621/2457/19
1-кп/621/62/20
19 серпня 2020 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
представника потерпілої - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
законного представника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019220300000561 за обвинуваченням: ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Таранівка Зміївського району Харківської області, є громадянином України, має повну середню освіту, не одружений, студент Харківського машинобудівного коледжу, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у злочині, передбаченому частиною 1 статті 119 Кримінального кодексу України,
Згідно обвинувального акта № 12019220300000561 від 23.08.2019 ОСОБА_6 обвинувачується у вбивстві, вчиненому через необережність.
Під час досудового розслідування кримінального провадження № 12019220300000561 ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 03 липня 2019 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт на строк до 02 вересня 2019 року, із забороною ОСОБА_6 залишати місце свого проживання: АДРЕСА_1 .
Під час судового розгляду ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 11 грудня 2019 року застосовано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід - домашній арешт із забороною йому залишати своє житло в АДРЕСА_1 , в період часу з 20:00 години по 06:00 годину наступного дня, зі строком дії ухвали до 11.02.2020.
В подальшому, ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 03 березня 2020 року застосовано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід - домашній арешт із забороною йому залишати своє житло в АДРЕСА_1 , в період часу з 20:00 години по 05:00 годину наступного дня, зі строком дії ухвали до 03.05.2020.
У зв'язку із заходами, які вживаються у державі згідно з постановою КМУ №211 від 11.03.2020, судові засідання відкладалися, а строк запобіжного заходу не продовжувався та припинив дію.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 26 червня 2020 року застосовано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід - домашній арешт із забороною йому залишати своє житло в АДРЕСА_1 , в період часу з 20:00 години по 05:00 годину наступного дня, зі строком дії ухвали до 26.08.2020.
Під час судового розгляду виникли підстави для відкладення судового засідання, тому судове провадження не може бути закінчене в межах строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_6 .
Прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 - домашнього арешту, строк якого закінчується 26.08.2020, а підстав для його скасування чи зміни на інший запобіжний захід немає.
На обґрунтування клопотання зазначено, що метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, отже наявні підстави для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати житло в певний період доби.
Захисник ОСОБА_7 проти клопотання прокурора заперечував мотивуючи відсутністю підстав для продовження запобіжного заходу, у свою чергу заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання.
На обгрунутвання клопотання зазначив, що обвинувачений ОСОБА_6 не має будь-якого наміру переховуватись від суду, позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які із речей і документів, немає потреби незаконно впливати на потерпілу, свідків, експерта, оскільки за час судового розгляду їх допитано, а також не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення. Отже, вважає, що ризики відповідно до статті 177 Кримінального процесуального кодексу України відсутні, а застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків. Після спливу певного проміжку часу, судового розгляду, навіть обгрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення не може бути єдиним виправданням для домашнього арешту.
Потерпіла ОСОБА_4 , її представник ОСОБА_5 підтримали клопотання прокурора, заперечували проти клопотання захисника.
Обвинувачений ОСОБА_6 , його законний представник ОСОБА_8 проти клопотання прокурора заперечували та підтримали клопотання захисника з мотивів, викладених захисником.
Вислухавши думки учасників судового провадження щодо заявлених клопотань, суд дійшов наступного:
Згідно статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Оскільки строк дії ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 26.06.2020 про застосування у відношенні ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту визначено до 26.08.2020, а судове провадження до вказаної дати не буде завершено, необхідно вирішити питання про запобіжний захід.
Під час застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчим суддею було враховано ризик переховування обвинуваченого від правосуддя.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 статті 181 Кримінального процесуального кодексу України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Згідно пункту 1"с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні необережного кримінального правопорушення середньої тяжкості (в редакції статті 12 Кримінального кодексу України, яка була чинною до 01.07.2020), відповідальність за вчинення якого, передбачена частиною 1 статті 119 Кримінального кодексу України.
Разом з тим, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 119 Кримінального кодексу України, вказує на наявність ризику переховування від суду.
Стороною захисту обгрунтовано зазначено, що сплив певного часу має братися до уваги як обставина, що свідчить про зменшення ризиків, що впливають на вибір запобіжних заходів.
Водночас, необхідно взяти до уваги, що застосований у відношенні ОСОБА_6 запобіжний захід є необхідним для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а також і не позбавляє його можливості працювати та навчатися.
За таких обставин, для забезпечення належного виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків належить задовольнити клопотання сторони обвинувачення та продовжити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту з забороною йому покидати місце проживання у певний час доби.
Клопотання захисника належить залишити без задоволення через його безпідставність.
Відповідно до частини 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України на обвинуваченого ОСОБА_6 належить покласти обов'язки: не виїзжати за межі Харківської області без дозволу суду; прибувати до Зміївського районного суду Харківської області за кожною вимогою або повідомляти про неможливість прибуття.
Відповідно до частини 7 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 12, 131, 176, 181, 194, 199, 331, 350 Кримінального процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 - відмовити.
2. Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
3. Продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_6 дію запобіжного заходу - домашнього арешту.
4. Заборонити обвинуваченому ОСОБА_6 залишати своє житло в АДРЕСА_1 , в період часу з 20:00 години по 05:00 годину наступного дня.
5. Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов'язки: не виїзжати за межі Харківської області без дозволу суду; прибувати до Зміївського районного суду Харківської області за кожною вимогою або повідомляти про неможливість прибуття.
6. Ухвалу для виконання передати Зміївському ВП ГУНП в Харківській області.
7. Строк дії ухвали визначити до 19.10.2020.
8. Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Зміївський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: ОСОБА_1