18 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 260/1256/19
адміністративне провадження № К/9901/19609/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.11.2019, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020 та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 у справі №260/1256/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії,-
07.08.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.11.2019, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020 та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 у справі №260/1256/19.
З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити йому перерахунок пенсії за віком.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.11.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020, в задоволенні позову відмовлено.
19.05.2020 позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про роз'яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 в задоволені зазначеної заяви відмовлено.
Щодо оскарження рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020 колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності.
У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа належить до категорії справ незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження в частині оскарження рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020 слід відмовити.
Стосовно оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 колегія суддів звертає увагу на таке.
Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про роз'яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020, суд апеляційної інстанції встановив, що заявник фактично просив роз'яснити не постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020, а судові рішення в інших справах (у справі №309/89/16а та №876/4642/17) та роз'яснити чому такі не виконуються. При цьому заявник зазначив, що даному питанню суд апеляційної інстанції мав надати оцінку у постанові від 16.01.2020. Тому суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що роз'яснення судових рішень в інших справах виходить за межі його повноважень .
За правилами частин першої, другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Тлумачення положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Разом з тим роз'яснене може бути тільки те судове рішення, яке належить виконувати, зокрема й в примусовому порядку.
Таким чином, з урахуванням зазначеного та того, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.11.2019, яке було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020, в задоволенні позову було відмовлено, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що в задоволенні заяви позивача про роз'яснення судового рішення слід відмовити.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи наведене вище, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження в частині оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.11.2019, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020 та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 у справі №260/1256/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
........................
........................
.......................
А.І. Рибачук
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик,
Судді Верховного Суду