19.08.2020 місто Дніпро Справа № 904/3792/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Широбокової Л.П., Чус О.В.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.,
представники сторін:
від ФОП Педана О.І.: Бєлкіна М.О., ордер ДП №000030 від 15.07.2020, адвокат;
від ВК Солонянської селищної ради: Сиромятников Е.О., довіреність №55 від 22.07.2020, адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Солонянської селищної ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 (суддя Манько Г.В.) у справі №904/3792/20
за заявою Фізичної особи - підприємця Педана Олексія Івановича, смт. Солоне, Дніпропетровська область
до Виконавчого комітету Солонянської селищної ради, смт. Солоне, Дніпропетровська область
про забезпечення позову, -
Фізична особа - підприємець Педан Олексій Іванович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову, в якій просив:
- заборонити Виконавчому комітету Солонянської селищної ради в особі голови Селищної ради Копейко або інших посадових осіб вчиняти будь-які дії щодо передачі будь-яким особам майна, переданого Фізичній особі-підприємцю Педану Олексію Івановичу за договором по утриманню ринку смт. Солоне від 22.07.2019;
- заборонити Виконавчому комітету Солонянської селищної ради в особі голови Селищної ради Копейко або інших посадових осіб вчинення будь-яких дій щодо укладання правочинів про передачу в утримання (управління) території ринку смт. Солоне з будь-якими суб'єктами господарювання згідно договорів по утриманню ринку в смт. Солоне, створення юридичних осіб територіальною громадою, в тому числі комунальних підприємств для забезпечення утримання ринку в смт. Солоне за адресою: смт. Солоне Дніпропетровської області, площа Ринкова, 4;
- заборонити Виконавчому комітету Солонянської селищної ради в особі голови Селищної ради Копейко або інших посадових осіб вчиняти дії, спрямовані на обмеження в користуванні Фізичної особи-підприємця Педана Олексія Івановича територією ринку за адресою: Дніпропетровська область, смт. Солоне, площа Ринкова, 4, майном, переданим за актом приймання передачі до договору по утриманню ринку смт. Солоне від 22.07.2019, та/або дії спрямовані на повернення та/або на вилучення (примусове або добровільне) майна, припинення повноважень на утримання ринку згідно вимог договору по утриманню ринку смт. Солоне від 22.07.2019.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 у справі №904/3792/20 заяву Фізичної особи - підприємця Педана Олексія Івановича про забезпечення позову задоволено:
- заборонено Виконавчому комітету Солонянської селищної ради в особі голови Селищної ради Копейко М.М. або інших посадових осіб вчиняти будь-які дії щодо передачі будь-яким особам майна, переданого Фізичній особі-підприємцю Педану Олексію Івановичу за договором по утриманню ринку смт. Солоне від 22.07.2019;
- заборонено Виконавчому комітету Солонянської селищної ради в особі голови Селищної ради Копейко М.М. або інших посадових осіб вчинення будь-яких дій щодо укладання правочинів про передачу в утримання (управління) території ринку смт. Солоне з будь-якими суб'єктами господарювання згідно договорів по утриманню ринку в смт. Солоне, створення юридичних осіб територіальною громадою, в тому числі комунальних підприємств для забезпечення утримання ринку в смт. Солоне за адресою: смт. Солоне Дніпропетровської області, площа Ринкова, 4;
- заборонено Виконавчому комітету Солонянської селищної ради в особі голови Селищної ради Копейко М.М. або інших посадових осіб вчиняти дії, спрямовані на обмеження в користуванні Фізичної особи-підприємця Педана Олексія Івановича територією ринку за адресою: АДРЕСА_1 , майном, переданим за актом приймання передачі до договору по утриманню ринку смт. Солоне від 22.07.2019, та/або дії, спрямовані на повернення та/або на вилучення (примусове або добровільне) майна, припинення повноважень на утримання ринку згідно вимог договору по утриманню ринку смт. Солоне від 22.07.2019.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заявлені заходи забезпечення позову є обґрунтованими, адекватними; вжиття зазначених заходів до забезпечення позову сприятиме дотриманню прав позивача та відповідача.
Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Виконавчий комітет Солонянської селищної ради звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 у справі №904/3792/20; у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Педана Олексія Івановича про забезпечення позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що вживаючи заходи до забезпечення позову, місцевим господарським судом не вказано наявність правового зв'язку між позовними вимогами, які будуть заявлені позивачем, та заходами до забезпечення позову; не наведено доказів та наявність обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову; не вказано, у чому вбачається неможливість чи утруднення захисту порушених прав або неможливість виконання судового рішення; не зазначено про необхідність застосування зустрічного забезпечення; наявність зв'язку між кожним конкретним заходом до забезпечення позову і виконання судового рішення у разі задоволення позову. Апелянт вважає, що заявником не наведено реальних ризиків, існування яких зумовило б необхідність забезпечення позову, а наведені доводи ґрунтуються на припущеннях. Предметом майбутнього позову, як зазначено заявником, є визнання недійсними окремих пунктів договору, при цьому ні заява про забезпечення позову, ні оскаржувана ухвала не містять обґрунтування співвідношення таких вимог із вжитими заходами до забезпечення позову, неможливість виконання в майбутньому рішення у разі задоволення позову.
