27 липня 2020 року Справа 160/3965/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про розгляд в порядку загального позовного провадження з викликом сторін адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
10.04.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно до Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (в редакції від 23.02.2007р. №719-V) без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру;
- зобов'язати Головне Управління Державної міграційної служби (ГУДМС) України в Дніпропетровській області - оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 - без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних - виключно відповідно до Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992р. № 2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (в редакції від 23.02.2007 р. № 719-V), із зазначенням особливої відмітки в паспорті, зокрема, відомостей про неповнолітніх дітей.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.
22.05.2020 року до суду від позивача надійшла заява на усунення відповідних недоліків на ухвалу від 15.04.2020 року про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст.257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року на адресу суду від відповідача 16.06.2020 року та 23.06.2020 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області просило відмовити в задоволенні позову, зазначаючи, що відповідно до норм чинного законодавства з 20.12.2016 року органи та підрозділи Державної міграційної служби здійснюють прийом документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон лише з безконтактним електронним носієм. Законодавство чітко визначає, що паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій.
01.07.2020 року позивачем надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 року №152 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон» не підлягає застосуванню у цій справі. У листі відповідача на заяву позивача немає зазначення причин та посилань на норму права, яка пояснює чому видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних неможлива. В обгрунтування своєї правової позиції позивач посилається на зразкову справу №806/3265/17.
01.07.2020 року від позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.
Розглянувши подане позивачем клопотання, суд прийшов до наступного висновку.
За положеннями частини 1-2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Враховуючи положення частини 6 статті 12 та частини 4 статті 257 КАС України заявлений до розгляду спір не віднесено до справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Як судом встановлено вище, вказана справа віднесена до категорії справ незначної складності, відповідачем було надано відзив на позовну заяву в обгрунтування своєї правової позиції, а позивачем надано відповідь на відзив з викладенням своєї правової позиції, що узгоджується із зазначеними в позовній заяві доводами.
Відтак, у суду достатньо доказів для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши клопотання позивача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та приходить до висновку, про відмову в задоволенні клопотання позивача.
Керуючись статтями 12, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд в порядку загального позовного провадження з викликом сторін адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку відповідно статті 294 КАС України не оскаржується.
Суддя І.В. Юхно