Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
18 серпня 2020 р. № 520/5836/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просить стягнути на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з утриманням, а саме, грошові кошти в розмірі 85082.05 грн.; судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач проходив службу в органах внутрішніх справ України та Національній поліції України з 18 серпня 2014 року по 24 березня 2020 року. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 24.03.2020 року № 64 о/с відповідача звільнено відповідно до п.7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням), у зв'язку з чим відповідач повинен відшкодувати по договору про навчання підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України.
Ухвалою суду від 28.05.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Копія зазначеної ухвали надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. На час винесення рішення по справі, з урахуванням п.3 Прикінцевих положень КАС України, відповідач правом подання відзиву на адміністративний позов не скористався.
Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідач проходив службу в органах внутрішніх справ України та Національній поліції України з 14.08.2014 по 24.03.2020.
Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 11.08.2014 №174 о/с відповідача зараховано курсантом першого курсу Харківського національного університету внутрішніх справ з 18 серпня 2014 та присвоєно звання "рядовий міліції".
На виконання вимог Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію" та наказу МВС від 14 травня 2007 року № 150 "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України" між відповідачем, Харківським національним університетом внутрішніх справ та ГУМВС України в Харківській області укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2014 (а.с.7-8) та в подальшому укладено контракт від 01.09.2017 № 1177 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських
Пунктом 2.3.6. вказаного договору та р.3 контракту передбачено, що в разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ України по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком.
Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 23.06.2018 року № 246 о/с відповідач відрахований зі складу курсантів та відкомандирований до ГУНП України в Харківській області для подальшого проходження служби. (а.с.5).
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 24.03.2020 року № 64 о/с відповідача звільнено відповідно до п.7 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням).
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Згідно з п.17 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
За змістом статті 9 Закону України від 20 грудня 1990 року №565-XII «Про міліцію» (далі - Закон №565-XII), чинного на час виникнення спірних відносин, на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів МВС, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону №565-XII, працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади, а тому його служба є публічною.
З наведених норм слідує, що відповідач, перебуваючи на посаді, що відноситься до публічної служби, звільнився за власним бажанням, не відпрацювавши три роки, як це було визначено умовами договору від 01 вересня 2014 року про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС.
Отже, даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 2 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію», підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Харківський національний університет внутрішніх справ має статус національного закладу вищої освіти, є юридичною особою, бюджетною неприбутковою установою, перебуває у сфері управління Міністерства внутрішніх справ України та здійснює освітню діяльність.
Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач ознайомлений з обов'язком по відшкодуванню вартості навчання.
Згідно з п. 3, 4 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи. Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Відповідно до довідки-розрахунку витрати, пов'язані з утриманням відповідача у Харківському національному університеті внутрішніх справ складають 85082.05 грн., в тому числі витрати на: грошове забезпечення 15245.86 грн., продовольче забезпечення 40642.41 грн., медичне забезпечення 721.41 грн., речове забезпечення 9458.35 грн., вартість житлово-комунальних послуг і спожитих енергоносіїв 19014.02 грн. З вказаною довідкою відповідач ознайомлений, про що свідчить його підпис на довідці. Будь-яких зауважень щодо розміру витрат відповідач не надавав.
Відповідачем по справі не спростовано належними та допустимими доказами, що зазначені розрахунки ним не оскаржувались, ані протягом навчання у Харківському національному університеті внутрішніх справ, ані після відрахування з числа курсантів та звільнення зі служби Національної поліції України.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка підстав та черговості погашення боргу, встановлених чинним законодавством України, тощо.
При цьому питання правомірності визначення суми заборгованості не охоплюється предметом даного позову, оскільки розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню відповідачем, згідно з яким відповідні зобов'язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Наведене є однією із гарантій дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.08.2018 року по справі №821/381/17 та від 22.08.2018 року по справі №820/1878/16.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки відповідача звільнено з органів внутрішніх справ за п. 7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), він повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання в Харківському національному університеті внутрішніх справ.
Враховуючи, що зазначені витрати станом на час розгляду справи відповідачем добровільно не відшкодовані, суд приходить до висновку про наявність підстав для їх стягнення з відповідача в судовому порядку.
У зв'язку з цим суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з утриманням, а саме, грошові кошти в розмірі суму 85082.05 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (одержувач: Харківський національний університет внутрішніх справ, код організації: 08571096, Банк одержувача: Державне казначейство України м. Київ, Р/р: UA418201720313271001201005066, МФО: 820172, призначення платежу *;146302;1600034;1;ННІ;*відшкодування витрат на утримання звільненого з ЗВО МВС України (територіального органу поліції), юридична адреса: пр-т. Льва Ландау, 27 м. Харків, 61080) витрати, пов'язані з утриманням, а саме, грошові кошти в розмірі 85082 (вісімдесят п'ять тисяч вісімдесят дві) грн.05 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Зоркіна Ю.В.