Апелянт звертає увагу на те, що серед іншого в оскаржуваній ухвалі було заборонено відповідачу створювати юридичні особи, в тому числі комунальні підприємства, що є втручанням у виключну компетентність органу місцевого самоврядування. Також апелянт акцентує увагу апеляційного господарського суду на недобросовісності дії заявника щодо подання ідентичних заяв про забезпечення позову до Господарського суду Дніпропетровської області та Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.07.2020 (у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Орєшкіної Е.В., суддів Широбокової Л.П., Чус О.В.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Виконавчого комітету Солонянської селищної ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 у справі №904/3792/20, розгляд скарги призначений в судове засідання на 19.08.2020.
19.08.2020 від Фізичної особи - підприємця Педана Олексія Івановича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити ухвалу місцевого господарського суду без змін. Вважає заяву про забезпечення обґрунтованою та звертає увагу на те, що до заяви було додано копію договору по утримання ринку смт. Солоне від 16.07.2020, який укладений між Виконавчим комітетом Солонянської селищної ради та Фізичною особою - підприємцем Васильчиком Миколою Олександровичем, що спростовує доводи апелянта про відсутність ризиків, наявність яких викликала необхідність подання заяви про забезпечення позову до подання позову. Зазначає, що не погоджується із односторонньою відмовою Виконавчого комітету Солонянської селищної ради від договору по утриманню ринку смт. Солоне від 22.07.2019, має намір захистити своє порушене право, а заявлені заходи до забезпечення позову вважає співмірними із предметом майбутнього позову та такими, що носять тимчасовий характер.
У судовому засіданні, яке відбулося 19.08.2020, представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою, представник Фізичної особи - підприємця Педана Олексія Івановича підтримав заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову, майбутній позивач зазначає, що між Фізичною особою-підприємцем Педаном Олексієм Івановичем та Виконавчим комітетом Солонянської селищної ради укладений договір про утримання ринку смт. Солоне від 22.07.2019 із строком дії до 22.07.2021. Листом від 01.07.2020 №909 Виконавчим комітетом Солонянської селищної ради повідомлено про намір розірвати договір про утримання ринку від 22.07.2019 з 01.07.2020, що, за доводами заявника, суперечить умовам договору, так як у ньому встановлені виключні підстави розірвання договору по утриманню ринку в односторонньому порядку. Вказує, що договором встановлено, що внесення змін до правовідносин сторін, які ним врегульовано, має бути вчинено в формі укладання додаткової угоди до договору. Оскільки договір укладено на підставі рішення Виконавчого комітету Солонянської селищної ради №12 від 08.08.2019, то, на думку заявника, розірвання договору також має бути узгоджено, відповідно, Виконавчим комітетом Солонянської селищної ради.
Заявник зазначає, що відсутні будь-які зафіксовані факти порушення ним умов договору по утриманню ринку смт. Солоне від 22.07.2019 року, які б давали підставу для застосування норми договору про "неодноразове грубе порушення підприємцем законодавства України чи обов'язків, передбачених договором".
На думку, заявника, умови деяких пунктів договору від 22.07.2019 є такими, що можуть призвести до неоднакового тлумачення, розуміння сутності правовідносин сторонами. Так, між сторонами укладений договір про надання повноважень управління, утримання та надання всього комплексу послуг на ринку, згідно якого Фізична особа - підприємець Педан Олексій Іванович надає такі послуги Виконавчому комітету Солонянської селищної ради, а у відповідності до вимог статті 528 Цивільного кодексу України, отримує виконання обов'язку щодо сплати послуг за рахунок третіх осіб, які вносять плату за використання та утримування торгівельного місця. Заявник зазначає, що листом №909 Виконавчим комітетом Солонянської селищної ради повідомлено про намір розірвання дії договору про утримання ринку від 22.07.2019, що за своєю суттю є одностороннім правочином, оскільки всупереч встановленому порядку розірвання господарських договорів в разі, якщо іншою стороною надано чітку відмову від одностороннього розірвання договору у такий спосіб, Виконавчий комітет вже відразу зазначає, що такий лист є рішенням про припинення правовідносин, а також самостійно, без узгодження із другою стороною, встановлює порядок та строк, із настанням якого правовідносини за договором є припиненими.
Заявник вказує, що йому стало відомо про те, що договір на утримання ринку складено та датовано 16.07.2020 з іншою особою (Фізичною особою-підприємцем Васильчуком Миколою Олександровичем), тому наполягає на тому, що існує підтверджена реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову про визнання недійсними пунктів 6, 7, 8 договору, а тому, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується неможливість виконання в майбутньому рішення суду, оскільки Виконавчий комітет вчинить дії щодо припинення правовідносин сторін шляхом розірвання договору в односторонньому порядку, без застосування права Фізичної особи-підприємця Педана Олексія Івановича щодо гарантії свободи договору та виконання договору, захисту майнового права та інтересу. Про такі обставини може свідчити підготування та укладання договору із іншою особою в час дії правовідносин за тим самим предметом згідно з договором по утриманню ринку із Фізичною особою-підприємцем Педаном Олексієм Івановичем.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (частина 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України).
Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін; імовірність настання вищезазначених негативних наслідків в разі невжиття таких заходів. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, і майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у частині 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень частин 5, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При вирішенні питання щодо необхідності вжиття заходів забезпечення майбутнього немайнового позову, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття відповідних заходів, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника (майбутнього позивача), за захистом яких він має намір звернутися до суду.
При цьому, у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки майбутній позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Предметом позову, з яким заявник має намір звернутись до суду, мають стати немайнові вимоги про визнання недійсними пунктів 6, 7, 8 договору по утриманню ринку смт. Солоне від 22.07.2019 та визнання укладеною додаткової угоди до договору по утриманню ринку смт. Солоне від 22.07.2019.
Оскільки Фізична особа-підприємець Педан Олексій Іванович має намір звернутися до господарського суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів майбутнього позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Наведена правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18.
Поряд з викладеним, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника та дослідити баланс інтересів сторін; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що заявлені заходи забезпечення позову є обґрунтованими, адекватними; вжиття зазначених заходів до забезпечення позову сприятиме дотриманню прав позивача та відповідача.
Апелянт не погоджується із такими висновками місцевого господарського суду, посилаючись на відсутність в оскаржуваній ухвалі вказівки на наявність правового зв'язку між позовними вимогами, які будуть заявлені позивачем, та заходами до забезпечення позову; наявність доказів та обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову; зазначення, у чому вбачається неможливість чи утруднення захисту порушених прав або неможливість виконання судового рішення; необхідність застосування зустрічного забезпечення; наявність зв'язку між кожним конкретним заходом до забезпечення позову і виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Згідно частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
Звертаючись з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, Фізична особа-підприємець Педан Олексій Іванович просив, зокрема, заборонити Виконавчому комітету Солонянської селищної ради в особі голови Селищної ради Копейко або інших посадових осіб вчиняти будь-які дії на обмеження у користуванні заявником, повернення (вилучення), передачі будь-яким особам майна, переданого заявнику за договором по утриманню ринку смт. Солоне від 22.07.2019, а також укладання правочинів про передачу в утримання (управління) території ринку смт. Солоне з будь-якими суб'єктами та створення юридичних осіб територіальною громадою, в тому числі комунальних підприємств для забезпечення утримання ринку в смт. Солоне за адресою: смт. Солоне, Дніпропетровської області, площа Ринкова, 4.
Між тим, вказані заходи забезпечення позову не є пов'язаними із майбутніми позовними вимогами про визнання недійсними пунктів 6, 7, 8 договору по утриманню ринку смт. Солоне від 22.07.2019 та визнання укладеною додаткової угоди до договору по утриманню ринку смт. Солоне від 22.07.2019, а заборона створення юридичних осіб територіальною громадою, в тому числі комунальних підприємств для забезпечення утримання ринку, направлена на втручання в діяльність органу місцевого самоврядування та не співвідноситься з вимогами про визнання недійсними пунктів 6, 7, 8 договору по утриманню ринку смт. Солоне від 22.07.2019 та визнання укладеною додаткової угоди до договору по утриманню ринку смт. Солоне від 22.07.2019.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає помилковими і такими, що не відповідають положенням статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України висновки місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Педана Олексія Івановича про забезпечення позову.
При цьому апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта стосовно того, що при розгляді заяви про забезпечення позову слід досліджувати питання зустрічного забезпечення, оскільки частиною 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України встановлено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову без вирішення питання зустрічного позову не є порушенням наведених вимог законодавства (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18).
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частиною 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд частково погоджується із доводами апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, та вбачає підстави для скасування ухвали місцевого господарського суду про забезпечення позову з прийняттям нового рішення про відмову у забезпеченні позову.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Фізичну особу - підприємця Педана Олексія Івановича.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Солонянської селищної ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 у справі №904/3792/20 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 у справі №904/3792/20 скасувати.
У задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Педана Олексія Івановича про забезпечення позову до його подання відмовити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Педана Олексія Івановича на користь Виконавчого комітету Солонянської селищної ради витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 102,00 грн.
Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня прийняття.
Повна постанова складена - 20.08.2020.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя О.В. Чус