79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.08.2020 справа № 914/1289/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси», м. Ківерці Волинської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Зевс-Дистрибюшин+», м. Львів
про: стягнення 155599,20 грн заборгованості за Договором поставки №20Л від 04.12.2019
За участю представників сторін: не викликались
Судові процедури
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зевс-Дистрибюшин+» про стягнення 155599,20 грн заборгованості за Договором поставки №20Л від 04.12.2019.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2020 справу №914/1289/20 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.
Ухвалою суду від 01.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.
22.06.2020 на адресу суду надійшла заява вх.№1437/20 про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 66884,30 грн основного боргу, 3520,21 грн пені, 5817,84 грн 30 % річних, 24376,85 грн штрафу. Дана заява прийнята судом.
02.07.2020 на адресу суду від відповідача надійшла заява вх.№20983/20 про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження повного погашення відповідачем суми основної заборгованості за Договором.
Ухвалою суду від 19.08.2020 закрито провадження у справі № 914/1289/20 в частині стягнення 66884,30 грн основного боргу.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки №20Л від 04.12.2019 в частині повної оплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.
Заперечення відповідача
Відповідач у встановлений строк не подав відзиву на позовну заяву чи заяву на продовження строку для подачі відзиву.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Обставини справи
04.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зевс-Дистрибюшин+» (Покупець) укладено Договір поставки №20-Л (Договір), відповідно до п.1.1. якого за умовами цього договору Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець - прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, діючою у Постачальника на час поставки, згідно видаткових накладних, що є додатками та невід'ємними частинами даного договору.
На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 546930,75 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними №МР00108885 від 17.12.2019 на суму 86446,26 грн, №МР00110309 від 23.12.2019 на суму 112631,11 грн, №МР00111349 від 26.12.2019 на суму 43450,05 грн, №МР00000918 від 03.01.2020 на суму 78427,13 грн, №МР00005153 від 20.01.2020 на суму 54001,91 грн, №МР00010960 від 06.02.2020 на суму 87275,78 грн, №МР00012080 від 11.02.2020 на суму 7050,96 грн, №МР00020584 від 06.03.2020 на суму 77647,55 грн.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою вартості поставленого товару у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.
На підтвердження погашення відповідачем основного боргу за Договором поставки №20Л від 04.12.2019, до заяви (вх.№20983/20 від 02.07.2020) про долучення до матеріалів справи доказів долучені копії платіжних доручень №12 від 03.01.2020 на суму 22976,45 грн, №50 від 17.01.2020 на суму 63470,00 грн, №112 від 31.01.2020 на суму 20000,00 грн, №126 від 04.02.2020 на суму 40000,00 грн, №129 від 04.02.2020 на суму 20000,00 грн, №128 від 04.02.2020 на суму 40000,00 грн, № 136 від 06.02.2020 на суму 40000,00 грн, №158 від 10.02.2020 на суму 20000,00 грн, №159 від 10.02.2020 на суму 20000,00 грн, №169 від 11.02.2020 на суму 10000,00 грн, №173 від 12.02.2020 на суму 20000,00 грн, № 174 від 12.02.2020 на суму 4600,00 грн, № 321 від 06.03.2020 на суму 54000,00 грн, №361 від 12.03.2020 на суму 20000,00 грн, №418 від 26.03.2020 на суму 10000,00 грн, №583 від 05.05.2020 на суму 20000,00 грн, №809 від 05.06.2020 на суму 10000,00 грн, №843 від 10.06.2020 на суму 20000,00 грн, №825 від 09.06.2020 на суму 15000,00 грн, №925 від 18.06.2020 на суму 10000,00 грн, №969 від 24.06.2020 на суму 10000,00 грн, №938 від 19.06.2020 на суму 10000,00 грн, №953 від 23.06.2020 на суму 10000,00 грн, №12 від 25.06.2020 на суму 26884,29 грн, №8 від 16.06.2020 на суму 10000,00 грн.
Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог та заяви (вх.№1437/20 від 22.06.2020) про зменшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 3520,21 грн пені, 5817,84 грн 30 % річних, 24376,85 грн штрафу.
Позиція суду
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору поставки №20Л від 04.12.2019.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором відповідач вчасно не оплатив вартість поставленого товару.
Пунктом 2.3. Договору встановлено, що Покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар протягом 28 (двадцять вісім) календарних днів з моменту отримання цього товару.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частина 2 статті 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.2. Договору встановлено, що у разі порушення Покупцем грошового зобов'язання, передбаченого п.2.3. цього договору, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
У відповідності до п.6.4. Договору у випадку прострочення оплати Товару більше тридцяти календарних днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцять) % від суми заборгованості.
Згідно з п.6.6. Договору Сторони, керуючись ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, встановлюють період нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання 3 роки.
Відповідно до п.11.4. Договору термін позовної давності за вимогами щодо стягнення неустойки (штрафу, пені), відсотків за неправомірне користування чужими коштами становить три роки.
В пункті 11.5. Договору сторони домовились у разі прострочення виконання Покупцем грошових зобов'язань за даним договором Покупець сплачує Постачальнику 30 (тридцять) % річних (відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України) від сум заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 3520,21 грн пені, 5817,84 грн 30 % річних, 24376,85 грн штрафу.
Судові витрати
За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2334,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №2149 від 21.05.2020.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд звертає увагу позивача, що у зв'язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення основного боргу, відповідності до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зевс-Дистрибюшин+» (79035, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ БУЗКОВА, будинок 2; ідентифікаційний код 43261222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси» (45200, Волинська обл., Ківерцівський р-н, місто Ківерці, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 35; ідентифікаційний код 35184264) 3520,21 грн (три тисячі п'ятсот двадцять гривень 21 копійка) пені, 5817,84 грн (п'ять тисяч вісімсот сімнадцять гривень 84 копійок) 30 % річних, 24376,85 грн (двадцять чотири тисячі триста сімдесят шість гривень 85 копійок) штрафу та 505,73 грн (п'ятсот п'ять гривень 73 копійки) відшкодування витрат на оплату судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 19.08.2020.
Суддя Р.А. Кидисюк