14 серпня 2020 року Справа №160/9244/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м.Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
10 серпня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла направлена 05 серпня 2020 р. засобами поштового зв'язку позовна заява ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Загребельської Дани Сергіївни від 17.07.2020 р. про закінчення виконавчого провадження №55458829 з виконання виконавчого листа №804/4226/17 від 26.12.2017 р., виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/9244/20 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до позовної заяви.
Згідно із приписами частин 1, 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Так, в якості відповідача Пазіним В.В. визначено "Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області" із зазначенням коду в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 34984907 та місцезнаходження: пр. Дмитра Яворницького, буд. 21-А, м.Дніпро, 49027.
Водночас, згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату звернення до суду з даним позовом юридична особа за кодом ЄДРПОУ 34984907 перебуває у стані припинення.
Окрім того, суд зауважує, що у прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 оскажує постанову від 17.07.2020 р. про закінчення виконавчого провадження №55458829, яку винесено головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 фактично звернені до особи, яка не визначена у позові в якості відповідача з огляду на наступне.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець (ч. 3 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до Положення про Державну виконавчу службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №229 від 02 липня 2014 р., Державна виконавча служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів відповідно до закону.
З 07 квітня 2015 р. вищевказане Положення втратило чинність у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №150 від 31 березня 2015 р., якою погоджено пропозицією Міністерства юстиції щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Міністерство постановою Кабінету Міністрів України №17 від 21 січня 2015 р. «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» функцій і повноважень Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, які припинені.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №17 від 21 січня 2015 р. ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Крім того, пунктом 2 встановлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.
Згідно ст. 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України» за №2832/5 від 29 вересня 2016 р., який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за № 1302/29432, органами державної виконавчої служби є:
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;
управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).
Наказом Міністерства юстиції №1183/5 від 20 квітня 2016 р., затверджено Типове положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до п. 1 зазначеного Типового положення управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та є структурним підрозділом головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі. До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень.
Отже, у цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби. У зв'язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділи примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не визначені як самостійні органи державної виконавчої служби, це виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.
Таким чином, належним відповідачем у даній категорії справ є Південно-Східне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (код ЄДРПОУ 43314918; місцезнаходження: пр. Дмитра Яворницького, 21-А, м. Дніпро, 49027).
Враховуючи вищевикладене, позивачу належить визначитися з суб'єктом владних повноважень до якого звернуто позовні вимоги та вірно зазначити відповідача по справі.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено обов'язок суду з'ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно ч. 6. ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строки звернення до суду із адміністративним позовом.
Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 1, 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 17.07.2020 р. про закінчення виконавчого провадження №55458829. Про існування останньої, як зазначено у позовній заяві, ОСОБА_1 дізнався 22.07.2020 р. (дата отримання постанови), однак до суду позивач звернувся із даною позовною заявою шляхом її направлення засобами поштового зв'язку лише 05.08.2020 р. та вважає, що ним дотримано строк звернення до суду.
З цього приводу слід зазначити, що, зважаючи на доводи позивача про отримання спірної постанови 22.07.2020 р., то останній день десятиденного строку припадав на 03 серпня 2020 р., в той час як ОСОБА_1 направив позовну заяву до суду 05.08.2020 р.
Отже, ОСОБА_1 звернувся до суду із відповідною позовною заявою з порушенням встановленого статтями 122, 287 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду.
За приписами ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, позивачем до позову не додано заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом до якої не надано належних доказів поважності причин його пропуску в порушення вимог ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду:
1) позовну заяву, оформлену у відповідності до вимог, передбачених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням у новій редакції позовної заяви належного відповідача із зазначенням вірних, визначених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України, реквізитів щодо відповідача;
2) примірників позовної заяви у новій редакції у відповідності до кількості учасників справи;
3) заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко