Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
18 серпня 2020 р. № 520/5490/2020
Харківський окружний адміністративний суду у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10,м. Київ,01601, код ЄДРПОУ 00032684), третя особа: Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 08592313) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив
Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІІ групи інвалідності та повернення матеріалів;
зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути заяву про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, та прийняти рішення відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" і пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;
стягнути з Міністерства внутрішніх справ України судові витрати.
Ухвалою від 04.05.2020 у справі відкрито провадження. Копія ухвали направлена на адресу відповідача та третьої особи, отримана ними, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.29-30)
21.05.2020 третя особа надала пояснення на адміністративний позов, у яких зазначено, що установа у спірних правовідносинах діяла у відповідності до вимог чинного законодавства у межах та спосіб, встановлені постановою КМУ « Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), ін6валідності або втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» від 21.10.2015 № 850.
Приписами Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» термін подання відзиву на адміністративний позов подовжено на строк дії карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами).
У період з 27.07.2020 по 17.08.2020 головуюча по справі суддя перебувала у відпустці.
Станом на 18.08.2020 з урахуванням положень Закону України від 18.06.2020 № 731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» відповідачем відзив на адміністративний позов не поданий, як не подано заяви про подовження відповідного строку.
Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, судом встановлено наступні обставини.
Наказом Головного управління МВС України в Харківській області від 02.02.2011 № 15 о/с позивач звільнений зі служби у запас Збройних сил за статтею 63 пункт «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 02 лютого 2011 року.
В подальшому на підставі свідоцтва про хворобу від 22.02.2011 № 119 наказом Головного управління МВС України в Харківській області від 28.02.2011 № 29 о/с пункт наказу Головного управління від 02.02.2011 № 15 о/с в частині звільнення змінено, вважаючи звільненим його у запас за статтею 63 пункт «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Відповідно до свідоцтва про хворобу від 22.02.2011 № 119 військово-лікарською комісією госпіталю ГУМВС України в Харківській області позивача визнано непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Крім того, комісією встановлено, що захворювання, яке має позивач, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України.
Згідно виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 12.02.2020 до довідки серії 12 ААБ № 271231 ОСОБА_1 з 12 лютого 2020 року встановлено ІІІ групу інвалідності за захворюванням, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
14 лютого 2020 року позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі за текстом - ліквідаційна комісія) із заявою, в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІІ групи інвалідності. До вказаної заяви позивачем також додано копії довідки про втрату працездатності, довідки МСЕК, свідоцтва про хворобу, довідки НАСК «Оранта», паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки з місця проживання, а також банківські реквізити для перерахування одноразової грошової допомоги.
18 лютого 2020 року ліквідаційною комісією складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію», який разом з наданими документами направлений до Міністерства внутрішніх справ для затвердження та прийняття відповідного рішення згідно чинного законодавства України.
Листом від 24.03.2020 за № 9568/15-2020 Департаментом фінансово-облікової політики МВС України (далі за текстом - ДФОП МВС) матеріали про призначення одноразової грошової допомоги повернуті на адресу ліквідаційної комісії на доопрацювання, з тих підстав, що під час розгляду матеріалів Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України (далі за текстом - ДОЗР МВС) висловлене зауваження до медичних документів, що унеможливлює прийняття рішення за надісланими матеріалами.
До вказаного листа надано копію листа ДОЗР МВС від 11.03.2020 № 7581/33, в якому зазначено, що за результатами розгляду листа (з додатками) ліквідаційної комісії від 18.02.2020 № 88/119-29-2/01-2020 стосовно призначення одноразової грошової допомоги позивачу з'ясовано, що у свідоцтві про хворобу від 22.02.2011 № 119, виданого військово-лікарською комісією госпіталю ГУМВС України в Харківській області встановлено діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст., а зміни на очному дні відсутні (при зазначеному діагнозі зміни повинні бути), отже, немає можливості висловити обґрунтовану позицію щодо призначення одноразової грошової допомоги.
По суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Згідно з частиною сьомою статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII у разі отримання працівником міліції поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому розмір одноразової грошової допомоги не повинен бути меншим за 20-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб, та більшим за 100-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.
02 липня 2015 року прийнято Закон України "Про Національну поліцію", згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції /надалі - Порядок №850/.
Пунктом 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 4 Порядку № 850 передбачено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Пунктом 7 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Пунктом 8 Порядку № 850 встановлено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Відповідно до пункту 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Як підтверджено матеріалами справи відповідач, не приймаючи відповідне рішення, листом від 24.03.2020 №9568/15-2020 повернув документи щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу на доопрацювання.
Суд зауважує, що предметом позову є законність повернення документів листом, а не підстави за яких повернуті документи.
Як зазначено вище, відповідно до пункту 9 Порядку №850 МВС зобов'язано прийняти рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги, оскільки вказаною нормою не надано МВС повноважень листом повертати документи про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги без прийняття відповідного рішення.
Аналізуючи зміст наведених вище пунктів Порядку №850 суд зазначає, що цим Порядком не передбачено можливості повернення МВС України на доопрацювання поданих заявником документів і висновку керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, щодо виплати грошової допомоги.
Такий висновок суду щодо тлумачення змісту Порядку кореспондуються із правовою позицією Верховного Суду, що наведена у його постанові від 05.02.2020 у справі №580/103/19.
Між тим, Конституція України у частині другій статті 19 закріплює правило, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З аналізу зазначеної норми Основного Закону України вбачається, що діяльність органів державної влади (у даному випадку МВС України) здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом» або, інакше кажучи, «дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує введення владних функцій у законні рамки і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо повернення матеріалів за заявою позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги та неприйняття відповідного рішення на підставі наданих документів, не можна визнати такими, що вчинені (не вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ України із прийняттям рішення відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" і пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з нормами ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; ропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з нормами ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 205, 229, 241-245, 262, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІІ групи інвалідності та повернення матеріалів.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, та прийняти рішення відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" і пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок ) грн.80коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Зоркіна Ю.В.