18 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 560/145/20
адміністративне провадження № К/9901/19195/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П, Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.02.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 у справі № 560/145/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною відмову відповідача в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до частини сьмої статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу";
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу", зарахувавши до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців період роботи в органах державної податкової служби з 16.08.1994 по 06.12.2001, призначити та виплачувати пенсію державного службовця по інвалідності з врахуванням загального стажу державного службовця 23 роки 5 місяців 12 днів відповідно до частин 7 - 12 статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" в розмірі 60 % суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 28.01.2018, з урахуванням виплачених сум;
- провести перерахунок пенсії державного службовця з 17.10.2019 у відповідності до статті 37 Закону України від 15.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу";
- звернути до негайного виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми платежу за один місяць.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.02.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020, позов задоволено частково:
- визнано протиправною відмову відповідача в призначенні позивачу пенсії по інвалідності відповідно до частини сьомої статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу";
- зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу", зарахувавши до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців період роботи в органах державної податкової служби з 16.08.1994 по 06.12.2001;
- зобов'язано відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату позивачу з 17.10.2019 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII "Про державну службу" у розмірі 60% від заробітку зазначеного в довідці про складові заробітної плати від 17.10.2019 №41/10-14-1962/2019 та 41/10-14-1963/2019 з урахуванням виплачених сум;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
03.08.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.02.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд встановив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
За приписами пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, в контексті вимог пункту 20 частини першої статті 4, пункту 3 частини шостої статті 12 та статті 262 КАС України справа відноситься до справ незначної складності.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
Таким чином, касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.02.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 у справі № 560/145/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: О.П. Стародуб
В.М. Шарапа