Копія
Справа № 2-2
2010 рік
20 квітня 2010 року Олександрівський районний суд Кіровоградської області в складі :
головуючий суддя КОМЛАЧ О.Ф.,
при секретарі КРИВОШЕЇ О.Ю.,
за участю прокурора ПАШИНСЬКОГО С.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом Прокурора Олександрівського району в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та третьої особи на стороні позивача Органу опіки та піклування Олександрівської райдержадміністрації про позбавлення батьківських прав
Прокурор Олександрівського району звернувся до суду з позовом в інтересах неповнолітньої дитини, в якому просить позбавити відповідачів батьківських прав та передати дитину службі у справах дітей Олександрівської РДА для подальшого влаштування.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що відповідачі зловживають спиртними напоями, негативно характеризуються за місцем проживання, не працюють, належних умов для виховання та проживання дитини не створюють. Просив позбавити відповідачів батьківських прав, а дитину передати органам опіки та піклування для подальшого влаштування.
Представник органів опіки та піклування підтримав позовні вимоги.
Відповідачі, допитані в судовому засіданні, позовні вимоги не визнали. Так відповідач ОСОБА_2 суду пояснив, що він, після розлучення, проживає окремо від дитини, яка проживає з матір'ю. Він з дитиною спілкується, по мірі можливого матеріально допомагає їй.
Відповідач ОСОБА_3 суду пояснила, що у неї вдома створені всі умови для проживання та виховання дитини. Продуктами харчування, шкільним приладдям та іншим необхідними речами дитина забезпечена. Донька ходить в школу, занять не пропускає, навчається добре. Дитина живе разом з нею, а також ночує у своєї бабусі, у ті дні, коли дід йде на роботу в нічну зміну. Просить не позбавляти її батьківських прав.
Заслухавши пояснення учасників процесу та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1, відповідачі є її батьками (а.с.7).
Відповідачі по справі шлюб розірвали, що підтверджено копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.8).
Красносільською сільською радою двічі розглядалося питання про позбавлення відповідачів батьківських прав: 30 квітня 2009 року винесено рішення виконавчого комітету №19 (а.с.16) та 25 вересня 2009 року винесено рішення №46 (а.с.15).
По місцю проживання відповідачі характеризуються посередньо, вказано лише , що вони зловживають спиртними напоями (а.с.34,42).
Комісія з питань захисту дитини Олександрівської райдержадміністрації 21 жовтня 2009 року також прийняла рішення про позбавлення відповідачів батьківських прав відносно дочки ОСОБА_1 (а.с.23-24).
Згідно ч.6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґунтованим, суперечить інтересам дитини.
Згідно п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року - позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного , об'єктивного з'ясування обставин по справі, зокрема ставлення батьків до дитини.
В судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 дійсно вживає спиртні напої, що підтверджено показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Але, разом з тим, в судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 вдома створила всі належні умови для проживання та виховання дочки ОСОБА_1, що також підтвердили свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які суду пояснили, що вони неодноразово обстежували матеріальнольно - побутові умови проживання дитини і завжди при перевірках було встановлено, що в хаті чисто, маються продукти харчування, шкільні приналежності, в будинку облаштовано місце для дитини - кімната, де є все необхідне для проживання та навчання. Що підтверджено також актами обстеження житлово-побутових умов проживання дитини (а.с.61-66). Також свідок ОСОБА_7, як голова комісії по захисту дітей при сільській раді, суду пояснила, що ОСОБА_1 вдома не ображають і вона вважає, що дитині буде краще біля матері.
Згідно довідки лікаря-нарколога Олександрівської ЦРЛ ОСОБА_3 знаходиться на диспансерному обліку з 2006 року з діагнозом хронічний алкоголізм 2 ст. (а.с.87). Але разом з тим відносно ОСОБА_3 ні разу не складалися протоколи про адміністративне правопорушення по ст. 178 КУпАП та до адміністративної відповідальності вона не притягувалася. Також вона не притягувалася до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов'язків по ст. 184 КУпАП. Згідно характеристики з місця проживання на відповідача ОСОБА_3 скарг до сільської ради від жителів села не надходило (а.с.42). Крім того хронічний алкоголізм особи повинен підтверджуватися відповідним медичним висновком. Отже находження відповідача на обліку у нарколога також не може бути підставою для позбавлення її батьківських прав.
