79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.08.2020 справа № 914/958/20
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайрс», м. Черкаси,
до відповідача: Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», м. Львів,
про: відшкодування коштів у розмірі 904' 343,92 грн,
Суддя Козак І.Б.
при секретарі Пришляк Ю.-М.В.
Представники сторін не з'явилися.
На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Тайрс» подано позов до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» про відшкодування коштів у розмірі 904' 343,92 грн.
Ухвалою суду від 24.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 26.05.2020.
Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду по даній справі. Ухвалою суду від 28/07.2020р. закрито підготовче провадження, призначено на 18.08.2020р.
Правова позиція позивача.
У судове засідання 18.08.2020р. представник позивача не з'явився. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем у порушення умов договору поставки №ДГ-0000141/00391 від 06.05.2019р. не оплачено у повному обсязі отриманий товар, відтак сума боргу відповідача перед позивачем становить 828'342,00 грн. також позивачем нараховано відповідачу 5821,51 грн. інфляційних втрат, 7836,59 грн. 3% річних та 62343,82 грн. пені.
Під час розгляду справи відповідач оплатив позивачу 828' 342,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень. Тобто, станом на дату судового засідання 18.08.2020р. залишилися неоплаченими штрафні санкції: 5821,51 грн. інфляційних втрат, 7836,59 грн. 3% річних та 62343,82 грн. пені.
Попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи становить 13'565,16 грн. - сума сплаченого судового збору.
Правова позиція відповідача.
Відповідач у судове засідання 18.08.2020р. не з'явився, причин неприбуття не повідомив.
Обставини справи.
24 травня 2019 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір поставки №ДГ-0000141/00391 (далі - Договір) відповідно до якого Позивач зобов'язувався протягом дії договору передати у власність Відповідачу шини у кількості, асортименті і цінах, зазначених у специфікації (Додаток №1), а Покупець зобов'язується приймати та оплатити товар.
На виконання Договору ТОВ "Тайрс" поставило Відповідачу товар на загальну суму 1' 425' 518.00 грн., в т.ч. ПДВ, а саме:
17.07.2019р. - на суму 27240,00 (видаткова накладна №РН-0007224 від 17.07.19р.);
- 28.08.2019р. - на суму239972,00 (видаткова накладна №РН-0007573 від 28.08.19р.);
- 31.10.2019р. - на суму 529964,00 (видаткова накладна №РН-0008283 від 31.10.19р.);
- 20.12.2019р. - на суму 628342,00 (видаткова накладна №РН-0008700 від 20.12.19р.).
Пунктом 5. Договору визначено умови оплати за даним Договором - 100% післяоплата протягом 20 банківських днів від дня отримання відповідної партії товару Відповідачем.
Відповідачем було здійснено частковий розрахунок за отриманий товар на суму 597 176,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, долученими до позовної заяви.
Станом на дату прийняття рішення відповідачем після відкриття провадження у цій справі сплачено позивачу основний борг на загальну суму 828' 342,00 грн. що підтверджується копіями банківських виписок по руху коштів на рахунку, доданими відповідачем. Неоплаченими залишилися штрафні санкції, нараховані позивачем.
Оцінка суду.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідачем після відкриття провадження у цій справі сплачено позивачу основний борг на загальну суму 828' 342,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, доданих відповідачем.
В силу п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору відбувається, зокрема, у випадку сплати суми боргу боржником.
За таких обставин, оскільки відповідачем частково сплачено позивачеві суму основного боргу у розмірі 828'342,00 грн, провадження у справі в частині стягнення 828' 342,00 грн заборгованості підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 ЦК України.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення 5821,51 грн. інфляційних втрат, 7836,59 грн. 3% річних.
За приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3 % та інфляційних втрат, суд встановив, що розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат є вірним та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір такої пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Пунктом 16 Договору передбачено, що у разі порушення покупцем строків оплати вартості поставленого товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
Позивач вірно нарахував відповідачу 62' 343,82 грн. пені, яка підлягає до стягнення з відповідача.
Судові витрати.
Щодо стягнення судових витрат, то сплачений позивачем судовий збір в силу вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача оскільки спір виник з його вини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі № 914/958/20 в частині стягнення 828' 342,00 грн.. закрити.
2. Позов задоволити повністю.
3. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (адреса: 79026, м. Львів, вул.Сахарова, буд.2, код ЄДРПОУ 03328406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайрс» (адреса: 18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, 127/11, код ЄДРПОУ 39790780) 5821,51 грн. інфляційних втрат, 7836,59 грн. 3% річних, 62343,82 грн. пені та 13565,16 грн. судового збору.
4. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
6. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 19.08.2020р.
Суддя І.Б. Козак