Справа № 127/30269/19
Провадження № 1-кп/127/942/19
19.08.2020 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 09 вересня 2019 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019020010001900 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ташкент, Республіки Узбекистан, РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, -
ОСОБА_4 08.09.2019 року в період часу з 10:00 до 10:30 год. перебував у себе на прибудинковій території, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час між ОСОБА_4 та його сусідкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка являється особою похилого віку, відбулась розмова, в ході якої остання висловила прохання про необхідність припинення здійснення ОСОБА_4 гуркоту, який заважав оточуючим. Обурившись на таке прохання, ОСОБА_4 на ґрунті раніше виниклих між ним та його сусідкою ОСОБА_6 тривалих неприязних стосунків, усвідомлюючи протиправність своїх дій, взявши до лівої руки кухонного ножа, демонстративно, швидкою ходою підійшов до ОСОБА_6 та підніс його до шиї останньої. При цьому ОСОБА_8 звертаючись у словесній формі погрожував ОСОБА_6 здійсненням фізичної розправи над нею, тобто погрожував вбивством. Внаслідок зазначених дій ОСОБА_4 потерпіла ОСОБА_6 сприймала дані погрози як реальні, тобто такі, що можуть бути здійснені.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що вину у вчиненні злочину визнає частково. Суду пояснив, що зранку того дня на своєму подвір'ї розбирав деталі, що знайшов напередодні, стукав ними. До подвір'я підійшла ОСОБА_6 , що проживає по сусідству, кричала що неділя - вихідний день, в неї проблеми зі здоров'ям та їй заважає гуркіт, кричала та скандалила. Він відповів, що вже 10 годин ранку, пішов в будинок, готувати сніданок, при цьому, можливо, сказав ОСОБА_6 «я тебе вб'ю», остання продовжувала голосно кричати, привертаючи увагу людей із багатоповерхового будинку неподалік. На кухні користувався ножем, щось різав, був злий на потерпілу, нервував, не витерпів, що ОСОБА_6 продовжувала кричати, не усвідомлюючи, що в лівій руці тримає ніж, вийшов на подвір'я, відчинив хвіртку та вийшов до ОСОБА_6 , остання почала відходити. Спитав в неї «Що ви від мене хочете», запитуючи припідняв руки, при цьому в лівій руці у нього був ніж. Був розлючений на неї, оскільки вони «довела його до білого коліна». При вказаному їй не погрожував, ніж тримав за 20 см. від неї, до шиї потерпілої ніж не приставляв. Розмова відбувалась на вулиці поруч із хвірткою. Потерпіла злякалась, почала кричати, що її вбивають. Через злість та знервованість не реагував на її заклики зупинитись і що її вбивають, тому що потерпіла його «довела». Приблизно через 30-40 секунд з її двору вибіг внук та донька, внук збив його з ніг, вивертав руки, а ОСОБА_6 в цей час намагалась утримувати його. Потім руки відпустили, переклав ніж в іншу руку та викинув його на територію свого подвір'я, з метою припинення крику ОСОБА_6 та попередження зауважень, що він когось поранить. ОСОБА_6 , її внук хотіли зафіксувати, що він тримає в руках ніж. Коли зміг підвестись, пішов додому. Приїхала поліція, розмовляла з ОСОБА_6 . З його території поліція вилучила кухонний ніж, який він викинув на подвір'я. Додав, що поруч із ним та ОСОБА_6 проживають ще 2 родини, підтримує з ними добросусідські відносини. Після подій швидку медичну допомогу для ОСОБА_6 ніхто не викликав. Вбачає свою провину в тому, що розмовляв із ОСОБА_6 тримаючи в руці ніж. При цьому в останньої не було підстав побоюватись за своє життя, оскільки вона перша завжди починає скандали. Із ОСОБА_6 довготривалі неприязні відносини, остання починає із ним скандали з будь-якого приводу, безпідставно його звинувачує у різного роду проблемах. Часто конфліктує з нею, але жодного разу їй не погрожував. Взяв тоді ножа випадкового, тому що перед цим ним користувався, щось нарізав. Так вийшло, що ніж опинився в лівій руці, хоч він правша та все робить по господарству правою рукою, оскільки ліва рука в нього має пошкодження.
Допитана потерпіла ОСОБА_6 суду повідомила, що 08.09.2019 року був вихідний день, вона погано спала, заснула лише ранком, прокинувшись, почула, що хтось гуркає на дворі, тому вийшла подивитись хто це та попросити, щоб не гуркали. Пішовши на шум, підійшла до паркану ОСОБА_4 , попросила, щоб той не стукав, на що останній сказав «я тєбя щас пєрєрєжу» та зайшов до свого будинку. Після вказаного почала збирати яблука на дворі та помітила, що в її напрямку з кухонним ножем, довжиною близько 20 см., в руках, погрожуючи фізичною розправою, йде ОСОБА_4 , від побаченого почала відходити та кричати. Відійшла на відстань близько 4 м. від паркану ОСОБА_4 .. Злякалась та погрози сприймала як реальні. Наблизившись, ОСОБА_4 підніс їй до шиї ніж та тримав його на відстані близько 2 см. Відчувала загрозу для свого життя. Одразу після вказаного, на крики, її внук вибіг з будинку та поклав ОСОБА_4 на землю, донька в цей час викликала поліцію. Лежачи на землі, ОСОБА_4 викинув ніж до себе на подвір'я. ОСОБА_6 зазначила, що неприязні стосунки із ОСОБА_4 тривають вже 6 років, до ОСОБА_4 часто приходять знайомі та з його квартири вночі лунає шум. Просила застосувати до ОСОБА_4 найсуворіше покарання.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 зазначив, що він є сусідом ОСОБА_4 та проживає разом із матір'ю - ОСОБА_10 та своєю бабусею - ОСОБА_6 , при цьому ОСОБА_6 має окремий вхід в свою частину будинку. Суду пояснив, що проживає у вказаному будинку з народження, ОСОБА_4 проживає в іншій частині того ж будинку, їх розділяє суміжна стіна, хвіртка на ділянку ОСОБА_4 знаходиться безпосередньо поруч із хвірткою на його ділянку. В нього із ОСОБА_4 склались неприязні відносини, оскільки в останнього часто вдома шумлять, а на території домоволодіння щось палять, що створює нестерпні умови проживання. ОСОБА_4 постійно свариться із ОСОБА_6 08.09.2019 року близько 10:00 години перебуваючи в будинку за місцем проживання він почув як бабуся, що збирала на дворі яблука, почала кричати та кликати на допомогу, кричала « ОСОБА_11 , викликай поліцію», тому що сусід після зауваження ОСОБА_6 з приводу шуму кинувся на неї із ножем. Вийшовши разом із матір'ю з будинку, побачив, що ОСОБА_4 погрожує фізичною розправою ОСОБА_6 тримаючи лівою рукою ніж біля шиї останньої, що в цей час знаходилась поза межами приватних ділянок, на відстані близько 2 м. від хвірток. При вказаному ОСОБА_4 казав, що «переріже» ОСОБА_6 . Побачивши вказане він вибіг із будинку, матір, що вибігла разом із ним на крики одразу відчинила хвіртку на вулицю. Підбіг до обвинуваченого та відштовхнув його в сторону, від чого останній впав на землю. В цей час мати викликала поліцію. Далі намагався роззброїти ОСОБА_4 , що лежав на землі, схопивши його за руку, якою обвинувачений тримав ніж. Попросив, щоб ОСОБА_4 викинув ніж, на що останній відповів що заспокоївся та згоден викинути ніж. Після вказаного ОСОБА_4 скориставшись тим, що його руку відпустили та припіднявшись викинув ніж на територію свого домоволодіння на відстань близько 3,5 - 4 м. від себе. Коли приїхала поліція, він відпустив ОСОБА_4 . Конфліктних ситуацій між ОСОБА_4 та іншими сусідами не помічав.