Справа №№ 148/1600/18
Іменем України
14 серпня 2020 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
В складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тульчина матеріали кримінального провадження внесеному до ЄРДР за № 12018020310000386 від 21.08.2018 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, гр. України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, не одруженого, не працюючого, на утриманні 1 неповнолітня дитина, раніше судимого:
- 07.10.2010, Тульчинським р/с за ст. ст. 185 ч.3, 75 КК України на строк 3 р. п/в, з встановленням іспитового строку на 2 роки;
- 25.10.2011, Тульчинським р/с за ст. ст. 186 ч.3, 262 ч.1, 309 ч.1, 185 ч.2, 289 ч.2, 70, 71, 72 КК України на строк 6 р. 6 міс. п/в;
- 17.01.2018, Тульчинським р/с за ст. ст. 185 ч.3, 75 КК України на строк 3 р. п/в, з встановленням іспитового строку на 2 роки;
- 20.03.2020, Жмеринським міськрайонним судом за ст. ст. 15 ч.3, 185 ч.3, 71 КК України на строк 4 р. п/в;
- 20.05.2020 Вінницьким м/с за ст. ст. 369 ч.1, 70 ч.4 КК України на строк 4 р. 6 міс. п/в, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, гр. України, уродженця с. Микитяни, Миронівського району, Київської області, жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого
- 21.01.2020, Бершадським р/с за ст. ст. 185 ч.2, 75 КК України на строк 2 р. п/в, з встановленням іспитового строку на 1 р. 6 міс., який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,
ОСОБА_5 , будучи судимим 17.01.2018 року, Тульчинським районним судом по ст.185 ч.3 КК України, до 3 років позбавлення волі з іспитовим терміном на 2 роки на шлях виправлення не став та знову вчинив новий корисливий злочин.
Так 16.08.2018 року, в смт.Шпиків, Тульчинського району, Вінницької області біля 16.00 години, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пройшли на неохороняєму територію КНП «Шпиківської ЦПМСД» Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області де почали розпивати спиртні напої.
Під час розпиття спиртних напоїв ОСОБА_5 та ОСОБА_6 через вікно помітили в нежитловому приміщенні лікувального корпусу КНП «Шпиківської ЦПМСД» чавунні батареї, які були під'єднанні до системи опалення і в них виник умисел на крадіжку чужого майна.
З метою крадіжки чужого майна з корисливих мотивів, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вступили між собою в злочинну змову та діючи з умислом направленим на незаконне заволодіння чужим майном, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись в тому, що за ними ніхто не спостерігає та скориставшись цим, підійшли до вхідних дверей нежитлового приміщення лікувального корпусу КНП «Шпиківської ЦПМСД» де ОСОБА_5 смикнувши рукою за навісний замок, розламав металеве кільце на якому він кріпився та двері відкрились. Після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою крадіжки чужого майна проникли в середину даного приміщення, де відламавши 10 секцій чавунних батарей від системи опалення, в кількості 87 ребер, повторно, таємно, навмисно викрали їх з даного приміщення.
Згідно висновку судового експерта, судово-товарознавчої експертизи №4568/18-21, від 28.08.2018 року, вартість одного ребра чавунної батареї становить 63 гривні, тобто ОСОБА_5 та ОСОБА_6 таємно викрали чужого майна на загальну суму 5481 гривень, чим спричинили Шпиківській селищній раді Тульчинського району Вінницької області матеріального збитку на вказану суму.
Після скоєння крадіжки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 викрадені батареї здали на пункт прийому металобрухту в с. Винокурню, Тульчинського району за 3600 гривень та отримані гроші витратили на власні потреби, тобто розпорядились викраденим майном на власний розсуд,
ОСОБА_6 , 16.08.2018 року, в смт. Шпиків, Тульчинського району, Вінницької області біля 16.00 години, разом з ОСОБА_5 пройшли на неохороняєму територію КНП «Шпиківської ЦПМСД» Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, де почали розпивати спиртні напої.
Під час розпиття спиртних напоїв ОСОБА_6 та ОСОБА_5 через вікно помітили в нежитловому приміщенні лікувального корпусу КНП «Шпиківської ЦПМСД» чавунні батареї, які були під'єднанні до системи опалення і в них виник умисел на крадіжку чужого майна.
