19 серпня 2020 року
Київ
справа № 420/5275/19
адміністративне провадження № К/9901/19958/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС в Одеській області, на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020 у справі №420/5275/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зільберт Фуд» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Вперше касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС, скаржник) надійшла до суду 27.03.2020, яку Верховний Суд ухвалою від 06.04.2020 повернув на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень.
10.08.2020 до суду вдруге надійшла касаційна скарга ГУ ДПС, направлена до суду поштою 07.08.2020.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження постанови апеляційного суду в касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі зазначено, що вона подається на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. В обґрунтування цієї підстави скаржником наведено витяги з постанов Верховного Суду, які стосуються оцінки того чи іншого доводу контролюючого органу.
При цьому, висновок Верховного Суду, який викладено в тому числі у тих постановах, які наведено скаржником, щодо застосування норм права полягає в тому, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
З огляду на зміст постанови суду апеляційної інстанції у цій справі, вона такому висновку не суперечить, оскільки саме досліджуючи реальність господарських операцій шляхом надання правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам у сукупності зі встановленими фактичними обставинами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову. При цьому, суд апеляційної інстанції у цій справі надавав оцінку сукупності обставин, оскільки надання оцінки кожному окремому аргументу сторони без урахування інших унеможливило б всебічний і об'єктивний розгляд справи. Тому приведення відповідачем витягів з різних постанов Верховного Суду щодо оцінки конкретного доводу контролюючого органу не свідчить про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку Верховного Суду.
Фактично, доводи касаційної скарги щодо неврахування судами зазначених постанов зводяться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою наявних у матеріалах справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведеної скаржником підстави для касаційного оскарження судового рішення - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 06.04.2020 скаржнику вже надавалися вичерпні роз'яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав, натомість, ці роз'яснення так і не були враховані скаржником, у зв'язку з чим подана касаційна скарга підлягає поверненню.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС в Одеській області, на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020 у справі №420/5275/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зільберт Фуд» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Гімон