13.08.2020 Справа № 904/4816/19
м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,
суддів - Чус О.В., Широбокової Л.П.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 у справі №904/4816/19 (суддя Панна С.П., повне рішення складено 27.01.2020)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь", м. Дніпро
до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси", м.Київ
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерство внутрішніх справ України, м. Київ
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпро
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області
про стягнення збитків, що підлягають відшкодуванню через втрату майна в сумі 388186 грн 40 коп.
- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 у справі №904/4816/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)"Сталь" задоволено, з Державного підприємства (далі-ДП) Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" на користь позивача стягнуто збитки в сумі 388186грн 40коп.;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо втрати автомобіля, власником якого є позивач і який зберігався відповідачем на спеціальному майданчику, чим позивачу заподіяно збитки у вказаній вище сумі, а також щодо наявності в діях відповідача усіх елементів цивільного правопорушення, які є підставою для застосування до останнього такої міри відповідальності як відшкодування збитків;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ДП Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з"ясування господарським судом фактичних обставин справи та ненадання належної оцінки доказам, які містяться у справі просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;
- у поданій скарзі йдеться про те, що відповідно до ст.225 Господарського процесуального кодексу України при визначенні розміру збитків оцінку майна має бути проведено на дату відшкодування боржником збитків чи на дату подання позову до суду, однак господарським судом було помилково враховано в обґрунтування розміру збитків висновок експерта №14/11/2019, який складено пізніше подання позову до суду у вигляді "Автотоварознавчого дослідження", про те, що відсутні будь-які підтвердження, що саме позивачем понесені будь-які збитки через ненадання до суду відомостей з бухгалтерського обліку підприємства, про те, що відсутні підтвердження надсилання заяви про збільшення позовних вимог та висновку експерта на адресу відповідача, про помилкові висновки господарського суду відносно наявності транспортного засобу на спеціальному майданчику за адресою: м.Дніпро, вул.Осіння,6, позивач не надав достатньо доказів для встановлення даного факту, про те, що позивач не надав документів на підтвердження прийняття відповідачем автомобіля на зберігання, позивачем не дотримано письмової форми договору зберігання, про помилкові висновки стосовно підтвердження матеріалами справи неправомірності дій підприємства та безпосередньо причинного зв"язку між його діями та запропонованою шкодою, про ненадання позивачем доказів здійснення державної реєстрації транспортного засобу з моменту переходу до нього права власності на автомобіль, а саме з 04.04.2017, про неподання позивачем жодного звернення до правоохоронних органів з приводу викрадення або зникнення майна, а також про те, що як вбачається з матеріалів позовної заяви остання містить чітки ознаки злочину, передбаченого ст.289 Кримінального кодексу України;
- представник скаржника в судове засідання не з"явився, про час та місце засідання скаржник повідомлений належним чином;
- позивач вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що враховуючи приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, журнал, витяг з якого надано відповідачем на спростування обставин по доставці спірного автомобіля на спеціальний майданчик є документом внутрішнього обліку підприємства відповідача, у зв"язку з чим, є менш вірогідним, ніж сукупність доказів, наданих позивачем, якими є акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 19.09.2018, покази свідків, лист Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, на те, що висновок автотоварознавчої експертизи по визначенню ринкової вартості комісійного транспортного засобу є необхідним та достатнім доказом такої вартості, на те, що позовні вимоги заявлені на підставі ст.1166, 1192 Цивільного кодексу України, тобто ґрунтуються не на положеннях договору, а на факті завдання майнової шкоди іншій особі, а також на те, що відповідач не обґрунтував, яким чином факт незвернення позивача до правоохоронних органів з приводу зникнення автомобіля стосується предмета доказування у цій справі;
- представники третіх осіб 1, 2 в судове засідання не з"явилися, відзиви на апеляційну скаргу треті особи 1, 2 не надали, про час та місце розгляду справи апеляційним судом треті особи 1, 2 повідомлені належним чином;
- третя особа 3 відзив на апеляційну скаргу не надала, в судовому засіданні представник третьої особи 3 проти апеляційної скарги заперечує.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи 3, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 04.04.2017 у справі №200/4950/17-ц затверджено мирову угоду, укладену між ТОВ"Сталь" (стягувачем) та ОСОБА_1 (боржником) як сторонами виконавчого провадження №52843382 від 03.11.2016, відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни від 19.10.2016 про задоволення вимог ТОВ"Сталь" в розмірі 25682480грн за рахунок звернення на автомобіль марки LEXUS, рік випуску 2006, номер кузова VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , тип - легковий універсал- В, колір- чорний, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
В п.2 мирової угоди сторонами узгоджено, що в рахунок виконання зобов"язання боржник - ОСОБА_1 передає стягувачу - ТОВ"Сталь" право власності на належний йому автомобіль.
Згідно з п.5 мирової угоди право власності на автомобіль виникає у стягувача з моменту затвердження цієї мирової угоди судом.
Відповідно до акту від 05.04.2017 ОСОБА_1 передав ТОВ"Сталь" вказаний автомобіль.
