61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
20.08.2020 Справа № 905/1122/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор'євій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро
до відповідача: Державного підприємства "Торецьквугілля", м.Торецьк, Донецька область
про стягнення 37695,00грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть справи:
Акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціорнерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства "Торецьквугілля", м.Торецьк про стягнення 37695,00грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невірне зазначення відповідачем маси відправленого вантажу за накладною №53274056 від 09.01.2020, що підтверджується комерційним актом.
Ухвалою суду від 22.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1122/20 за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 14.07.2020. Судове засідання у справі відкладалось.
У судове засідання 20.08.2020 представники сторін не з'явились, про місце, дату та час проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином.
Відзив на позовну заяву відповідач не надав, про причини неявки та ненадання відзиву на позовну заяву суд не повідомив.
При цьому, явка представників сторін у судове засідання, призначене на 20.08.2020, судом обов'язковою не визнавалась. Разом з тим про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу по суті, суду не повідомлялося.
Згідно з ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи неявку представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
встановив:
09.01.2020 за залізничною накладною №53274056 зі станції Кривий Торець Донецької залізниці Державним підприємством «Торецьквугілля» на станцію Авдіївка Донецької області відправлено вагон №60432713 з вантажем - вугілля кам'яне марки ж-жирний.
При оформлені залізничної накладної №53274056 у вагоні №60432713 відповідачем вказано масу вантажу - 68000кг.
Як свідчить розділ 26, 28 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена на вагонних вагах (100т) вантажовідправником.
Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтверджена відміткою представника відправника.
На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень, про що свідчить відмітка працівника станції відправлення. Відповідні відмітки про наявність зауважень відсутні.
Відповідно до статті 909 ЦК України та частини першої статті 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з частиною другою статті 908 ЦК України та частини п'ятої статті 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).
Частиною третьою статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Як визначено статтею 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.
У відповідності до статті 23 Статуту залізниць України відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Враховуючи викладене, приписи статей 11 ЦК України та 174 ГК України, накладна є підставою для виникнення у сторін цієї угоди визначених в ній прав та обов'язків.
Пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084, а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.
Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. За інформацією, наведеною відповідачем у накладній, вантаж був розміщений у вагоні.
Таким чином, при прийнятті вантажу до перевезення у позивача був відсутній обов'язок перевіряти його масу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Відповідно до матеріалів справи, 12.01.2020 на станції Синельникове - Придніпровської залізниці було здійснено переважування вантажу у вагоні №60432713.
В результаті перевірки встановлено, що маса вантажу, вказана відправником в залізничній накладній №53274056 у вагоні №60432713 у графі маса вантажу не відповідає масі вантажу, встановленій на станції Синельникове - Придніпровської залізниці, про що складено комерційній акт від 12.01.2020 №453603/8/9.
З акту №453603/8/9 вбачається, що на станції Синельникове - Придніпровської залізниці позивачем було проведено під час перевезення зважування вагону №60432713 та встановлено, що при зважуванні вагону на справних 150-тонних тензометричних вагах приписаних до станції Синельникове і повірених 19.11.2019р. виявилося, що вага брутто - 87100 кг, тара з документу - 20500 кг, вага нетто за перевізним документом - 68000кг, фактична маса вантажу нетто - 66600 кг, що менше зазначеної в накладній на 1400 кг.
Вантаж прибув в справному вагоні, навантаження нижче рівня бортів 0,2м. рівномірне, трапецевидне. Вантаж ущільнено катком, маркований опилками. Маркування не порушене. У вагоні глухі торцеві стіни, люка щільно закриті, на момент огляду течі вантажу не має, вагон технічно справний. Доказів того, що комерційний акт з боку залізниці підписано не належними особами, суду не представлено.
Відповідно до частини першої та частини другої статті 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно зі статтею 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (згідно зі статтею 118 Статуту).
Статтею 129 Статуту встановлено: "Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць". Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах (п. "а").
Тобто підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним указаних відомостей є акт загальної форми, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.
Зі змісту додатку 1 до п.1 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 N334, п.8 зазначених Правил, комерційний акт може бути складений як на станції призначення, так і на станції відправлення або попутній станції.
Враховуючи викладене, проведення зважування під час перевезення та складання комерційних актів за результатами такого зважування не суперечить діючому законодавству.
Згідно із п.8 Правил складання актів, у тих випадках, коли різниця у масі вантажу, визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції
призначення, не перевищує норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення його маси нетто, комерційний акт не складається, а оформлення видачі вантажу провадиться у порядку, передбаченому Правилами видачі вантажів.
Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
Відповідно до п. 5.5 Розділу 4 Правил перевезення вантажів залізничним транспортом у випадках, коли під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно із статтями 118, 122 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Згідно із п.24 Статуту залізниці вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті. Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту, а саме у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
Виходячи із приписів статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Комерційні акти складені з додержанням вимог Правил складення актів та є такими, що засвідчують невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній.
Провізна плата за перевезення вантажу за вагон становить 7539,00грн.
Позивачем до стягнення заявлений штраф у розмірі 37695,00грн. (7539,00грн. Х 5), що відповідає приписам наведених вище норм.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу оплата судових витрат покладається на відповідача.
Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної Філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро до відповідача Державного підприємства «Торецьквугілля», м.Торецьк, Донецька область про стягнення штрафу у розмірі 37695,00грн., задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Торецьквугілля " (85200, Донецька область, м.Торецьк, вул. Дружби, 19; код ЄДРПОУ 33839013) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Тверська, б. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця " Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, б. 108, код ЄДРПОУ 40081237) суму штрафу у розмірі 37695,00 грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 2102,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області.
Рішення складено та підписано 20.08.2020р.
Суддя М.О. Лейба