18 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 640/24632/19
адміністративне провадження № К/9901/18694/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
касаційну скаргу Міністерства юстиції України (Департаменту державної виконавчої служби України)
на рішення Окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року
у справі № 640/24632/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України (Департаменту державної виконавчої служби України)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
установив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (Департаменту державної виконавчої служби України), в якому просив:
- зобов'язати відповідача на підставі ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» винести постанову про накладення штрафу на боржника - Міністерство юстиції України та встановити новий строк виконання, а в разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин - накласти на нього штраф у подвійному розмірі та звернутись до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року, адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини третьої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в даній справі спір виник у відносинах з приводу рішення органу державної виконавчої служби.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій, прийнятих на підставі статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ухвалив:
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України (Департаменту державної виконавчої служби України) на рішення Окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року - відмовити.
2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.
Суддя-доповідач О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко