Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
17 серпня 2020 р. № 520/10585/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанов,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати постанову державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бакало В.О. від 20.08.2019 р., прийняту у виконавчому провадженні № 54023044;
- скасувати постанову державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бакало В.О. від 09.09.2019 р. про відкриття виконавчого провадження № 60003243 на виконання постанови від 20.08.2019 р. у виконавчому провадженні № 54023044.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Згідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2102 грн.
Зі змісту адміністративного позову та позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру (про скасування постанову державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бакало В.О. від 09.09.2019 р. про відкриття виконавчого провадження № 60003243 на виконання постанови від 20.08.2019 р. у виконавчому провадженні № 54023044), ставка судового збору за звернення до суду з якою становить 840,80 грн., та одну позовну вимогу майнового характеру (про скасування постанови державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бакало В.О. від 20.08.2019 р., прийняту у виконавчому провадженні № 54023044), ставка судового збору за звернення до суду з якою становить 840,80 грн.
При цьому, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем разом із позовною заявою до суду не надано документу про сплату судового збору у розмірі, визначеному законодавством.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 1681,60 грн. за подання до адміністративного суду адміністративного позову, який містить вимоги майнового та немайнового характеру, який подано фізичною особою, за наступними реквізитами: УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код 37999628, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок UA778999980313131206084020011, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім'я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд".
Також, суд зазначає, що відповідно до приписів п.5 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до положень п.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із п.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, згідно положень ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
В той же час, відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до положень ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі “Мушта проти України” нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі “Пономарьов проти України” ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди повинні перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.12.2019 по справі № 9901/325/19.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах адміністративного позову докази, встановив наступне.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається самостійне зазначення позивачем обставин того, що 17.12.2019 року його представник вперше ознайомився з матеріалами виконавчих проваджень № 54022534, 54023044, 60003243, відкритих державними виконавцями Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області на виконання заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 12.02.2015р. у справі № 643/18124/14-ц, а також для стягнення виконавчого збору.
При цьому, позивач із посилання на обставини запровадження на території країни карантинних заходів вказав, що процесуальні строки, зокрема, визначений ст. 122 КАС України, продовжується на строк дії карантину. Вказане на думку позивача, свідчить про його своєчасне звернення до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку вказаним обставин, суд зазначає, що оскільки позивачем оскаржуються рішення державного виконання у вигляді відповідних постанов, то з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України дана справа віднесена до окремої категорії термінових адміністративних справ та приписами ст. 287 КАС України передбачено спеціальний строк на звернення до суду з відповідною позовною заявою, зокрема, десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відтак, враховуючи наведене, слід дійти висновку, що оскільки представник позивача вперше ознайомився із матеріалами виконавчих проваджень № 54022534, 54023044, 60003243 17.12.2019 року, то саме з цієї дати слід вважати, що особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів та, як наслідок, почався відлік строку, визначеного законодавством для звернення до суду.
Отже, враховуючи обставини того, що закінчення строку на звернення позивача до суду з даним позовом відбулось до запровадження на території країни відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантинних заходів з 12.03.2020 року, то суд приходить до висновку, що звернення останнього до суду з даним позовом відбулось поза межами встановленого законодавством строку на звернення до суду.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що позивачем до суду не надано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та не вказано жодних підстав для визнання причин пропуску строку на звернення до суду поважними.
Таким чином, суд зазначає, що з огляду на неподання позивачем до суду заяви про поновлення строку на звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права та враховуючи положення ч.1 ст.123 КАС України, наявні підстави для висновку про залишення позову без руху.
Згідно із положеннями ч.1 ст. 123 КАС України при цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанов - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1681,60 грн.; заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мельников Р.В.