Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
17 серпня 2020 р. № 520/10554/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської державної районної адміністрації по не нарахуванню та невиплаті позивачеві одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2016 - 2018 р.р.;
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської державної районної адміністрації по не нарахуванню та невиплаті позивачеві одноразової грошової допомоги як інваліду війни другий групи в семи розмірі восьми мінімальних пенсій за віком за 2019 - 2020 р.р.;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської державної районної адміністрації нарахувати та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу як учаснику бойових дій за період 2016-2018 рік та як інваліду війни другий групи та за період 2019-2020 рік в сумі 34125 (тридцять чотири тисячі сто двадцять п'ять) гривень.
Суд зазначає, що відповідно до приписів п. 5 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до положень п.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із п.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В той же час, відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди повинні перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.12.2019 по справі № 9901/325/19.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах адміністративного позову докази, встановив наступне.
Зі змісту позову встановлено, що при зверненні до суду позивачем оскаржується бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської державної районної адміністрації щодо не нарахування та невиплати позивачеві одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2016 - 2018 р.р. та одноразової грошової допомоги як інваліду війни другий групи в семи розмірі восьми мінімальних пенсій за віком за 2019 - 2020 р.р.
Водночас, інша частина позовних вимог позивача є похідною від даних позовних вимог.
Зі змісту позовної заяви вбачаються доводи позивача стосовно того, що строки звернення до суду ним не пропущені, оскільки шестимісячний строк на звернення до суду закінчується 27.08.2020 року.
Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У позовній заяві позивачем вказано, що у квітні 2016 року він був прийнятий на облік в Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської державної районної адміністрації як особа, що має статус учасника бойових дій, та у 2018 році йому було оформлено інвалідність другої групи і він отримав статус інваліда війни.
Також позивачем вказано, що протягом, зокрема, 2016 - 2019 років відповідач нараховував позивачу грошові виплати, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у зменшеному розмірі.
Проте, до суду позивач вернувся 10.08.2020 року, тобто поза межами встановленого нормами КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Суд зазначає, що вказані види грошової виплати є періодичним платежем, отже, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися під час отримання таких виплат у розмірі, з яким він не погоджується, протягом 2016 - 2019 років.
Відтак, позовні вимоги в частині нарахування та виплати вказаних грошових допомог за 2016 - 2019 року пред'явленні за межами передбаченого ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В супереч вказаному разом з позовною заявою позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та не надано будь-яких доказів поважності причин його пропуску, що не відповідає положенням ч.6 ст. 161 КАС України.
Таким чином, суд зазначає, що з огляду на неподання позивачем до суду заяви про поновлення строку на звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права та враховуючи положення ч.1 ст.123 КАС України, наявні підстави для висновку про залишення позову без руху.
Згідно із положеннями ч.1 ст. 123 КАС України при цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мельников Р.В.