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 вказала, що ОСОБА_6 є її матір'ю та проживає з нею в одному будинку, однак має окремі входи, тому вони фактично проживають окремо. Також у вказаному будинку окремо проживають ОСОБА_4 та інші сусіди. В неї суміжний паркан та стіна будинку із обвинуваченим. Оскільки до ОСОБА_4 постійно приходять шумні компанії, які заважають відпочинку, зокрема у нічний час, на ділянці ОСОБА_4 постійно палять провода, що також заважає сусідям, відносини із обвинуваченим склалися неприязні, часто відбуваються конфлікти. ОСОБА_4 неодноразово погрожував їй та тим паче її матері - ОСОБА_6 .. Зранку 08.09.2019 року ОСОБА_4 дуже шумів, чим заважав її сім'ї. Через вказане вона вийшла з будинку та попросила ОСОБА_4 припинити шуміти, на що останній погодився, але шум не припинився. Згодом ОСОБА_6 також вийшла з будинку, пішла до обвинуваченого та зробила йому зауваження. Далі почула, що ОСОБА_6 кричить та просить викликати поліцію. Вибігши разом із сином на двір побачила, що ОСОБА_4 тримає ніж біля шиї ОСОБА_6 , остання перебувала в шоковому стані. Відкрила хвіртку, після чого вибіг її син, відштовхнув ОСОБА_4 , що на той момент продовжував погрожувати ножем потерпілій, тримаючи його біля шиї останньої та намагався забрати ніж, притримуючи ОСОБА_4 на землі. Згодом ОСОБА_4 , викинув ніж на територію своєї ділянки. Мати зверталась до сімейного лікаря у зв'язку із переживаннями через вказані події.
З досліджених у судовому засіданні в заявленому сторонами обсязі доказів, вбачається, що 08.09.2019 року з заявою про вчинене кримінальне правопорушення звернулась ОСОБА_6 . Згідно заяви 08.09.2019 року о 10:10 год. на проїжджій частині АДРЕСА_2 її сусід ОСОБА_4 1966 року народження під час суперечки висловив щодо неї погрозу вбивством, а саме «я тебе заріжу» та у подальшому взяв кухонного ножа та приклав їй до горла.
Вказана заява зареєстрована у встановленому порядку 09.09.2019 року, що підтверджується витягом з ЄРДР.
Згідно з заявою ОСОБА_4 , останній дав добровільну згоду на огляд свого місця проживання за адресою АДРЕСА_1 та видав кухонний ніж, яким погрожував сусідці.
З протоколу огляду місця події від 08.09.2019 року вбачається, що оглянуто територію будинку АДРЕСА_1 . Оглядом встановлено, що будинок розділений на три, в одній з яких проживає ОСОБА_4 , в іншій - ОСОБА_6 .. Під час огляду ОСОБА_4 вказав місце, куди викинув кухонний ніж, в подальшому ніж виявлено та вилучено за згодою власника та поміщений в спец. пакет НПУ ГСУ № INZ1018920.
Згідно з постановою про визнання речових доказів від 09.09.2019 року, кухонний ніж, вилучений в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом та постановлено зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді від 12.09.2019 року на вказаний ніж накладено арешт.
З висновку експерта від 15.10.2019 року № 373 вбачається, що на поверхні ножа, який вилучено 08.09.2019 року при огляді місця події виявлено слід руки розміром 12х11 мм, який є непридатним для ідентифікації за ним особи.
Відповідно до висновку експерта від 18.10.2019 року № 322 вилучений ніж холодною зброєю не являється, а є ножем загального господарсько-побутового призначення - кухонним ножем.
Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 21.10.2019 року за участю потерпілої ОСОБА_6 , остання детально вказала на обставини події, що відповідають її показанням в судовому засіданні.
Заслухавши показання обвинуваченого, потерпілої, свідків, безпосередньо дослідивши подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.
Обвинувачений в судовому засіданні не оспорює частину обставин події, що є предметом судового розгляду, підтверджує, день, час, місце подій, неприязні відносини, що склались із потерпілою, вказує, що міг словесно пригрозити вбивством потерпілій, до того, як пішов до свого будинку, сказавши потерпілій «я тебе вб'ю», не заперечує факту того, що в момент виходу з будинку після зазначених слів, спілкувався з потерпілою, тримаючи у руці ніж.
