Справа № 629/3768/20
Номер провадження 1-кп/629/464/20
про призначення судового розгляду
19 серпня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Лозова, Харківської області кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чунаки, Малосердобинського району, Пензенської області, Російської Федерації, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно працюючого в ТОВ «ЛКМЗ» на посаді терміста, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
- обвинувачення прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 ,
- захисту обвинуваченого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_6 , -
17 серпня 2020 року до Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт та додані до нього документи у відношенні ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Обвинувальний акт внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020220380000500 від 12 квітня 2020 року.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 серпня 2020 року було призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні проведені всі необхідні дії щодо підготовки до судового розгляду.
Підстав для прийняття рішень по справі, передбачених пп. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, а саме: затвердження або відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості чи про примирення, повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування, закриття провадження, повернення обвинувального акту, немає.
Кримінальне провадження підсудне Лозівському міськрайонному суду Харківської області.
Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
Порушення вимог кримінального процесуального законодавства під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, не встановлено.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що в даній справі є достатньо підстав для її розгляду в судовому засіданні, вислухавши думку прокурора, який наполягав на проведенні підготовчого судового засідання та призначення справи до основного слухання, потерпілої, обвинуваченого та захисника, які також вважали за можливе призначити справу до основного слухання, суд вважає за необхідне провести підготовче судове засідання.
Санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років позбавленням волі
Згідно ч. 2 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк більше 10 років, здійснюється колегіально судом в складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.
Частиною 4 статті 315 КПК України встановлено, що під час підготовчого судового засідання суд роз'яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально у складі трьох суддів.
Під час підготовчого судового засідання клопотання від обвинуваченого про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів не надійшло.
Разом з цим, захисником ОСОБА_6 з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, для вивчення особи потерпілого ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_3 , заявлено клопотання про допит в якості свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника.
Прокурор та потерпіла ОСОБА_5 заперечували проти клопотання захисника про допит свідків.
Відповідно до ч. 1 ст.68 КПК (редакція 1960 року), як свідок може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі обставини, які відносяться до справи. Стаття 253 КПК України (редакція 1960 року) містить питання, які вирішує суд прийнявши рішення про призначення справи до судового розгляду, в тому числі про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання.
Так як захисником було обґрунтовано виклик саме цих осіб в якості свідків, тому суддя вважає за можливим задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_6 та викликати в судове засідання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
За клопотанням учасників підготовчого судового засідання з'ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому засіданні, суд вважає за необхідне призначити справу до слухання у відкритому судовому засіданні, який здійснювати суддею одноособово за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілої та свідків.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на досудовому слідстві обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 31 серпня 2020 року.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на підставі наявності ризиків передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків. При цьому сторона обвинувачення посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_13 обвинувачується у тяжкому злочині.
Потерпіла ОСОБА_5 підтримала думку прокурора.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи його необґрунтованим. Зазначив, що жодних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України не існує, а доказів, які свідчили б про інше, стороною обвинувачення не надано. У зв'язку з цим, у суду немає законних підстав вважати, що ОСОБА_3 буде переховуватися від суду, оскільки його попередня поведінка говорить про інше; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обвинувачений не може, оскільки докази стороною обвинувачення вже зібрані і перебувають в матеріалах справи. ОСОБА_3 має сім'ю, постійне місце проживання, місце роботи, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно. Просив обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період часу за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 20-00 години до 07-00 години.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, підтримав клопотання свого захисника.
При вирішенні зазначеного клопотання суд виходить з наступного.
На підставі ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити або скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості особи (її характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно пункту 36 Рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» № 37466/04 від 20.08.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачується. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ зазначив, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Суд враховує, що з огляду на суворість покарання за злочином, передбаченим ч. 1 ст. 115 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , наявний ризик переховування обвинуваченого від суду.
Частиною 4 статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.
Потерпіла та свідки у даному кримінальному провадженні не допитані судом, тому існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків у разі застосування стосовного нього більш м'якого запобіжного заходу.
Отже, наведені прокурором обставини підтверджують наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування обвинуваченого від суду, можливість незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні.
При вирішенні питання про доцільність обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 , суд оцінює сукупність обставин, передбачених в ст.178 КПК України, а саме: вагомість обставин, що свідчать про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні злочину.
З огляду на викладене, враховуючи, що на даний час запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються обвинуваченому та позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, беручи до уваги відсутність тяжких хвороб, які б перешкоджали обвинуваченому знаходитись в місцях попереднього ув'язнення, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого на даний час неможливе, наявні ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Аргументи сторони захисту щодо наявності постійного місця проживання, офіційного працевлаштування обвинуваченого, наявність сім'ї, хоч і мають місце, судом не ігноруються, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.
Таким чином, виходячи з діючих норм кримінально-процесуального кодексу України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, а у задоволенні клопотань обвинуваченого та захисника відмовити.
Таким чином, суд дійшов висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, вказаний висновок ґрунтується на тому, що заявлені ризики не зменшились, тому суд обирає обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до шістдесяти днів, без визначення розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 177,178, 314, 315, 316, 371, 372, 395 КПК України, суд, -
Призначити до судового розгляду кримінальне провадження за обвинувальним актом, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020220380000500 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області на 28 серпня 2020 року на 14-00 годину.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні, з викликом: прокурора, потерпілої, обвинуваченого, захисника та свідків.
Задовольнити клопотання прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 .
Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 діб, без визначення застави, тобто до 17 жовтня 2020 року включно.
В задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_6 щодо зміни запобіжного заходу відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_6 про виклик свідків - задовольнити.
У судове засідання викликати осіб, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акту, а також свідків зазначених у клопотанні захисника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію даної ухвали негайно направити до виконання начальнику Лозівського ВП ГУНП Харківській області, начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», місцевому прокурору, вручити обвинуваченому ОСОБА_3 та захиснику ОСОБА_6 .
Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1