19.08.2020 Справа № 914/2328/18
місто Львів
За позовом:Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради,
до відповідача:фізичної особи - підприємця Марко Марії Володимирівни,
третя особа:Львівська міська рада,
про:демонтаж тимчасової споруди.
Суддя Рим Т.Я.
Секретар судового засідання Демчук А.П.
За участю представників:
позивача:Куриляк Віталія Іванівна - представник за довіреністю,
відповідача:Марко Марія Володимирівна.
третьої особи:не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до фізичної особи - підприємця Марко Марії Володимирівни про демонтаж тимчасової споруди.
Предметом позову є демонтаж тимчасової споруди по вулиці Угорській, 10 у місті Львові. Підставою позову є порушення відповідачем правил благоустрою міста Львова.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.12.18 (суддя - Запотічняк О.Д.) відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.
Ухвалою від 18.03.2019р. суд задовольнив заяву сторін про врегулювання спору за участю судді та зупинив провадження у справі. Ухвалою від 18.04.2019 суд припинив врегулювання спору за участю судді та поновив провадження у справі. Справу передано для визначення нового складу суду. За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для подальшого розгляду справи обрано суддю Рима Т.Я.
Ухвалою від 23.04.2019 справу прийнято до провадження у новому складі суду, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 10.06.2019 провадження у справі зупинено до вирішення справи № 914/1040/19. Західний апеляційний господарський суд 18.02.2020 прийняв постанову у справі № 914/1040/19. Зважаючи на вирішення справи № 914/1040/19, ухвалою від 07.07.2020 суд поновив провадження у справі № 914/2328/19 та призначив розгляд справи в судовому засіданні на 22.07.2020.
Ухвалою від 22.07.2020 Львівську міську раду залучено до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на стороні позивача, підготовче засідання відкладено на 19.08.2020.
При постановленні ухвали, суд керувався таким.
Згідно із пунктами 6 та 15 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю)...; інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.
Відповідно до пункту "б" статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Згідно зі статтею 16 Закону України "Про місцеве самоврядування" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Водночас, правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначає Закон України "Про благоустрій населених пунктів". Згідно з положеннями статті 10 вказаного Закону до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів … тощо.
У силу статті 12 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила включають, зокрема, порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів. Частиною 1 статті 40 вказаного Закону визначено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.
У постанові від 25.06.2019 у справі № 914/1092/18 (пункти 28-34) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що в розумінні Закону України "Про благоустрій населених пунктів" дії з демонтажу елементів благоустрою є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту (демонтаж - це роботи щодо відновлення об'єкту благоустрою території).
Щодо поданого позову, то суд звертає увагу, що такий подано не Львівською міською радою як суб'єктом права власності на земельну ділянку, на якій розміщено оспорювану тимчасову споруду. Позивачем у цій справі є Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, яка хоч і входить до структури виконавчих органів Львівської міської ради, все ж є окремою юридичною особою. Позивач звернувся до суду як суб'єкт владних повноважень на виконання управлінських функцій з контролю у сфері благоустрою міста, оскільки відповідач не демонтував спірну тимчасову споруду в добровільному порядку.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначає суб'єкта владних повноважень як орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства...
Визначальним критерієм належності справи до адміністративної юрисдикції є наявність суб'єкта владних повноважень як сторони у спірних правовідносинах та виконання ним у цих правовідносинах управлінських функцій.
Згідно з пунктом 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 914/1092/18 рішення суб'єкта владних повноважень щодо демонтажу самочинно встановлених тимчасових споруд у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога щодо демонтажу самочинно встановлених тимчасових споруд - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами вчинення відповідних дій у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про здійснення демонтажу самочинно встановлених тимчасових споруд можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про здійснення демонтажу тимчасових споруд є оспорювання цивільного права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень щодо такого демонтажу.
Позовна вимога про демонтаж тимчасової споруди у справі № 914/2328/18 стосується здійснення контролю за станом благоустрою території міста Львова, усунення порушень, допущених, за твердженням позивача, відповідачем. Земельна ділянка при цьому не є предметом спору у справі; вимога про захист права власності на землю позивачем не заявлялась. Зазначений спір не є спором про право власності відповідача на тимчасову споруду, оскільки не позбавляє його права володіння, користування та розпорядження останньою, і позивачем не заявлено вимог про захист права власності способами, встановленими для захисту права власності.
З наведеного вбачається, що вирішення спору стосовно демонтажу оспорюваної тимчасової споруди, розташованої на земельній ділянці Львівської міської ради, не впливає на обсяг прав і обов'язків ні позивача, ні відповідача щодо відповідної земельної ділянки.
Таким чином, Сихівська районна адміністрація звернулася до суду як суб'єкт владних повноважень на виконання управлінських функцій з контролю у сфері благоустрою міста, оскільки відповідач не демонтував спірні тимчасові споруди в добровільному порядку. Отже, цей спір не належить до юрисдикції господарського суду.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 914/1092/18, на цьому акцентує увагу і Західний апеляційний господарський суд у постанові № 914/2323/18 від 13.08.2019.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Зважаючи на зазначене, провадження у справі підлягає закриттю, оскільки позов не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Львівським окружним адміністративним судом.
Відповідно до положень пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі. Таким чином, в разі заявлення позивачем відповідного клопотання, судовий збір підлягатиме поверненню.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 20, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі № 914/2328/18.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 19.08.2020.
Суддя Т.Я. Рим