Водночас ОСОБА_4 наполягає на тому, що ніж він взяв випадково, не усвідомлюючи вказаного, заперечує будь-які погрози ОСОБА_6 під час подій на вулиці за парканом його будинку та можливість сприйняття ОСОБА_6 ситуації як такої, що загрожує її життю, здоров'ю.
Сторона захисту звертала увагу суду на суперечливість показань потерпілої, оскільки остання не пішла від паркану ОСОБА_4 , після його фрази «я тебе вб'ю», коли він зайшов до будинку, не намагалась захиститись, тікати від ОСОБА_4 , коли побачила обвинуваченого, який підходив до неї із ножем. Захисник вважав показання свідків недопустимими доказами, оскільки свідки, які є родичами потерпілої, підтвердили довготривалі неприязні стосунки із обвинуваченим. Окрім того, послався на недопустимість протоколу огляду місця події, оскільки огляд проведено на підставі дозволу ОСОБА_4 як власника вказаної території, хоча останній таким не являється.
Суд не погоджується із стороною захисту з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Огляд місця події від 08.09.2019 року проведений на підставі добровільної згоди особи, яка ним володіє - ОСОБА_4 , у своїх показаннях останній підтвердив, що на день проведення огляду проживав в будинку за вказаною в протоколі адресою, відповідно, мав право користування будинком та був його володільцем. Посилання сторони захисту на те, що такий дозвіл має надаватись виключно титульним власником житла не відповідає вимогам КПК України та позиції Верховного Суду, відповідно до яких володільцем житла є не лише титульний власник, а й правомірний володілець, в тому числі і особа, яка проживає (користується) будинком на законних підставах. Сам ОСОБА_4 не заперечує факт того, що він тривалий час користується зазначеним будинком, проживає в ньому із дозволу власника (племінниці), тобто на час події був володільцем житла.
Посилання на недопустимість показань свідків суд не приймає до уваги, оскільки позиція про недопустимість показань свідків, що є родичами потерпілої та перебувають у неприязних відносинах із обвинуваченим не ґрунтується на законі, оскільки будь-яких застережень КПК України щодо кола осіб, які не можуть бути свідками щодо родичів між собою не містить. Обвинувачений підтвердив, що свідки були очевидцями події, їх допит проведений із попередженням про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань, їх показання узгоджуються із дослідженими в судовому засіданні доказами, в тому числі і з показаннями самого обвинуваченого. Суд також звертає увагу сторони захисту, що суд оцінює сукупність доказів у справі з точки зору їх достатності та взаємозв'язку.
Обвинувачений вказує на те, що відповідні дії вчинив через сварку, спричинену потерпілою, з якою склались не просто неприязні, а ворожі стосунки, що тривають значний час і в них періодично виникають конфлікти. Зазначає, що не погрожував потерпілій, а питав в неї, що вона від нього хоче.
Отже інші обставини, а саме час, місце та спосіб вчинення ОСОБА_4 діяння, фактично не оспорюються обвинуваченим, підтверджені ним при наданні суду показань, узгоджуються із показаннями потерпілої, свідків, дослідженими письмовими доказами у справі. Таким чином суд вважає доведеними події, в ході яких 08.09.2019 року близько 10:00 год. неподалік будинку за адресою АДРЕСА_1 , між ОСОБА_4 , який перебував на території свого домоволодіння, та ОСОБА_6 , яка перебувала на дворі поруч із парканом ОСОБА_4 , виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 пригрозив фізичною розправою потерпілій, зайшов до свого будинку, потім взяв кухонний ніж та швидкою ходою попрямував із території свого домоволодіння до потерпілої, яка помітивши ОСОБА_4 із ножем почала відходити.
Наблизившись до неї, ОСОБА_4 підніс ніж до шиї останньої та погрожував вбивством. При цьому обвинувачена сприймала погрози вбивством як реальні, оскільки вони могли бути здійснені та побоювалась за своє життя.
Суд критично відноситься до позиції обвинуваченого з приводу відсутності підстав для побоювання потерпілої за своє життя за таких обставин. Реальність погрози підтверджується показаннями самого обвинуваченого, яких повідомив, що під час вказаного був розлючений, знервований настільки, що навіть після того, як усвідомив, що тримає в руках ніж, коли спілкувався із ОСОБА_6 , яка кричала, що її вбивають, просила про допомогу, не припинив своїх дій, не позбувся ножа і не намагався владнати ситуацію. Суд вважає обставини події, при якій ОСОБА_12 , що має довготривалі ворожі відносини із ОСОБА_6 , яка є жінкою похилого віку, в агресивному стані, тримаючи в руці ніж, незалежно від намірів реалізації висловленої незадовго до подій погрози вбивством, наблизившись до останньої, тримаючи ніж за 20 сантиметрів від неї, не реагує на її заклики зупинитись, крики про вбивство такою, що повинна була та була сприйнята ОСОБА_6 небезпечною для свого життя та викликала відповідні, обґрунтовані побоювання.
При кваліфікації діяння за ст. 129 КК України особливе значення має характер сприйняття погрози вбивством потерпілою особою, а саме погроза має сприйматись як реальна. Суб'єктивна сторона вказаного злочину характеризується прямим умислом: винна особа усвідомлює, що погрожує вбивством, що ця погроза здатна викликати у потерпілого побоювання за своє життя, і бажає цього. При цьому КК України не визначає мотив та/або мету як обов'язкові ознаки злочину за ст. 129 КК України, отож вчинення відповідних дій через конфлікт, провокацію, з метою припинити сварку або змусити вчинити/припинити певні дії особою, якій адресовані погрози не впливають на кваліфікацію.
Обвинувачений вказав, що спілкувався із потерпілою, тримаючи ніж за 20 см від ОСОБА_6 , перед вказаними подіями сказав їй «я тебе вб'ю». Враховуючи вищевказані обставини, суд виключає можливості того, що обвинувачений не усвідомлював, що потерпіла сприймає ситуацію як таку, що загрожує її життю. Відповідно, він мав намір викликати вказані побоювання, а не отримати відповідь на питання «Що ви від мене хочете?», з огляду, зокрема на тривалість події - 30-40 секунд за показаннями обвинуваченого, що пройшли від початку закликів потерпілої до того, як його дії припинив ОСОБА_9 - внук ОСОБА_6 , що вийшов разом із ОСОБА_10 на крики потерпілої. Вказане в сукупності із підтвердженими сторонами довготривалими неприязними стосунками між ними переконує суд в доведеності суб'єктивної сторони вчинення злочину.
Так, обвинувачений чітко усвідомлював адресовану ним погрозу вбивством, виражену як демонстрація кухонного ножа безпосередньо біля потерпілої, так і словесно, усвідомлював та бажав сприйняття вказаної погрози як реальної, що підтверджується відкритою формою погрози із застосуванням ножа, обстановкою, оскільки обвинувачений пройшов певний шлях до потерпілої, яка в цей час відходила та кричала, вчиненням вказаних дій стосовно особи похилого віку, яка явно не була в змозі уникнути можливої фізичної розправи, на ґрунті неприязних стосунків та в момент загострення конфлікту.
Суд також приймає до уваги ставлення свідків подій до побаченого та дії, вчинені з метою запобігання здійсненню погрози, а саме ОСОБА_9 негайно прибіг на допомогу потерпілій, застосовуючи фізичну силу тримав обвинуваченого, ОСОБА_10 викликала поліцію. Вказане свідчить про те, що не тільки потерпіла, але й свідки сприймали погрози ОСОБА_4 як реальні.
При цьому посилання сторони захисту на те, що потерпіла не мала підстав сприймати вказану погрозу реально, оскільки сама прийшла до подвір'я обвинуваченого, почала конфлікт, після висловлених погроз збирала яблука, а потім не тікала, спростованими сукупністю доказів у справі.
Показання всіх допитаних учасників події, що підтверджують тривалі неприязні відносини, жодним чином не вказують на факт того, що потерпіла погрозу не сприйняла як реальну, оскільки зазначена погроза висловлена не до того, як потерпіла прийшла до подвір'я та розпочала сварку з обвинуваченим, а після вказаного.
Таким чином, позиція сторони захисту щодо поведінки потерпілої є розірваною у часі через аналіз захистом поведінки потерпілої до початку виконання обвинуваченим об'єктивних дій, що утворюють склад злочину.
За показаннями потерпілої та формулюванням обвинувачення, об'єктивні дії щодо погрози вбивством розпочались після того, як обвинувачений взяв у будинку ніж та тримаючи його в руках, направився до потерпілої.
У вказаний момент потерпіла почала відходити, кликати на допомогу рідних, що підтверджено показаннями як обвинуваченого, який підтвердив це, потерпілої, так і свідків у справі, які вибігли на вулицю лише на крик потерпілої.
Така поведінка потерпілої свідчить, що вона сприйняла погрозу реально та вчинила активні дії: відходила, кликала на допомогу, що спростовує твердження захисту про те, що потерпіла жодних дій не вчинила як такі, що є надуманими та невідповідаючими сукупності доказів у справі.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 129 КК України з об'єктивної сторони під погрозою вчинити вбивство розуміється виявлений зовні намір позбавити іншу людину життя. Погроза має бути реальною, тобто сприйматись потерпілим як така, що може здійснитися. Погроза має бути звернена до конкретної особи і висловлена особисто потерпілому.
Суд вважає, що сукупністю вказаних доказів підтверджено умисел обвинуваченого на вчинення погрози вбивством відносно потерпілої та об'єктивні дії які він вчинив для реалізації зазначеного умислу.
Дії ОСОБА_4 суд оцінює як такі, що містять всі ознаки погрози вбивством, оскільки він не лише виказав усно зазначену погрозу, а й вчинив дії для демонстрації свого умислу.
При цьому суд звертає увагу, що висловлення погрози вбивством усно, з подальшою демонстрацією ножа, який потерпіла правильно та обґрунтовано сприймала виключно як ніж, є доказом того, що потерпіла дійсно мала підстави реально сприймати висловлену погрозу та об'єктивно побоювалась за своє життя.
Оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_4 , суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 129 КК України, як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
З характеристики за місцем роботи, виданої 23.10.2019 року КУП «ЕКОВІН» вбачається, що ОСОБА_4 зарекомендував себе відповідальним працівником, сумлінно ставиться до виконання професійних обов'язків, в порушеннях трудової дисципліни помічений не був.
Характеристику за місцем проживання обвинуваченого надану ВВП ГУ НП у Вінницькій області суд до уваги не приймає, оскільки вона не містить реквізитів офіційного документа (без дати, номеру).
Згідно довідки ВОПНЛ ім. Ющенка від 17.09.2019 року обвинувачений на обліку не перебуває.
З довідки КЗ ВОНД «Соціотерапія» від 13.09.2019 року вбачається, що ОСОБА_4 перебував на наркологічному обліку з 19.04.2010 року по 31.08.2016 року через розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю.
Згідно вимоги про судимість обвинувачений ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 який раніше не судимий, офіційно працює, вчинив проступок щодо особи похилого віку.
Обставин, що пом'якшуються покарання судом не встановлено.
Суд визнає обставиною, що обтяжує покарання вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку з огляду на вік потерпілої.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, приймаючи до уваги всі обставини справи, а саме тривалі неприязні відносини між сусідами, поведінку потерпілої, особи обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді обмеження волі, оскільки вказане покарання досягне мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.
Враховуючи, що обвинувачений є не судимим, офіційно працює, вчинив проступок, суд вважає за можливе прийняти рішення про застосування вимог ст. 75,76 КК України.
Також у відповідності до ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідками про витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні до висновків експерта становлять в сумі 1413,09 гривень та вирішити питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні відповідно до ст. 100 КК України.
Керуючись ст.ст. 65-67, 129 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 129 КК України у виді одного року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 1413,09 гривень.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12.09.2019 року на кухонний ніж, вилучений в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 - скасувати.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме кухонний ніж, вилучений в ході огляду місця події за адресою: м. Вінниця, пров. Д. Галицького, 10/2, що зберігається у ВВП ГУ НП у Вінницькій області (квитанція №2303) - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: