18 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 260/92/20
адміністративне провадження № К/9901/19175/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М, перевіривши касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 260/92/20 за позовом заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Приватного акціонерного товариства "Карпатська рудна компанія", про визнання протиправними дій, скасування наказів та спеціального дозволу,
У 2020 році заступник прокурора Закарпатської області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду в інтересах держави з позовом до Державної служби геології та надр України, Приватного акціонерного товариства "Карпатська рудна компанія", в якому просив:
- визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо прийняття наказу від 12.11.2012 № 550 в частині внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 19.03.2012 № 5495;
-визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 12.11.2012 № 550 в частині внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 19.03.2012 № 5495;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 28.04.2017 № 207 "Про переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами";
- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 19.03.2012 № 5495 виданий Приватному акціонерному товариству "Карпатська рудна компанія".
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.03.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2020 касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області повернуто на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки касаційну скаргу підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
03.08.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга заступника прокурора Львівської області, в якій скаржник просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Перевіривши касаційну скаргу, суд установив, що вона не відповідає вимогам КАС України, з огляду на наступне.
За приписами частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною п'ятою статті 54 КАС України органи та особи, визначені у статті 53 цього Кодексу, які не брали участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення за нововиявленими або виключними обставинами, вступу в розгляд справи за позовом (заявою) іншої особи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи в адміністративному суді та робити їх копії.
Прокурор користується таким самим правом з метою вирішення питання про вступ у справу за позовом (заявою) іншої особи.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України "Про прокуратуру" Офіс Генерального прокурора є органом прокуратури вищого рівня щодо обласних та окружних прокуратур, обласна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.
Згідно статтею 10 Закону України "Про прокуратуру" у системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура. Обласну прокуратуру очолює керівник обласної прокуратури, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, керівник Київської міської прокуратури, який має першого заступника та не більше трьох заступників. У структурі обласної прокуратури утворюються підрозділи - управління та відділи. Утворення, перелік, територіальна юрисдикція, реорганізація та ліквідація обласних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 11 Закону України "Про прокуратуру" керівник регіональної прокуратури представляє регіональну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями.
Частиною третьою статті 11 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що у разі відсутності керівника регіональної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника регіональної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника регіональної прокуратури.
За приписами частини третьої статті 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
З матеріалів касаційної скарги та ухвалених у цій справі судових рішень слідує, що позивачем у цій справі є заступник прокурора Закарпатської області, тобто - Заступник прокурора області - керівника обласної прокуратури.
В той же час, заявником касаційної інстанції є заступник прокурора Львівської області, тобто позивач у цій справі та скаржник є рівними за своїм правовим статусом (обласні прокуратури різних областей) у розумінні Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до частин першої та сьомої статті 56 КАС України, сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Судом встановлено, що касаційна скарга підписана Заступником прокурора Львівської області - М. Друзюк. Проте, у матеріалах касаційної скарги відсутній документ, який би підтверджував повноваження заявника на представництво у Верховному Суді інтересів позивача - прокуратури Закарпатської області (іншої по територіальній підпорядкованості області) та на підписання касаційної скарги. До касаційної скарги також не надано і копію посвідчення заступника прокурора Львівської області - М. Друзюк.
Заявник в особі Заступника прокурора Львівської області не є прокурором, який брав участь у судовому розгляді справи, оскільки з матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень протилежного не встановлено.
Крім того, Верховний Суд наголошує, що Законом України «Про прокуратуру» не передбачено можливості керівника регіонального органу прокуратури делегувати повноваження щодо представництва регіональної прокуратури у взаємовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, окрім випадків, передбачених частиною третьою статті 11 цього Закону.
Згідно пунктом 1 частини 5 статті 332 КАС України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За таких обставин, відсутні підстави для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Суд вважає за необхідне зазначити, що касаційна скарга заступника прокурора Львівської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 вже поверталась на підставі пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України.
Керуючись статтями 55, 59, 332 КАС України, суд
Касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 260/92/20 за позовом заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Приватного акціонерного товариства "Карпатська рудна компанія", про визнання протиправними дій, скасування наказів та спеціального дозволу - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін