19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 240/1545/20
адміністративне провадження № К/9901/20719/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Смоковича М.І., Калашнікової О.В.
перевірив касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі № 240/1545/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просив:
- визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Київській області в частині ненадання повної та достовірної інформації на запит від 24 січня 2020 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Київській області надати повну та достовірну інформацію на запит від 24 січня 2020 року.
24 квітня 2020 року рішенням Житомирського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо ненадання ОСОБА_1 повної та достовірної інформації на запит на отримання інформації від 24 січня 2020 року.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Київській області надати ОСОБА_1 повну та достовірну інформацію на запит на отримання інформації від 24 січня 2020 року.
На вказані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції Головне управління Національної поліції в Київській області подало касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 17 серпня 2020 року.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж статті обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Предметом розгляду цієї справи є бездіяльність відповідачів щодо належного розгляду запиту про надання інформації та зобов'язання надати повну та достовірну інформацію в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Суди попередніх інстанцій установили, що 24 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції в Київській області із запитом про надання інформації. Проте, позивач стверджував, що станом на день звернення до суду з позовом 20 лютого 2020 року він не отримав відповідь на запит від 24 січня 2020 року. Також судом першої інстанції установлено, що разом з відзивом на позовну заяву Головне управління Національної поліції в Київській області долучило лист "Про надання відповіді" від 31 січня 2020 року за вих.№8/109/12, яким надано відповідь на запит позивача.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач не надав докази направлення листа від 31 січня 2020 року за вих.№8/109/12 на адресу позивача. Крім того, за висновком судів попередніх інстанцій інформація зазначена у вказаному листі не може вважатися достовірною та не підтверджує надання належної та достовірної відповіді на запит позивача.
Відповідач у касаційній скарзі не наводить підстав, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають перегляду в касаційному порядку.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі № 240/1545/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді М.І. Смокович
О.В. Калашнікова