Справа № 629/240/20
Номер провадження 1-в/629/116/20
19 серпня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова, Харківської області подання Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області щодо приведення у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VІІІ вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 березня 2020 року у відношенні ОСОБА_3 , -
09 липня 2020 року до Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшло подання Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області щодо приведення у відповідність до чинного законодавства вирок суду у відношенні ОСОБА_4 . В обґрунтування подання зазначено, що ОСОБА_3 засуджений 05 березня 2020 року вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Даний вирок набрав законної сили 06 квітня 2020 року. 01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII. В зв'язку з чим Лозівський міськрайонний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області просить привести вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 березня 2020 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, у відповідність із діючим законодавством, а саме просить вирішити питання про зниження покарання до максимальної межі, встановленої санкцією нового Закону або пом'якшення призначеного покарання засудженому ОСОБА_3 .
Представник Лозівського міськрайонного відділу філії ДУ «Центр пробації» в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд подання за його відсутності, просив подання задовольнити.
Засуджений ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд подання за його відсутності, подання підтримав.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду подання повідомлявся своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
При вирішенні подання суд виходить з наступного.
Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 березня 2020 року ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 185 КК України та призначено йому покаранню за ч. 1 ст. 357 КК України у виді 1 року 6 місяців обмеження волі, за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_3 покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок набрав законної сили 06 квітня 2020 року.
01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року № 2617-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст.185 КК України в редакції, чинній з 01 липня 2020 року, санкція цієї статті передбачає максимальний вид покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років.
Приписами ч. 1, ч. 3 ст.5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимості. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Згідно ч. 3 ст. 74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 КПК України, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1ст. 537 КПК України).
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті КК України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_3 було засуджено вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області до 01 липня 2020 року та призначено покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 2 року позбавлення волі в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, призначена вироком суду міра покарання перевищує санкцію ч. 1 ст. 185 КК України, викладену в новій редакції, суд доходить висновку про необхідність подання органу пробації задовольнити частково, визначивши ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII. При визначені терміну покарання нового виду суд виходиться з того, що відповідно до ч.1 ст.72 КК України одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, призначення покарання більшого ніж 4 роки обмеження волі погіршить становище особи, що порушуватиме принцип дії кримінального закону у часі, закріплені у ст. 4 та ст. 5 КК України, з огляду на що, приводячи вирок у відповідність, слід вважати ОСОБА_3 засудженим вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 березня 2020 року за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі, за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 4 років обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, вважати ОСОБА_3 засудженим до покарання у виді 4 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України вважати ОСОБА_3 звільненим від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Керуючись ст. 74 КК України, ст. ст.537,539 КПК України, суд, -
Подання Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області - задовольнити частково.
Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 березня 2020 року привести у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VІІІ та вважати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим до покарання:
за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі,
за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді 4 (чотирьох) років обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, вважати ОСОБА_3 засудженим до покарання у виді 4 (чотирьох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України вважати ОСОБА_3 звільненим від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в семиденний строк з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1