Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 серпня 2020 р. Справа №621/1122/20
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
за позовомОСОБА_1
доЗміївської районної філії Харківського обласного центру зайнятості
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вичинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ) 11.08.2020 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Зміївської районної філії Харківського обласного центру зайнятості (далі по тексту - відповідач, вул. Адміністративна 41, м. Зміїв, обл. Харківська 63400 ), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Зміївського центру зайнятості щодо взяття ОСОБА_1 на облік з подальшою виплатою допомоги по безробіттю.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на їх відповідність зазначеним процесуальним вимогам, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам вказаних норм з наступних підстав.
Положеннями частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Положеннями частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно положень частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абзацом 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102,00 грн.
Предметом позову у даній справі є одна вимога майнового характеру, відтак з урахуванням викладених законодавчих норм ставка судового збору за подання даного позову складає 840,80 грн.
Судом встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір за подання позову, не надано клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення сплати судового збору.
Положеннями статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, визначеного цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом зазначеної норми, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Суд звертає увагу, позивач не повідомляє у позовній заяві коли ій стало відомо про порушення її прав.
Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Судом встановлено, що позовна заява не містить ідентифікаційних кодів позивача та відповідача.
У відповідності до пункту 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, судом встановлено, що у матеріалах адміністративної справи відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У порушення зазначених вимог позивачем до позовної заяви не додано докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги з їх копіями для відповідача. Позивачем не зазначено про неможливість надання таких доказів та причини неможливості їх подання.
Крім того, відповідно до частини першої статі 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
З матеріалів справи слідує, що позивачем не надано копії позовної заяви для відповідача.
Водночас, відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем у справі зазначено Зміївську районну філію Харківського обласного центру зайнятості, яка є структурним підрозділом Зміївського центру зайнятості та у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства не є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду:
- оригіналу платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 840,80 гривень за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37999628, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA778999980313131206084020011, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги з їх копіями для відповідача;
- копії позовної заяви для відповідача;
- позовну заяву із зазначенням відомостей щодо ідентифікаційного коду позивача та відповідача;
- належним чином засвідчених копій усіх письмових доказів, долучених до позовної заяви для суду та сторін;
- визначення належного кола відповідачів та змісту позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно з частиною третьою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити ОСОБА_1 про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ніколаєва