Справа № 621/2125/20
Провадження 1-кс/621/692/20
19 серпня 2020 року м. Зміїв
Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання слідчого СВ Зміївського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно,
18 серпня 2020 року слідчий Зміївського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 під час досудового розслідування кримінального провадження №12019220300000972 від 03 листопада 2019 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 310 Кримінального кодексу України, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на легковий автомобіль ВАЗ 2101, н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , відповідно до свідоцтва НОМЕР_2 від 26.06.2003 про реєстрацію на вказаний транспортний засіб, який перебував у фактичну володінні та користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою спеціальної конфіскації.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов наступного:
Відповідно до абз.1 ч.1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч.2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.4 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Виходячи зі змісту ч.2 статті 64-2 КПК України, із клопотанням про арешт майна щодо майна третьої особи до суду звертається прокурор.
Як вбачається з матеріалів клопотання про накладення арешту на майно, поданого слідчим за погодженням з прокурором, автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зеленого кольору, про арешт якого просить слідчий, належить громадянину ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України міста Харкова 26.06.2003 року, який не є підозрюваним, обвинуваченим у вказаному кримінальному провадженні, тобто є в даному випадку третьою особою.
При цьому, згідно відомостей клопотання, вказаний автомобіль був придбаний підозрюваним ОСОБА_5 у невстановленої особи за техпаспортом, та у червні 2020 року проданий невідомій особі, і на разі відомостей ані про власника, ані про місцезнаходження автомобіля в нього немає.
Матеріали клопотання не містять інформації ні про фактичного власника майна, ні про вжиття заходів щодо встановлення знаходження автомобіля.
При цьому, згідно із частиною 1 статті 172 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Таким чином, клопотання про накладення арешту на майно подане неналежною особою, та не містить контактних даних власника майна за технічним паспортом чи відомостей про фактичних власників (користувачів) автомобіля, що позбавляє суд виконати вимоги ч.1 статті 172 КПК України - судового виклику власників майна для розгляду даного клопотання
Відповідно до ч.3 статті 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.2,7,64-2, 170-173 КПК України,-
Клопотання слідчого СВ Зміївського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12019220300000972 від 03 листопада 2019 року - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1