Рішенням Бабушкінського районнго суду м.Дніпропетровська від 24.10.2017 у справі №200/10802/17 позовні вимоги ТОВ"Сталь" до ОСОБА_1 за участю третьої особи _ Шевченківського відділу Державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про зняття арешту з майна задоволені, знято арешт з автомобіля марки LEXUS, рік випуску 2006, номер кузова VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який накладено за постановою державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про арешт майна боржника за виконавчим провадженням №54011234 від 12.05.2017.
Матеріали справи свідчать також і про те, що 19.09.2018 працівниками Управління патрульної служби в Дніпропетровськійц області здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу LEXUS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за результатами якого складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. Місце складання акту - м.Дніпро, пров.Січеславський,4.
Згідно з вказаним актом тимчасове затримання транспортного засобу здійснено відповідно до ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик по вул.Осіння,6.
Акт містить відомості про прийняття його водієм евакуатора НОМЕР_3 ОСОБА_2 для примусового переміщення, про що свідчить його підпис. Також акт містить підписи водія автомобіля ОСОБА_3 , підпис особи, якою складено акт - ОСОБА_4 та підписи свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ..
Відповідно до показань свідка ОСОБА_2 з вересня 2017 року по січень 2019 року він працював водієм евакуатора у фізичної особи-підприємця Панічкіної Олександри Юріївни. Цей підприємець, крім іншого здійснював діяльність з доставлення затриманих поліцейськими транспортних засобів на спеціальний майданчик чи стоянку. Фізична особа-підприємець мав укладений договір з ДП Міністерства внутрішніх справ "Інформ-Ресурси". 19.09.2018 року він отримав по телефону інформацію, що поліцією затримано автомобіль на Січовому провулку в м.Дніпро. Приїхавши на місце він побачив, що поліцейський патруль затримав автомобіль марки LEXUS, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Після складання акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, який він підписав як особа, що виконує роботи з доставлення затриманого транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, разом з водієм автомобіля (він їхав поряд в кабіні евакуатора) на евакуаторі доставив автомобіль па "штрафмайданчик", розташований за адресою м. Дніпро, вул. Осіння, 6 (безпосередньо поблизу будівлі Індустріального відділення поліції м. Дніпра). Прибувши на "штрафмайданчик", водій самостійно з'їхав на автомобілі з евакуатора і припаркував автомобіль в тому місці, де йому сказав поставити автомобіль працівник "штрафмайданчику". Примірник акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу він віддав своєму керівнику - фізичній особі-підприємцю Панічкіній О.Ю.
Згідно з поясненнями Шевченківськиого відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (т.1, а.с.203) відділ виконавчої служби не був офіційно повідомлений відділом поліції про затримання вказаного транспортного засобу, акт не складався та вилучення не здійснювалося, таким чином, у відділу відсутні відомості про вказаний транспортний засіб.
Звертаючись з позовом про стягнення з ДП Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" збитків в сумі 376621грн, ТОВ"Сталь" посилалося на обставини щодо відсутності автомобіля на спеціальному майданчику станом на 09., 12.10.2019, щодо направлення, у зв"язку з цим, запиту до ДП Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" стосовно надання інформації по перебуванню автомобіля на вказаному майданчику, щодо отримання від підприємства відповіді від 01.10.2019 №1578, згідно з якою за даними реєстру і журналу обліку зазначений транспортний засіб не приймався для зберігання на спецмайданчики підприємства, а також щодо втрати автомобіля та заподіяння товариству збитків у вказаній вище сумі.
Як на правові підстави для звернення з позовом ТОВ"Сталь" визначені положення ст.1166, 1192 Цивільного кодексу України.
В процесі розгляду справи господарським судом ТОВ"Сталь" подана заява про збільшення розміру позовних вимог.
Відповідно до поданої заяви ТОВ"Сталь" просило стягнути з ДП Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" збитки в сумі 388186грн 40коп., які складають ринкову вартість автомобіля згідно з висновком експерта №14/11/2019 від 29.11.2019.
Відповідно до ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.
Згідно з абз.2 п.2 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1102 тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до п.п.3, 4 Порядку доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів - евакуаторів, у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов'язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими територіальним органом Національної поліції укладені в установленому порядку договори.
Для доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку поліцейський викликає евакуатор через чергового відповідного територіального органу Національної поліції.
Після прибуття евакуатора поліцейський у присутності двох свідків і представника підприємства, установи або організації, яким належить евакуатор, складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу із зазначенням: дати, часу, місця порушення і підстави для тимчасового затримання та доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку; посади, місця роботи, прізвища, імені та по батькові особи, яка приймає рішення про тимчасове затримання і доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку; типу, марки, державного реєстраційного номера, переліку візуальних недоліків та пошкоджень транспортного засобу, що тимчасово затримується і доставляється на спеціальний майданчик чи стоянку; найменування, місцезнаходження та номера телефону підприємства, установи або організації, які доставляють транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку, державного реєстраційного номера евакуатора; адреси місця зберігання транспортного засобу; посади, прізвища, імені та по батькові особи, яка виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.
Зазначений акт підписують присутні під час його складання особи: особа, яка прийняла рішення про тимчасове затримання транспортного засобу, особа, що виконує роботи з доставлення такого засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, два свідки, а також водій і страховий комісар у разі їх присутності.
Листом від 08.07.2019 Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області повідомив адвоката ТОВ"Сталь" про те, що згідно з наявних комп"ютерних обліків станом на 03.07.2019 транспортний засіб LEXUS , реєстраційний номер НОМЕР_2 значиться серед розшукуваних, ініціатор - Шевченківський відділ Державної виконавчої служби м.Дніпро, а також про те, що згідно з підсистемою "затримані ТЗ" УПС "АРМОР" станом на 03.07.2019 наявна інформація про затримання 19.09.2018 працівниками поліції зазначеного транспортного засобу та його доставлення на майданчик тимчасового зберігання затриманих транспортних засобів за адресою: вул.Осіння,6, м.Дніпро.
Відповідно до витягу з журналу обліку тимчасово затриманих (заблокованих або доставлених на спеціальний майданчик чи стоянку) транспортних засобів підрозділу Національної поліції України у Дніпропетровській області автомобіль LEXUS, реєтраційний номер НОМЕР_2 затримано 19.09.2018 та доставлено на спеціальний майданчик по вул.Осінній, 6
Згідно з ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
На підставі наведеної норми відповідальність особи, яка заподіяла шкоду настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: протиправність поведінки, шкода, причинний зв"язок між ними, вина заподіювача шкоди.
Під шкодою, яка має бути відшкодована, розуміється знешкодження або зменшення блага потерпілого в результаті порушення його матеріального права, що охороняється законом. Відшкодуванню підлягає тільки та шкода, яка спричинила для потерпілого певні невигідні матеріальні наслідки.
Цивільним законодавством передбачено два способи відшкодування заподіяної шкоди: відшкодування її в натурі або повне відшкодування спричинених збитків.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.
Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з наданим позивачем висновком експерта № 14/11/2019, який складено 29.11.2019, ринкова вартість автомобіля марки LEXUS, модель "RХ 400", рік випуску - 2006, номер кузова VIN- НОМЕР_1 на момент дослідження складає 388186грн 40коп.. Автотоварознавче дослідження виконано ОСОБА_7 - атестованим судовим експертом (свідоцтво №544 від 28.09.2001, видане на підставі рішення Центральної експертно- кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, дійсно до 15.12.2020).
Ст.79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Щодо досліджуваної справи, то докази, представлені позивачем в обґрунтування обставин щодо доставлення автомобіля LEXUS, реєтраційний номер НОМЕР_2 на спеціальний майданчик, розташований по вул.Осіння,6 у м.Дніпрі, а саме: акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 19.09.2018, журнал обліку тимчасово затриманих (заблокованих або доставлених на спеціальний майданчик чи стоянку) транспортних засобів підрозділу Національної поліції України по Дніпропетровській області, показання водія автомобіля ОСОБА_8 та водія евакуатора ОСОБА_2 , лист Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області від 08.07.2019, є більш вірогідними, ніж доказ, представлений ДП Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси", яким є журнал прийому та видачі тимчасово затриманих транспортних засобів м.Дніпро, вул.Осіння,6, представлений останнім на спростування відповідних обставин.
Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, зокрема, доставлення автомобіля LEXUS, реєстраційний номер НОМЕР_2 на спеціальний майданчик ДП Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси", розташований по вул.Осіння, 6 у м.Дніпрі, втрати автомобіля та підтвердження наявності в діях підприємства усіх елементів складу цивільного правопорушення господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, рішення господарського суду слід залишити без змін.
Доводи скаржника про ненаправлення підприємству позивачем копії заяви про збільшення позовних вимог та висновку експерта не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки направлення вказаних документів на адресу підприємства підтверджується описом вкладення у цінний лист, завіреним штампом відділення поштового зв"язку та накладною від 03.12.2019, які додані позивачем до цієї заяви (т.1, а.с.149, 150) .
Посилання скаржника на недоведення позивачем обставин щодо прийняття транспортного засобу на зберігання за адресою: м.Дніпро, вул.Осіння,6 визнані апеляційним судом необґрунтованими з огляду на викладене вище.
Доводи скаржника про ненадання позивачем доказів, які підтверджують здійснення державної реєстрації автомобіля не призводять до відсутності у ТОВ"Сталь" права на звернення з позовом по даній справі, оскільки, як зазначено вище, рішенням Бабушкінського районного суду від 04.04.2017 у справі №200/4950/17-ц між сторонами справи затверджено мирову угоду, згідно з п.5 якої право власності на автомобіль виникає у ТОВ"Сталь" з моменту такого затвердження.
Інші доводи скаржника не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства.
Керуючись ст. 269, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд
- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 у справі №904/4816/19 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;
- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови в порядку, передбаченому пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України;
- повна постанова складена 20.08.2020
Головуючий суддя І.Л. Кузнецова
Суддя О.В.Чус
Суддя Л.П.Широбокова