Справа № 1-483/2009
25 березня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Овсеп'ян Т.В.
при секретарі Семку М. О.
за участю прокурора Шабаліна М. В.
захисника ОСОБА_1
перекладача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по
обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Моргейт Великобританії, громадянина Великобританії, англійця, з вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні 2-х неповнолітніх дітей 1993 та 2005 року народження, працюючого у "ІСР Інстеллейшнз" на посаді директора, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого
у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України,
1. 30 грудня 2008 року приблизно о 20 год. 00 хв., інспектори патрульної служби Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві прапорщик міліції ОСОБА_4, прапорщик міліції ОСОБА_5 та рядовий міліції ОСОБА_6 в складі АП-120, на службовому автомобілі "Патріот" державний номерний знак НОМЕР_1, заступили на чергування по охороні громадського порядку в Шевченківському районі м. Києва.
2. 31 грудня 2008 року приблизно 00 год. 05 хв., під час несення служби, інспектори ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, рухаючись на вказаному автомобілі по вул. В.Васильківська в м. Києві, побачили ОСОБА_3, який біг по проїзній частині вулиці та падав під рухомі автомобілі. Зупинившись, інспектори ОСОБА_4 та ОСОБА_6, підійшли до ОСОБА_3 , та представившись, запропонували йому зійти з проїзної частини, на що останній, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, не відреагував, в зв'язку з чим ОСОБА_4 та ОСОБА_6, звели його з дороги та підвели до службового автомобіля, що знаходився на узбіччі проїзної частини напроти будинку №14 по вул. В.Васильківська в м. Києві, де попросили надати документи, що посвідчують його особу. Але ОСОБА_3 на вимогу працівників міліції не відреагував, в зв'язку з чим з метою встановлення особи останнього, старшим АП-120 ОСОБА_4 було прийнято рішення про доставления його на службовому автомобілі до ТВМ-4 Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві. З метою поміщення ОСОБА_3 до салону службового автомобіля, ОСОБА_4 відкрив задні праві двері автомобіля та запропонував йому присісти на сидіння. В цей час, ОСОБА_3 , у зв'язку з виконанням ОСОБА_4 своїх службових обов'язків, діючи умисно, наніс останньому три удари руками в обличчя, заподіявши тим самим ОСОБА_4 синці на спинці носу в верхній третині та в правій підочній ділянці, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, суду показав, що дійсно при обставинах, викладених в установчій частині вироку, він, 31 грудня 2008 року приблизно 00 год. 05 хв., рухаючись по вул. В.Васильківській в м. Києві, біг по проїзній частині вулиці та падав під рухомі автомобілі. В цей час до нього підійшли працівники міліції, та представившись, запропонували йому зійти з проїзної частини, на що він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не відреагував, в зв'язку з чим працівники міліції звели його з дороги та підвели до службового автомобіля, що знаходився на узбіччі проїзної частини напроти будинку №14 по вул. В.Васильківська в м. Києві, де попросили надати документи, що посвідчують його особу. Але він на вимогу працівників міліції не відреагував, та коли його намагались посадити до салону службового автомобіля, наніс працівнику міліції ОСОБА_4 три удари руками в обличчя.
В зв'язку з визнанням вини, щирим каяттям, добровільним відшкодуванням збитків потерпілому, просить суворо не карати.
Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників процесу в порядку ч.3 ст. 299 КПК України поясненнями підсудного, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеною винність ОСОБА_3 у вчиненні умисного заподіяння інспекторові патрульної служби Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, і знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.2 ст. 345 КК України.
Обираючи підсудному ОСОБА_3 вид та міру покарання, суд приймає до уваги ступінь тяжкості та характер суспільної небезпеки вчиненого злочину, конкретні обставини справи та відношення до скоєного підсудного, який вину визнав, щиро розкаявся, відшкодував потерпілому заподіяну шкоду в добровільному порядку.
При призначенні ОСОБА_3 покарання судом також враховуються дані про його особу, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, офіційно працює, за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, має на утриманні неповнолітніх дітей.
До обставин, що пом'якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
З огляду на викладене, з урахуванням наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання підсудного, відсутність обтяжуючих обставин, що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, а також дані про його особу, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів, при призначенні покарання, перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст. 345 КК України, у відповідності до ч. 1 ст. 69 КК України.
Цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, та призначити покарання з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 /одна тисяча триста шістдесят/ гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речові докази по справі - залишити при матеріалах кримінальної справи /а.с. 160/
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через районний суд м. Києва.