З метою крадіжки чужого майна з корисливих мотивів, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вступили між собою в злочинну змову та діючи з умислом направленим на незаконне заволодіння чужим майном, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись в тому, що за ними ніхто не спостерігає та скориставшись цим, підійшли до вхідних дверей нежитлового приміщення лікувального корпусу КНП «Шпиківської ЦПМСД», де ОСОБА_5 смикнувши рукою за навісний замок, розламав металеве кільце на якому він кріпився та двері відкрились. Після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з метою крадіжки чужого майна проникли в середину даного приміщення, де відламавши 10 секцій чавунних батарей від системи опалення в кількості 87 ребер, таємно, навмисно викрали їх з даного приміщення.
Згідно висновку судового експерта, судово-товарознавчої експертизи №4568 18-21, від 28.08.2018 року, вартість одного ребра чавунної батареї становить 63 гривні, тобто ОСОБА_6 та ОСОБА_5 таємно викрали чужого майна на загальну суму 5481 гривень, чим спричинили Шпиківській селищній раді Тульчинського району Вінницької області матеріального збитку на вказану суму.
Після скоєння крадіжки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 викрадені батареї здали на пункт прийому металобрухту в с. Винокурню, Тульчинського району за 3600 гривень та отримані гроші витратили на власні потреби, тобто розпорядились викраденим майном на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.3 КК України визнав повністю і суду показав, що всі обставини зазначені в обвинувальному акті, ним повністю визнаються. Так, дійсно влітку 2018 року, точної дати він не пам'ятає, він разом із ОСОБА_6 прийшли на територію Шпиківської лікарні, де розпивали спиртні напої. Заглянувши в середину приміщення, вони побачили там чавунні батареї та вирішили їх викрасти, і здати на металобрухт. Вони підійшли до вхідних дверей, він шарпнув за них, і зламавши кільце, на якому кріпився замок, зайшли в середину. З приміщення вони викрали 10 секцій чавунних батарей, відірвавши їх від системи опалення. Після цього всі батареї вони здали на металобрухт, за що отримали кошти, які витратили на власні потреби. У вчиненому кається, просить суд суворо не карати.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.3 КК України визнав повністю і беззастережно, вказавши, що всі обставини викладенні в обвинувальному акті відповідають дійсності. Крадіжку він вчинив разом із ОСОБА_5 саме за тих обставин, які викладені в акті, при цьому надав суду покази аналогічні показам обвинуваченого ОСОБА_5 . У вчиненому щиро кається, просить суд суворо не карати та надати йому можливість виправитись не позбавляючи його волі.
Крім повного та беззастережного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, вина обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також підтверджується показами представника потерпілого ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що йому відомо, що з приміщення Шпиківської ЦПМСД, яке не використовувалось на той час було викрадено 10 секцій чавунних батерей. Про осіб, які вчинили крадіжку, він дізнався від працівників поліції. На даний час шкода не відшкодована.
У відповідності до вимог ст. 349 КПК України, приймаючи до уваги добровільність позицій учасників судового розгляду, роз'яснивши їм права та відповідні наслідки, суд визначив обсяг дослідження доказів допитом обвинувачених, представника потерпілого та оголошенням характеризуючих особу обвинувачених матеріалів справи.
Судом враховано, що у сторін не виникло сумнівів, клопотань та заперечень щодо належності та допустимості письмових доказів наданих стороною обвинувачення.
Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в таємному викраденні чужого майна, кваліфікуючою ознакою якого є крадіжка вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в у приміщення та повторність в діях ОСОБА_5 , в судовому засіданні доведена в повному обсязі, в зв'язку з чим їх дії вірно кваліфіковано за ст. 185 ч.3 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує суспільну небезпеку скоєного ним злочину, обсяг і характер вчинених кримінально-караних діянь та заподіяної шкоди, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, на обліках в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, після постановлення вироку щодо нього на шлях виправлення не став, продовжував вчиняти злочини, що свідчить про небажання ставати на шлях виправлення.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , судом враховано суспільну небезпеку скоєного ним злочину, обсяг і характер вчиненого кримінально-караного діяння та заподіяної шкоди, особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, активне сприяння в розкритті злочину.
До обставин, що пом'якшують відповідальність обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд відносить щире каяття в скоєному злочині, активне сприяння в розкритті злочину, наявність на утриманні в обвинуваченого ОСОБА_6 малолітньої дитини.
Обтяжуючими покарання обвинувачених обставинами являється вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, з метою попередження нових злочинів, виправлення засуджених, з врахуванням вимог ст. 50 КК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в межах санкції визначеною ст. 185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі, яке обвинувачений ОСОБА_5 повинен відбувати.
В свою чергу призначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.
Крім того, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив інкримінуємий йому злочини до постановлення вироку Вінницького міського суду від 20.05.2020, яким останньому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки і шість місяців, тому остаточне покарання останньому необхідно призначити на підставі ст. 70 ч.4 КК України, шляхом часткового зарахування покарання за попереднім вироком.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з часу постановлення вироку, з 14.08.2020, зарахувавши в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, покарання відбуте за попереднім вироком з 20.05.2020 по 14.08.2020.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , судом взято до уваги позицію державного обвинувача, представника потерпілого, суспільну небезпечність вчиненого злочину, обсяг заподіяної шкоди, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому злочині, характер та ступінь його вини, послідовність показів в судовому засіданні, а також те, що останній запевнив суд, що став на шлях виправлення, встановленні в судовому засіданні пом'якшуючі покарання обставини, а також обставини, які дають суду підстави вважати, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, суд приходить до висновку про можливе застосувати відносно останнього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов'язки визначенні ст. 76 ч.1 п.1, 2 КК України.
Разом з тим, враховуючи вирок Бершадського районного суду від 21.01.2020, яким ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на два роки та звільнено від відбування покарання з встановленням іспитового строку на один рік і шість місяців, остаточне покарання останньому необхідно призначити на підставі ст. 70 ч.4 КК України, шляхом часткового зарахування покарання за попереднім вироком.
Строк відбування покарання ОСОБА_10 рахувати з часу постановлення вироку, з 14.08.2020, зарахувавши в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, покарання відбуте за попереднім вироком з 21.01.2020 по 14.08.2020.
Стосовно запобіжних заходів відносно обвинувачених, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 на час постановлення вироку відбуває покарання за попереднім вироком у виді позбавлення волі, суд вважає, що до вступу вироку в законну силу підстав для обрання запобіжного заходу не має.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , в зв'язку з відсутністю клопотань щодо застосування запобіжного заходу, суд вважає, щодо до вступу вироку в законну силу запобіжний захід не обирати.
З обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягають стягненню в дохід держави понесені процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 143 грн. в рівних частках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65, 70, 75, 76, 185 ч.3 КК України, ст. ст. 369-374, 377 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.3 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України, з врахуванням вироку Вінницького міського суду від 20.05.2020, шляхом часткового зарахування покарання за даним вироком, остаточне покарання ОСОБА_5 призначити у виді позбавлення волі строком на чотири роки вісім місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з часу постановлення вироку, з 14.08.2020, зарахувавши в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, покарання відбуте за попереднім вироком з 20.05.2020 по 14.08.2020.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід не обирати.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.3 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
На підставі до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на два роки.
Відповідно до вимог ст. 76 ч. 1 п.1, п.2 КК України на засудженого ОСОБА_6 покласти обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України з врахуванням вироку Бершадського районного суду від 21.01.2020, шляхом часткового зарахування покарання за попереднім вироком, остаточне покарання ОСОБА_6 призначити у виді позбавлення волі строком на чотири роки два місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_10 рахувати з часу постановлення вироку, з 14.08.2020, зарахувавши в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, покарання відбуте за попереднім вироком з 21.01.2020 по 14.08.2020.
Відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на два роки.
З врахуванням ст. 76 ч. 1 п.1, п.2 КК України на засудженого ОСОБА_6 покласти обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_6 не обирати.
Стягнути в рівних частках з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 понесені процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 143 грн.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити сторонам.
Суддя: