про залишення позовної заяви без руху
17.08.2020 р. справа № 914/2041/20
Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Ластівка», м.Львів
до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів
та Виконавчого комітету Львівської міської ради, м.Львів
про визнання дій (бездіяльності) незаконними, зобов'язання підготувати та винести на розгляд проект рішення, розглянути проект рішення та видати наказ
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Ластівка» до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання дій (бездіяльності) незаконними, зобов'язання підготувати та винести на розгляд проект рішення, розглянути проект рішення та видати наказ.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на таке.
Як передбачено п.5 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Згідно з ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позовній заяві позивач зазначає, що товариство орендує об'єкт нерухомого майна комунальної власності з 1992 року та безрезультатно зверталось до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради для погодження ним невід'ємних поліпшень орендованого майна і проведення процедури приватизації нерухомого майна. На підтвердження обставин, викладених в обґрунтування позовних вимог, позивач в тексті позовної заяви посилався на ряд документів, проте до позовної заяви долучив лише два з них: договір оренди від 11.12.2017 р. та лист УКВ ДЕР ЛМР від 16.03.2020 р.
Разом з тим позивач не додав інших доказів, про існування яких йдеться в позовній заяві, зокрема: патенту на право оренди, договорів оренди, заяв ТзОВ «Гал-Ластівка», листа УКВ ДЕР ЛМР, опису передбачуваних поліпшень, проектно-кошторисної документації, експертного звіту, звіту про оцінку майна, висновку оцінювача про вартість об'єкта оренди, наказу УКВ ДЕР ЛМР, інформаційних листів постійної комісії з питань комунальної власності ЛМР тощо.
Отже, позивачеві слід додатково надати докази, посилання на які міститься в позовній заяві.
Відповідно до п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Долучені до позовної заяви докази подано в копіях, проте в порушення вищевказаних норм в позовній заяві не зазначено інформації щодо того, хто володіє оригіналами письмових доказів, копії яких додано до заяви.
В силу вказівки п.9 ч.3 ст.162 Кодексу, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Таку ж норму містить і ч.1 ст.124 ГПК України - разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
В позовній заяві позивач не вказав жодних відомостей стосовно попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, лише зазначив у прохальній частині позовної заяви вимогу покласти судові витрати на відповідачів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивач, особа, яка звертається позовом в інтересах іншої особи, зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. (ч.1 ст.172 ГПК України)
Пунктом 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, визначено, що розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з п.61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Як встановлено судом, до позовної заяви позивач долучив три описи вкладення у цінний лист з зазначенням в них таких документів як копії позовної заяви, договору оренди та листа. Дані описи вкладення не містять жодних відомостей про те, кому надсилались зазначені в них документи, а відбиток календарного штемпеля на них датований 29.07.2020 р.
Також позивачем подано дві накладних АТ «Укрпошта» від 30.07.2020р., одержувачами за якими вказано Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Виконавчий комітет Львівської міської ради.
Суд звертає увагу позивача на те, що з наданих ним описів вкладення вбачається, що позовна заява з додатками була надіслана 29.07.2020 р. в той час як подана позивачем суду позовна заява датована 30.07.2020 р., а отже не могла надсилатись 29.07.2020 р., тобто до її складення та підписання. Накладні АТ «Укрпошта» не можуть свідчити про надіслання саме позовної заяви з додатками відповідачам, адже, на відміну від описів вкладення, не дають можливості встановити які документи були вкладені до поштового відправлення.
Таким чином, суд вважає, що описи вкладення про надіслання невстановленим особам 29.07.2019 р. копій документів не можуть підтвердити направлення копії позовної заяви від 30.07.2020 р. та доданих до неї документів відповідачам.
За умовами п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як передбачено ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою ст.4 Закону встановлено, що із позовних заяв немайнового характеру, які подаються до господарських судів, судовий збір сплачується в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.
В позовній заяві фактично заявлено чотири вимоги немайнового характеру: про визнання незаконними дій (бездіяльності) відповідача 1 щодо порушення строків розгляду звернення та відмови у погодженні невід'ємних поліпшень; про зобов'язання відповідача 1 підготувати та винести на розгляд відповідача 2 проект рішення «Про надання ТзОВ «Гал-Ластівка» згоди на здійснення невід'ємних поліпшень нежитлових приміщень першого поверху площею, 376,4 кв.м. на вул.Китайській, 2 у м.Львові»; про зобов'язання відповідача 2 розглянути проект рішення «Про надання ТзОВ «Гал-Ластівка» згоди на здійснення невід'ємних поліпшень нежитлових приміщень першого поверху площею, 376,4 кв.м. на вул.Китайській, 2 у м.Львові»; про зобов'язання відповідача 1 видати наказ «Про надання ТзОВ «Гал-Ластівка» згоди на здійснення невід'ємних поліпшень нежитлових приміщень першого поверху площею, 376,4 кв.м. на вул.Китайській, 2 у м.Львові».
За заявлені вимоги сплаті підлягає 8408 грн судового збору, тобто сума, яка дорівнює чотирьом розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб - по одному розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну з немайнових вимог.
До позовної заяви позивачем долучено квитанцію про сплату 2102 грн судового збору, тобто позивачеві слід доплатити 6306 грн.
Враховуючи все вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позивачем не дотримано вимог Закону України «Про судовий збір» стосовно сплати судового збору та, відповідно, не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України щодо долучення до позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також вимог Господарського процесуального кодексу України щодо додання до позовної заяви документів, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; зазначення в позовній заяві відомостей про: наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; долучення наявних в нього доказів, на якій є посилання в позовній заяві.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, відповідно до вказаних норм ГПК України позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачеві спосіб і строк для усунення недоліків.
Керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків шляхом надання суду:
- доказів сплати судового збору в сумі 6306 грн;
- доказів відправлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів;
- відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;
- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та посилання на які містяться в позовній заяві: патенту на право оренди, договорів оренди, заяв ТзОВ «Гал-Ластівка», листа УКВ ДЕР ЛМР, опису передбачуваних поліпшень, проектно-кошторисної документації, експертного звіту, звіту про оцінку майна, висновку оцінювача про вартість об'єкта оренди, наказу УКВ ДЕР ЛМР, інформаційних листів постійної комісії з питань комунальної власності ЛМР тощо.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та оскарженню не підлягає.
Суддя З.П. Гоменюк