19 серпня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/565/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління освіти Чернівецької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Обласний комітет Чернівецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки, начальник управління освіти Чернівецької міської ради про визнаня неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В поданому до суду адміністративному позові, з урахуванням нової редакції позову від 15.07.2020 р., позивач просить суд винести рішення, яким:
- встановити факт дискримінації у сфері права та усунути дискримінацію шляхом визнання протиправної бездіяльності управління освіти Чернівецької міської ради в питанні позбавлення ОСОБА_1 премій за результатами роботи в січні 2020 р. на підставі наказу № 12-ос від 24.01.2020 р., в лютому 2020 р. на підставі наказу №19-ос від 21.02.2020 р., заниження премії в порівняні з іншими працівниками в березні 2020 р. на підставі наказу №33-ос від 23.03.2020 р., заниження премії в квітні 2020 р. на підставі наказу №44-ос від 24.04.2020 р.;
- стягнути моральну шкоду в сумі 12500 гривень.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає на протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у позбавленні ОСОБА_1 протягом січня-квітня 2020 р. премій у належному відсотковому розмірі. Так, позивач вважає, що відповідачем безпідставно зменшено розмір премій у вказаних періодах, в порівнянні з іншими працівниками управління освіти Чернівецької міської ради, які виконують аналогічну в обсягах роботу, що й позивач. Позивач вказав, що виконує посадові обов'язки та додаткові доручення на належному рівні, протягом 2019 р. неодноразово виявляв недоліки в роботі управління по відповідальному напряму, у зв'язку із чим подав керівництву доповідні записки, очолює профспілкову організацію Управління освіти Чернівецької міської ради.
З вказаних підстав позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, оскільки вважає позбавлення премій у належному відсотковому розмірі та прийняття відповідних наказів протиправними.
Відповідач у відзиві на позов заперечує проти задоволення позову та зазначає про безпідставність позовних вимог, оскільки премія працівнику управління освіти Чернівецької міської ради виплачується його керівником за умови наявності відповідного фінансування та є правом керівника позивача, а не його обов'язком. Крім того, відповідач вказує, що позивачем не витримано трудові показники до преміювання, що підтверджується, на думку відповідача, листом щорічної оцінки виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків і завдань у 2019 році. Також, заступником начальника управління освіти Чернівецької міської ради в доповідних записках від 15.01.2020 р., 20.02.2020 р. та від 25.03.2020 р. ставилося питання неналежного та неякісного виконання позивачем трудових обов'язків. Вказані обставини, на переконання відповідача, стали підставою щодо визначення розміру преміювання ОСОБА_1 у січні - березні 2020 року. Також, відповідач вказує, що вирішення питання щодо преміювання працівника відноситься до його дискреційних повноважень та є виключною компетенцією управління освіти Чернівецької міської ради, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Рух справи у суді
05.05.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи.
15.07.2020 р. до суду від позивача надійшов адміністративний позов в новій редакції, де викладено заяву про зміну предмету позову та збільшено позовні вимоги.
Згідно з п. 3 розділу VI Прикінцеві Положення КАС України (в редакції, що діяла на час подання позову в новій редакції) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Відповідно до ч.1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
З вказаних підстав, суд прийняв адміністративний позов в новій редакції від 15.07.2020 р. та розглядає адміністративну справу в межах заявлених позовних вимог у заяві від 15.07.2020 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 працює в управлінні освіти Чернівецької міської ради на посаді головного спеціаліста.
24.01.2020 р. управління освіти Чернівецької міської ради прийняло наказ №12-ос «Про преміювання працівників апарату управління за результатами роботи у січні 2020 року», де відсутні відомості про преміювання ОСОБА_1 . (а.с. 7).
21.02.2020 р. відповідачем прийнято наказ № 19-ос "Про преміювання працівників апарату управління за результатами роботи у лютому 2020 року", в п.2 якого вказано, що за неналежне виконання посадових обов'язків не здійснювати преміювання у лютому місяці головному спеціалісту управління освіти ОСОБА_1 (а.с. 8).
24.02.2020 р. позивач звертався з листом до Чернівецького міського голови щодо упередженого ставлення до позивача з боку начальника управління освіти Чернівецької міської ради та безпідставне позбавлення премії у належному відсотковому розмірі. (а.с. 18-19).
02.03.2020 р. Обласним комітетом Чернівецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки направлено начальнику управління освіти Чернівецької міської ради листа щодо усунення порушень з приводу депреміювання ОСОБА_1 . (а.с. 21-24).
10.03.2020 р. проведено засідання комісії по розгляду звернення позивача від 24.02.2020 р., за результатами якого рекомендовано начальнику управління освіти Чернівецької міської ради дотримуватись умов колективного договору та провести перерахунок заробітної плати за січень 2020 р., у зв'язку із безпідставним позбавленням або зменшеннями премії. (а.с. 20).
23.03.2020 р. управлінням освіти Чернівецької міської ради прийнято наказ № 33-ос "Про преміювання працівників апарату управління за результатами роботи у березні 2020 року", де визначено преміювання ОСОБА_1 , головного спеціаліста управління освіти Чернівецької міської ради, в розмірі 15% посадового окладу. (а.с. 9).
Профспілковою організацією управління освіти Чернівецької міської ради 17.04.2020 р. проведено засідання, яке задокументовано протоколом №9, за результатами якого інформацію голови профспілкової організації управління освіти Чернівецької міської ради ОСОБА_1 про упереджене ставлення до нього з боку начальника управління освіти Чернівецької міської ради, розглянуто та взято до уваги. (а.с. 25-28).
24.04.2020 р. управління освіти Чернівецької міської ради прийняло наказ №44-ос "Про преміювання працівників апарату управління за результатами роботи у квітні 2020 року", в якому визначено преміювання ОСОБА_1 , головного спеціаліста управління освіти Чернівецької міської ради, в розмірі 15% посадового окладу. (а.с. 42).
До матеріалів справи додано колективний договір між керівництвом управління освіти Чернівецької міської ради та трудовим колективом структурних підрозділів управління освіти Чернівецької міської ради на 2017-2020 роки. (а.с. 10-17).
Також до матеріалів справи додано посадову інструкцію головного спеціаліста відділу дошкільної освіти управління освіти Чернівецької міської ради, затверджену наказом управління освіти Чернівецької міської ради від 17.10.2019 р. №183-ос. (а.с. 53-54).
Матеріали справи містять лист щорічної оцінки виконання позивачем посадових обов'язків і завдань в 2019 році, де вказано підсумкову оцінку - «низька. Потребує покращення своєї роботи». (а.с. 55).
Крім того, відповідачем додано до матеріалів справи доповідні записки від 15.01.2020 р., 20.02.2020 р. та від 25.03.2020 р., в яких ставилося питання неналежного та неякісного виконання позивачем трудових обов'язків. (а.с. 56-78).
До матеріалів справи додано доповідні записки ОСОБА_1 на ім'я начальника управління освіти Чернівецької міської ради від 17.03.2020 р., від 18.03.2020 р., 19.03.2020 р., 20.03.2020 р., 07.10.2019, 19.06.2019 р., 24.06.2019 р., 21.05.2020 р., щодо виконаної роботи. Також, додано накази управління освіти Чернівецької міської ради від 16.09.2019 р. №357, від 23.09.2019 р. №373, від 27.09.2019 р. №377, від 02.01.2020 р. №1, від 24.02.2020 р. щодо проведення спортивних заходів із визначенням позивача виконавцем. (а.с. 92-106).
Матеріали справи містять наказ управління освіти Чернівецької міської ради від 15.01.2020 р. №05-ос про тимчасове виконання, зокрема, позивачем обов'язків відсутнього працівника. (а.с. 112).
До матеріалів справи додано Колективний договір між керівництвом управління освіти Чернівецької міської ради та трудовим колективом структурних підрозділів управління освіти Чернівецької міської ради на 2017-2020 роки, з додатком №01 «Положення про порядок морального і матеріального заохочення та розміри преміювання працівників управління освіти». (а.с. 115-145).
Мотивувальна частина
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.11 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року N 889-VIII дія цього Закону не поширюється на депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування.
Таким чином, правова регламентація трудових відносин в органах місцевого самоврядування врегульована Кодексом законів про працю в Україні, Законом України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР (далі - Закон N 108/95-ВР).
Відповідно до ст. 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Згідно з положеннями ст. 2 Закону N 108/95-ВР основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно з ч. 11 ст. 6 та ст. 7 Закону N 108/95-ВР колективним договором, а якщо договір не укладався - актом роботодавця, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону N 108/95-ВР держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.
Згідно з ч.3 ст.21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 року N 2493-III умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 09.03.2006 року № 268 (далі - Постанова № 268) передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і схем посадових окладів згідно з додатками 48-54 і 57.
Згідно з пп."в" пп.1, пп.2 п.2 Постанови № 268 надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці, установлювати:
- надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи: керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років; керівним працівникам і спеціалістам департаментів, управлінь, відділів, інших структурних підрозділів, які безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів (якщо положеннями про підрозділи передбачено виконання такої роботи), - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується;
- здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 р. - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.
До матеріалів справи додано Колективний договір між керівництвом управлінням освіти Чернівецької міської ради та трудовим колективом структурних підрозділів управління освіти Чернівецької міської ради на 2017-2020 роки, з додатком №01 «Положення про порядок морального і матеріального заохочення та розміри преміювання працівників управління освіти».
Згідно з п. 4.5 Колективного договору визначено, що преміювання працівників освіти здійснювати згідно з Положенням про преміювання.
