою відповідача у позовних матеріалах: АДРЕСА_1 , та яка згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його офіційною адресою.
Відповідно до правової позиції наведеної у постанові Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (п. 3.9.1), якщо ухвала у справі надіслана за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною та зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернута підприємством зв'язку або повернута з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Тому, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений та мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору в нього існує заборгованість в розмірі 197 469,85 грн по тілу кредиту.
Заперечення відповідача.
Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
14 серпня 2018 року фізична особа-підприємець Целенко Анатолій Степанович звернувся до Банку із заявою про відкриття поточного рахунку, операції за якими можуть здійснюватися з використанням платіжної картки та встановлення кредитного ліміту (для фізичних осіб-підприємців в рамках продукту «Кредитна картка для підприємців).
30 серпня 2018 року між Банком та фізичною особою-підприємцем Целенко Анатолієм Степановичем укладено кредитний договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування за №011/98262/444256.
Зважаючи на це, сторони погодили наступні істотні умови кредитного договору:
1.1. Відповідно до умов Договору протягом строку дії кредиту Банк надає Клієнту можливість використання кредитної лінії (далі -кредит) з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, № 2600242468 ( 1422008300 ), МФО 325570, (далі -Рахунок). Максимальний ліміт кредиту за договором складає 250000,00 грн. (далі - максимальний ліміт). На дату укладення договору поточний ліміт кредиту складає 250000,00 грн., в подальшому поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 3 договору.
1.2. Строк дії кредиту з наступного дня, що слідує за датою укладення договору по 30.08.2020 включно.
5.2. Клієнт зобов'язався до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладання договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 (п'ятнадцяти) відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми встановленої відповідними тарифами Банка. При цьому, залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного Клієнтом щомісячного обов'язкового платежу попередніх місяців. В разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати Клієнтом Банку за договором в термін виконання зобов'язань Клієнта за договором, Клієнт вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за договором.
5.3. Клієнт зобов'язався зараховувати на рахунок щомісячний обов'язковий платіж, розрахований у поточному місяці, сума якого збільшена на суму невнесених клієнтом щомісячних обов'язкових платежів попередніх місяців та на суму непогашеного недозволеного овердрафту.
8.1, 8.2. У разі настання обставин настання обставини невиконання або неналежного виконання Клієнтом своїх зобов'язань (обов'язків) за договором, обставин, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов'язання Клієнта за договором не будуть виконанні, Банк має безумовне право без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів про зміни) відмовити Клієнту в наданні кредиту та/або скасувати максимальний ліміт/поточний ліміт та вимагати дострокового погашення заборгованості.
Банк подав до суду банківську виписку ФОП Целенко Анатолія Степановича, яка підтверджує факт надання відповідачу коштів в межах визначеного кредитного ліміту.
За твердженням позивача належним чином свої зобов'язання відповідач не виконував, графіку погашення суми боргу за умовами кредиту не дотримувався.
У зв'язку з невиконанням позичальником умов договору, несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, на його адресу було направлено вимогу про дострокове виконання боргових зобов'язань за договором за вих. № 114/5-178947 від 24.02.2020 року, надавши можливість добровільно врегулювати заборгованість протягом 30 днів. Однак, відповідач на повідомлення не відреагував.
Відповідно до розрахунку заборгованості, свої зобов'язання по договору відповідач повному обсязі не виконав, внаслідок чого заборгованість ФОП Целенко Анатолія Степановича за кредитним договором станом на 24.02.2020 становить 197469, 85 грн.
ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладених Кредитного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно з частинами 1-3 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи, зокрема, договором, розрахунком заборгованості, виписками руху коштів по рахунку, вимогою про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, судом встановлено, що позивач надав відповідачеві кредитні кошти, які останній в супереч умов договору та графіку погашення суми боргу не дотримувався, у результаті чого станом на 24.02.2020 у ФОП Целенко перед Банком виникла заборгованість на суму 197469, 85 грн.
Доказів погашення відповідачем кредиту та сплати всіх нарахувань матеріали справи не містять.
Здійснивши перевірку проведених Банком нарахувань, суд погоджується з наявністю боргу та проведених нарахувань на вказану позивачем суму, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підставними.
Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить 197469, 85 грн.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Зважаючи на зазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми, що складає предмет спору, є обґрунтованими і такими, що підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 2962,05 грн. витрат на оплату судового збору.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 14, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Целенко Анатолія Степановича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01001, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909) суму 197469,85 грн. (сто дев'яносто сім тисяч чотириста шістдесят дев'ять гривень 85 коп.), та у відшкодування сплаченого судового збору - 2962,05 грн. (дві тисячі дев'ятсот шістдесят дві грн. 05 коп.)
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Л.В. Андрейчук