про залишення позовної заяви без руху
19.08.2020 р. справа № 914/2069/20
Суддя Мороз Н. В.,
розглянувши матеріали позовної заяви: Фізичної особи - підприємця Титяневича Дмитра Анатолійовича, Житомирська область, м. Новоград-Волинський
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент», м.Львів
про стягнення 426 000,00 грн.
Встановив:
Позовну заяву подано Фізичною особою - підприємцем Титяневичем Дмитром Анатолійовичем до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент» про стягнення 426 000,00 грн.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Однак, всупереч зазначеному, позивачем не подано до суду доказів надіслання копії позовної заяви відповідачу, про що Канцелярією Господарського суду Львівської області складено Акт №136 від 14.08.2020.
Відповідно до п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ від 05.03.2009 р. №270 документом, що підтверджує прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення є розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, а саме касовий чек, розрахункова квитанція.
Пунктом 2 вказаних Правил також визначено, що: адресат - фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім'я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці; поштова адреса - адреса відправника та адресата, яка зазначена на поштовому відправленні, бланку поштового переказу у спеціально призначеному для цього місці; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п.59 Правил). У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення (п.61 Правил).
Відповідно до п. 3.2.1.2 "Порядку пересилання поштових відправлень" затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12.05.2006р. №211, при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля.
Таким чином, належним доказом відправлення іншій стороні копій позовної заяви та доданих до неї документів є оригінал опису вкладень в поштове відправлення та оригінал документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Однак, всупереч зазначеному, позивачем не подано до суду належних доказів відправлення позивачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Статтею 164 ГПК України, передбачено документи, що додаються до позовної заяви. Так, частиною 1 вказаної статті передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позову немайнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позову майнового характеру, встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік", з 1 січня 2020 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 2 102,00 грн.
Відповідно за подання до суду даного позову, ціна якого становить 426000 грн, позивач повинен сплатити судовий збір в сумі 6390 грн, що становить 1,5 відсотка ціни позову.
Відтак, позивачем не подано до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Згідно вимог ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, позивачем обгрунтовано свої вимоги обставинами, які не підтверджені доказами. Зокрема, в додатках до позовної заяви відсутній договір за жовтень 2016 року, оскільки позивач у позовній заяві покликається на те, що на підставі даного договору здійснювались послуги перевезення.
Також, суд звертає увагу позивача на те, що згідно порядку засвідчення копій документів передбачено пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55. Згідно з вказаним стандартом, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Як вбачається з матеріалів, поданих на розгляд суду, долучено документи у неналежно засвідчених копіях.
Згідно вимог п.2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зокрема відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін та інших учасників справи.
Проте, в порушення зазначених вимог позовна заява не містить інформацію про офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача та відповідача або вказівку на те, що такі дані невідомі.
Відповідно до п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак, судом встановлено, що Фізичною особою - підприємцем Титяневич Дмитром Анатолійовичем не зазначено жодних відомостей щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, відтак останнім не дотримано вимог п.8 ч.3 ст.162 ГПК України.
Згідно п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Однак, позивачем зазначених вимог не дотримано та не вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 25.12.97р. №9-3П, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовної заяви та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху у відповідності до положень ст. 174 ГПК України та надання позивачу строку для усунення вищеперелічених недоліків.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 ГПК України, суд,
1. Позовну заяву Фізичної особи - підприємця Титяневича Дмитра Анатолійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент» про стягнення 426 000,00 грн залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищевказаних недоліків.
2. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України.
Суддя Н.В. Мороз