Відповідно до пп. «б» п. 3.1 Положення про преміювання за зразкове виконання обов'язків, передбачених пунктом 1.6 цього Положення, тривалу і бездоганну роботу в управлінні освіти, підвищення продуктивності праці, новаторство, високоякісну, чесну та сумлінну працю, інші досягнення в роботі застосовуються, окрім надбавок і доплат, такі заохочення, зокрема, виплата премії.
Згідно з п.4.1 Положення про преміювання за результатами роботи розмір премії визначається за такими показниками: дотримання виконавчої і трудової дисципліни; високий професіоналізм; новаторство в праці; тривалу бездоганну роботу; особистий внесок у розвиток управління, освіти; за зразкове виконання своїх трудових; своєчасність та якість підготовки листів, звітів, довідкових та аналітичних матеріалів; зразкове ведення і своєчасне заповнення облікової документації; активну громадську діяльність; інші досягнення в роботі, передбачені Правилами внутрішнього трудового розпорядку управління.
Відповідно до п. 4.2 Положення про преміювання за результатами роботи розмір премії конкретному працівникові визначається за показниками, зазначеними в п. 4.1 та залежно від особистого внеску в загальні кінцеві результати роботи і не обмежується максимальними розмірами індивідуальних премій для кожного працівника.
Згідно з п. 4.5 Положення про преміювання працівники можуть бути позбавлені премії до 100 відсотків за невчасне або неналежне виконання показників, передбачених п. 4.1, систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на працівника трудовим договором, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, прогул (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, появу на роботі в нетверезому стані, в стані наркотичного або токсичного сп'яніння, вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна, майна співпрацівників, вчинення аморального проступку.
На підставі аналізу вказаних норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, премія за своїм змістом є засобами заохочення працівника та не є обов'язковими платежами, хоча і входять до структури заробітної плати.
При цьому, розмір премії визначається керівником у вигляді заохочення індивідуально для кожного працівника. Тобто, положення чинного законодавства не покладають на керівника обов'язок щомісячно преміювати позивача та визначати розмір премій у максимально можливому розмірі чи в залежності від розміру премій інших працівників.
Аналогічна правова позиція застосована Верховним Судом в постанові від 15.06.2020 р. справа №623/3181/16-а.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результати розгляду справи встановлено, що управління освіти Чернівецької міської ради в період з січень - квітень 2020 р. ОСОБА_1 визначало розмір премії в меншому розмірі в порівняні з іншими працівниками.
На підтвердження обґрунтованості прийняття вказаних рішень, відповідач надав суду лист щорічної оцінки виконання позивачем посадових обов'язків і завдань в 2019 році, де вказано підсумкову оцінку - «Низька. Потребує покращення своєї роботи». Крім того, відповідачем додано до матеріалів справи доповідні записки від 15.01.2020 р., 20.02.2020 р. та від 25.03.2020 р., в яких ставилося питання неналежного та неякісного виконання позивачем трудових обов'язків.
Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів РЄ державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Судом встановлено, що для можливості виплати премії позивачу та на її розмір впливають показники, зазначені у п.4.1 Положення про порядок морального і матеріального заохочення та розміри преміювання працівників управління освіти Чернівецької міської ради, які враховує керівник при аналізі роботи працівника у відповідному місяці.
Суд наголошує, що керівник управління освіти Чернівецької міської ради наділений дискреційними повноваженнями щодо виплати (невиплати) премії та визначення її розміру для кожного працівника індивідуально.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Суд звертає увагу, що позивачем в новій редакції позову заявлено позовні вимоги про встановлення факту дискримінації у сфері права, однак адміністративний суд не наділений повноваженнями встановлювати факти дискримінації. Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає вимогам КАС України.
Попри вказане, суд робить висновок, що поданий адміністративний позов не підлягає задоволенню у зв'язку із тим, що суд не може перебирати на себе функцію призначення, нарахування та визначення премії, як виду заохочення, замість органу, на який покладено такі права і повноваження. При цьому, суд не може об'єктивно встановити якість роботи, кваліфікацію позивача у січні - квітні 2020 р. та встановити, що позивач працював у вказаних періодах на рівні або гірше в порівнянні з іншими працівниками, яким було виплачено премію. Подані учасниками справи докази щодо виконання/невиконання позивачем трудових обов'язків у січні - квітні 2020 р. носять суб'єктивний характер, які виключно на розсуд відповідача можуть бути враховані при визначені розміру премії.
З вказаних підстав суд відмовляє у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з вимогами статей 132 - 143 КАС України суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257, 262 КАС України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
відповідач: Управління освіти Чернівецької міської ради (вул. Героїв Майдану, 176, м. Чернівці, 58029, код ЄДРПОУ 02147345);
третя особа: Обласний комітет Чернівецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки, начальник управління освіти Чернівецької міської ради (вул. Поштова, 2, м. Чернівці, 58002).
Суддя Т.М. Брезіна