Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"19" серпня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/232/19
Господарський суд Рівненської області у складі судді Андрійчук О., за участю секретаря судового засідання Рижого Б., розглянувши заяву Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Селянський ліс" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Селянський ліс",
треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
про визнання недійсними рішень зборів засновників та скасування реєстраційних дій,
за участю представників учасників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
від решти третіх осіб: не з'явилися,
12.06.2020 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача -Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Селянський ліс" надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Стислий виклад позиції заявника (відповідача), заперечень позивача, пояснень третіх осіб.
Заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами обґрунтована тим, рішенням Господарського суду Рівненської області у цій справі, яке залишене без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду 07.10.2019, позов ОСОБА_17 до СВСК "Селянський ліс" про визнання недійсними рішень загальних зборів засновників від 17.09.2018 та від 18.09.2018 та про скасування реєстраційних задоволено.
У свою чергу, рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.03.2020 у справі № 918/636/19, яке залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2020, позов ОСОБА_18 до СВСК "Селянський ліс" про визнання недійсними рішень загальних зборів задоволено, визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів членів СВСК "Селянський ліс", оформлених протоколами від 18.05.2018 та від 22.06.2018.
Зважаючи, що в основу рішення у цій справі покладено рішення позачергових загальних зборів членів СВСК "Селянський ліс", оформлених протоколом від 22.06.2018, які на час її розгляду та вирішення недійсними не визнавалися, беручи до уваги, що у подальшому така недійсність установлена судом, заявник просить переглянути рішення за нововиявленими обставинами, скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.
У квітні 2019 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовом до Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Селянський ліс" (відповідач) про визнання недійсними рішень зборів засновників та скасування реєстраційних дій.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.07.2019 у справі № 918/232/19 (суддя Романюк Ю.), яке залишене без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду 07.10.2019, позов задоволено, визнано недійсним рішення зборів засновників СВСК "Селянський ліс" від 17.09.2018, оформлене протоколом №3, скасовано реєстраційну дію, проведену 18.09.2018 державним реєстратором Зарічненської районної державної адміністрації Дракою Л. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №16081050028014373 "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників" щодо СВСК "Селянський ліс", визнано недійсним рішення зборів засновників СВСК "Селянський ліс" від 18.09.2018, оформлене протоколом №4, скасовано реєстраційну дію, проведену 20.09.2018 державним реєстратором Зарічненської районної державної адміністрації Дракою Л. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 16081050029014373 "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна органу управління, зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників" щодо СВСК "Селянський ліс", стягнуто зі СВСК "Селянський ліс" на користь ОСОБА_1 7 684,00 грн судового збору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 12.06.2020 справу № 918/232/20 передано на розгляд судді Андрійчук О.
Ухвалою суду від 16.06.2020 справу № 918/893/20 прийнято до свого провадження суддею Андрійчук О.
Ухвалою суду від 16.06.2020 відкрито провадження з розгляду заяви СВСК "Селянський ліс" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Рівненської області від 05.07.2019 у справі № 918/232/19, призначено заяву до розгляду у судовому засіданні на 30.06.2020.
30.06.2020 від третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_19 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 30.06.2020 відкладено розгляд заяви на 03.08.2020.
31.07.2020 та 03.08.2020 від третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та позивача відповідно надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, окрім того позивачем заявлено клопотання про зменшення розміру витрат відповідача, пов'язаних із наданням правничої допомоги.
Ухвалою суду від 03.08.2020 у судовому засіданні оголошено перерву на 19.08.2020.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, заслухавши пояснення присутніх представників учасників, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
В. Борис звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до СВСК "Селянський ліс" про визнання недійсними рішень зборів засновників та скасування реєстраційних дій, а саме: про визнання недійсним рішення зборів засновників СВСК "Селянський ліс" від 17.09.2018, оформленого протоколом №3; про скасування реєстраційної дії, проведеної 18.09.2018 державним реєстратором Зарічненської районної державної адміністрації Дракою Л. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 16081050028014373 "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна статутного та складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників" щодо СВСК "Селянський ліс"; про визнання недійсним рішення зборів засновників СВСК "Селянський ліс" від 18.09.2018, оформленого протоколом № 4; про скасування реєстраційної дії, проведеної 20.09.2018 державним реєстратором Зарічненської районної державної адміністрації Дракою Л. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 16081050029014373 "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна статутного та складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників" щодо СВСК "Селянський ліс".
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вказаними рішеннями та реєстраційними діями прав позивача, як члена та засновника кооперативу, оскільки зазначені рішення прийняті незаконно особами, які не є членами кооперативу.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.07.2019 у справі № 918/232/19, яке залишене без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду 07.10.2019, позов ОСОБА_17 задоволено повністю. Вказане рішення мотивоване тим, що 22.06.2018 відбулися позачергові загальні збори СВСК "Селянський ліс", оформлені протоколом, згідно з якими, зокрема: по питанню 5 порядку денного: вирішили виключити із складу учасників кооперативу: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 - за власним бажанням; ОСОБА_24 - у зв'язку з його смертю; ОСОБА_25 - у зв'язку з невнесенням вступного та пайового внесків, припиненням трудової участі в кооперативі та у зв'язку з порушенням нею обов'язків члена кооперативу щодо невиконання рішень загальних зборів та розпоряджень голови кооперативу; ОСОБА_26 - у зв'язку з невнесенням вступного та пайового внесків, систематичним та неналежним виконанням обов'язків члена кооперативу, що перешкоджає досягненню статутних цілей, у зв'язку з порушенням обов'язків члена кооперативу щодо невиконання рішень загальних зборів та розпоряджень голови кооперативу; ОСОБА_18 - у зв'язку з систематичним та неналежним виконанням обов'язків члена кооперативу, що перешкоджає досягненню статутних цілей, у зв'язку з порушенням обов'язків члена кооперативу щодо невиконання рішень загальних зборів та розпоряджень голови кооперативу; по питанню 6 порядку денного: вирішили включити до складу учасників кооперативу ОСОБА_27 та ОСОБА_19 ; по питанню 7 порядку денного: вирішили затвердити новий склад учасників кооперативу: ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 ; звільнити з посади голови кооперативу ОСОБА_23 , призначити на вказану посаду ОСОБА_27 ; доручити ОСОБА_23 подати заяву державному реєстратору для внесення змін в реєстраційну картку підприємства в частині зміни голови кооперативу та складу його учасників; по питанню 8 порядку денного: вирішили затвердити Статут кооперативу в новій редакції; уповноважити голову зборів ОСОБА_23 та секретаря зборів ОСОБА_19 підписати нову редакцію Статуту; уповноважити голову зборів ОСОБА_23 подати нову редакцію Статуту для державної реєстрації та вчинити всі необхідні дії для внесення змін до ЄДРЮОФОПГФ.
Як зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, рішення позачергових зборів членів СВСК "Селянський ліс", оформлене протоколом від 22.06.2018, в судовому порядку не оскаржувалося та недійсним не визнавалося. За таких обставин, оскільки станом на дату проведення спірних зборів (17.09.2018 та 18.09.2018) діяла редакція Статуту кооперативу, затверджена протоколом позачергових загальних зборів засновників СВСК "Селянський ліс" 22.06.2018, якою затверджено інший склад засновників-членів кооперативу (зокрема, включено до складу кооперативу позивача у цій справі - ОСОБА_17 ), відтак члени кооперативу, яких було виключено з кооперативу, проводити збори та керуватися редакцією Статуту, яка діяла до 18.05.2018, не мали жодного права. Отже, рішення зборів СВСК "Селянський ліс" порушують права позивача, як учасника кооперативу, на участь в управлінні кооперативом, а тому підлягають визнанню недійсними.
З наведеного можна дійти висновку про те, що в основу судових рішень у справі № 918/232/19 покладено рішення позачергових зборів членів СВСК "Селянський ліс", оформлене протоколом від 22.06.2018.
Заразом у вересні 2019 року ОСОБА_33 звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовом до СВСК "Селянський ліс" про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколами від 18.05.2018 та від 22.06.2018.
Ухвалою суду від 12.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/636/19.
23.09.2019 від СВСК «Селянський ліс» до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява, в якій останній просив зупинити апеляційне провадження у справі № 918/232/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 918/636/19 за позовом ОСОБА_18 до СВСК "Селянський ліс" про визнання недійсними рішення позачергових загальних зборів членів СВСК "Селянський ліс" від 18.05.2018 та 22.06.2018, у задоволенні якого судом апеляційної інстанції відмовлено з підстав, викладених у постанові, зокрема вказано, що відповідно до ст. 269 ГПК України обов'язком суду апеляційної інстанції є перевірка законності та обґрунтованості прийнятого місцевим судом рішення зі справи, тоді як подальше, можливе, визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів СВСК "Селянський ліс" від 18.05.2018, від 22.06.2018 та набрання цим рішенням суду законної сили (у разі настання такої обставини) може бути підставою лише для перегляду судових рішень у вказаній справі за нововиявленими обставинами. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18.
У свою чергу, рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.03.2020 у справі № 918/636/19, яке залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 та постановою Касаційного господарського суду від 06.08.2020, позов ОСОБА_18 до СВСК "Селянський ліс" про визнання недійсними рішень загальних зборів задоволено, визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів членів СВСК "Селянський ліс", оформлених протоколами від 18.05.2018 та від 22.06.2018.
Судові рішення у справі № 918/636/19 обґрунтовані зокрема тим, що з наявних матеріалів справи неможливо вірогідно встановити обставини здійснення повідомлення позивача, як члена кооперативу, про скликання позачергових загальних зборів, а також про їхній порядок денний. При цьому з протоколу загальних зборів членів кооперативу від 18.05.2018 установлено, що питання, винесені на порядок денний, не співпадають з рішеннями, прийнятими за результатами обговорення та голосування з питань порядку денного. Зважаючи, що питання, які були внесені до порядку денного зборів 18.05.2018, не відображені в повідомленні, або відображені в інший, суттєво відмінний, спосіб, то неповідомлення члена кооперативу про прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів, є безумовною підставою для визнання недійсними таких рішень загальних зборів. Окрім того, участь у позачергових загальних зборах членів кооперативу, які відбулися 22.06.2018, приймали 3 із 7 членів (3 із 6 членів), тобто такі збори відбулися за відсутності кворуму, а тому були неправомочними приймати будь-які рішення. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення, отже, вказана обставина є самостійною та достатньої для визнання рішень загальних зборів членів кооперативу недійсними.
Зважаючи на викладене, СВСК "Селянський ліс" звернулося до суду із заявою про перегляд судового рішення у справі № 918/232/19 за нововиявленими обставинами.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених учасниками справи.
Як установлено судом із фактичних обставин, рішення у цій справі набрало законної сили.
Згідно зі ст. 129, 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За змістом ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії", ухвала Суду щодо прийнятності заяви "Агротехсервіс проти України", рішення у справі "Желтяков проти України"). Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за умови відсутності зловживання (рішення у справі "Правєдная проти Росії" рішення у справі "Попов проти Молдови"). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення у справі "Праведная проти Росії").
Предметом розгляду у справі є заява СВСК "Селянський ліс" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
У свою чергу, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами урегульовано ст. 320 ГПК України, відповідно до якої рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Отже, підставами для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи. Нововиявлені обставини за своєю правовою природою є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, існування обставин на час розгляду справи, по-друге те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.
Нововиявлена обставина - юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені доказами (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 909/1190/17).
При цьому необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Не можуть вважатися нововиявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права тощо), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Судом установлено, що в основу судових рішень у справі № 918/232/19 покладено рішення позачергових зборів членів СВСК "Селянський ліс", оформлене протоколом від 22.06.2018, яке, як зазначили суди в цій справі, в судовому порядку не оскаржувалося та недійсним не визнавалося.
Заразом, згідно з фактичними обставинами справи, СВСК «Селянський ліс» подавалося клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі № 918/232/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 918/636/19 за позовом ОСОБА_18 до СВСК "Селянський ліс" про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів членів СВСК "Селянський ліс" від 18.05.2018 та 22.06.2018, у задоволенні якого відмовлено та вказано, що визнання недійсними вказаних рішень позачергових загальних зборів СВСК "Селянський ліс" і набрання рішенням у цій справі законної сили може бути підставою лише для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") зобов'язаний надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати при вирішенні спору.
Судами як у справі № 918/232/19, так і у справі № 918/636/19 установлено, що позивач у справі № 918/232/19 - ОСОБА_30 набув членства в СВСК "Селянський ліс" на підставі рішень загальних зборів, оформлених протоколом від 22.06.2018, визнаних недійсними у судовому порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.
Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Воно також сприяє додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, їх повторення було би не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 922/3497/18.
Беручи до уваги недійсність рішень загальних зборів членів СВСК "Селянський ліс", оформлених протоколом від 22.06.2018, ОСОБА_30 не може вважатися членом кооперативу та таким, який набув корпоративних прав, тому відсутні підстави для висновку про те, що рішеннями зборів членів кооперативу, які були предметом спору у справі № 918/232/19, порушені будь-які його права, в тому числі корпоративні.
Отже, якби зазначені обставини були відомі суду під час винесення судового акта у цій справі, то вони б вплинули на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, а відтак - на остаточні висновки суду.
При цьому суд зазначає, що підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів членів кооперативу від 22.06.2018 існували станом на дату скликання і проведення зборів та були лише констатовані у рішенні господарського суду у справі № 918/636/19, яке набрало законної сили 18.05.2020, тобто заявник не мав можливості надати дані про них під час розгляду цієї справи.
Зважаючи на викладене, обставини, на які посилається СВСК "Селянський ліс", встановлені у рішенні суду, яке набрало законної сили, що, у свою чергу, надає суду права визначення наявності у таких обставинах ознак нововиявлених та того, що такі обставини вплинути на правильність прийняття рішення, яке відповідач просить переглянути за нововиявленими обставинами.
Приписами ст. 325 ГПК України унормовано, що заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених ч. 2, п. 1, 3 ч. 3 ст. 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду. Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, видаються або надсилаються учасникам справи у порядку, передбаченому ст. 242 цього Кодексу. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі. Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що при прийнятті оспорюваних рішень членів кооперативу будь-які права позивача, у тому числі корпоративні, не буди порушені, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 7 684,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, відтак судовий збір покладаються на позивача.
Щодо витрат відповідача, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги, то на їх підтвердження заявником долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги від 02.06.2020 року, укладений між СВСК "Селянський ліс" та АБ «Яскевича Федора Олександровича», додаток № 1 до договору від 02.06.2020 року, розрахунок витрат, акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 30.06.2020 року, квитанцію Приватбанку на суму 15 000,00 грн.
За п. 1, 2 договору про надання правової допомоги клієнт доручає, а АБ бере на себе зобов'язання надати клієнту таку правову допомогу: представництво інтересів клієнта в Господарському суді Рівненської області за заявою СВСК «Селянський ліс» про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 918/232/19. За виконання доручення клієнт зобов'язаний сплатити АБ гонорар у розмірі та в порядку, визначені в додатку № 1 до цього договору. Також клієнт відшкодовує АБ понесені при виконанні доручення клієнта фактичні витрати.
У додатку № 1 сторони (з урахуванням послуги, часу, затраченого на її надання) погодили гонорар в розмірі 15 000,00 грн.
На підтвердження факту надання послуги та оплати її вартості свідчать акт прийому-передачі правової допомоги та квитанція Приватбанку.
Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
За ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 ст. 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях у справах "Двойних проти України", "Гімайдуліна і інших проти України", "East/West Alliance Limited" проти України", "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, її важливості для відповідача, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, зважаючи на клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідача, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн від попередньо заявленої суми (15 000,00 грн), який відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та їх документальному обґрунтуванню.
Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
У силу вимог п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 325 ГПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Селянський ліс" про визнання недійсним рішення зборів засновників Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Селянський ліс" від 17.09.2018 року, оформленого протоколом №3, про скасування реєстраційної дії, проведеної 18.09.2018 державним реєстратором Зарічненської районної державної адміністрації Дракою Л. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 16081050028014373 "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна статутного та складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників" щодо Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Селянський ліс"; про визнання недійсним рішення зборів засновників Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Селянський ліс" від 18.09.2018, оформленого протоколом № 4; про скасування реєстраційної дії, проведеної 20.09.2018 державним реєстратором Зарічненської районної державної адміністрації Дракою Л. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 16081050029014373 "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна статутного та складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників" щодо Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Селянський ліс" відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Селянський ліс" (34044, Рівненська область, Зарічненський район, с. Привітівка, вул. Лісова, 1, ідентифікаційний код 05439120) 5 000,00 грн витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Відповідач: Спеціалізований виробничий сільськогосподарський кооператив "Селянський ліс" (34044, Рівненська область, Зарічненський район, с.Привітівка, вул. Лісова, 1, ідентифікаційний код 05439120).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 19.08.2020 року.
Суддя О. Андрійчук