Свідок ОСОБА_9, яка є класним керівником ОСОБА_1, суду пояснила, що ОСОБА_1 чесна, вихована, старанна, весела, відверта, має середньо-достатній рівень знань, школу відвідує регулярно, пропусків уроків у неї не має, завжди має охайний вигляд, має всі необхідні шкільні приладдя. Батьки в шкільну їдальню здали необхідні продукти харчування. ОСОБА_1 ніколи не жалілася на своїх батьків. Вона вважає, що домашні завдання вона виконує під контролем батьків, так як завжди завдання виконанні охайно та чисто. Батьки завжди підписуються в щоденнику дівчинки. Так як ОСОБА_1 добре навчається та має добру поведінку, тому викликати батьків до школи у неї необхідності не було. Вона вважає, що дитині краще залишатися біля матері.
Таким чином в судовому засіданні було достовірно встановлено, що, хоча відповідач ОСОБА_3 і зловживає спиртними напоями, але вона від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 СК України, не ухиляється, створила всі необхідні умови для виховання та проживання дитини.
В судовому засіданні, також допитувалась дитина - ОСОБА_1, яка суду пояснила, що вдома її не ображають, у неї є все необхідне для навчання в школі, в будинку є її кімната, уроки вона виконує вдома і мати перевіряє її. Також вона суду пояснила, що вона живе вдома, ночувати ходить до бабусі, тоді як дід вночі йде на роботу. Також ОСОБА_1 пояснила суду, що інколи до її батьків приходять гості і тоді вони випивають. Вона хоче залишитися з матір'ю. Також ОСОБА_1 суду пояснила, що вона підтримує стосунки з своїм батьком - відповідачем ОСОБА_2, вона з ним спілкується, ходить до нього в гості, розповідає йому про себе, він по мірі можливості купує їй речі.
Виходячи з того, що відповідач ОСОБА_3, хоча є особою яка зловживає спиртними напоями, але вона виконує свої батьківські обов'язки належним чином: створила всі необхідні умови для проживання та виховання дитини, піклується про здоров'я дитини та про її розвиток, не допускає жорстокого поводження з дитиною, та враховуючи думку самої дитини, тому суд вважає за можливим відмовити в задоволенні позову, дати можливість відповідачу виправити свою поведінку та пройти курс лікування від алкоголізму, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом.
Те, що відповідач ОСОБА_3 хворіє на туберкульоз(а.с.68), немає земельного, майнового паїв та не має власного житла, а живе в будинку співмешканця (а.с.42), також не може бути підставою для позбавлення її батьківських прав відносно дочки ОСОБА_1, так як вона піклується про дитину, нею створенні належні умови для розвитку, навчання та проживання дитини.
Відносно відповідача ОСОБА_2 відсутні дані про те, що він стоїть на обліку у лікаря-нарколога, як такий що зловживає спиртними напоями. Лише в характеристиці за місцем проживання вказано, що він зловживає спиртними напоями (а.с. 34). Але разом з тим відповідач ОСОБА_2 ні разу не притягувався до адміністративної відповідальності по ст. 178 та ст. 184 КУпАП, також скарг до сільської ради від жителів села на нього не надходило (а.с.34). Свідок ОСОБА_7 , яка є головою комісії з питань захисту дитини при сільській раді, суду пояснила, що вони не перевіряли та не контролювали поведінку відповідача ОСОБА_2, оскільки дитина з ним не проживає. Пояснення відповідача ОСОБА_2 та пояснення дитини ОСОБА_1 в судовому засіданні, про те, що вони підтримують стосунки, спілкуються, що відповідач при наявності коштів, купує їй речі, нічим в судовому засіданні не спростовані.
Те що у відповідача ОСОБА_2 відсутній майновий та земельний пай і те , що він проживає у будинку свого батька (а.с.34) не може бути підставою для позбавлення його батьківських прав, оскільки дані підстави не перешкоджають його спілкуванню з дитиною та наданням їй матеріальної допомоги.
Таким чином в судовому засіданні не було достовірно доведено, що відповідач ОСОБА_2 повністю ухилився від виконання батьківських обов'язків та веде аморальний спосіб життя, а тому суд вважає за можливим також відмовити в задоволенні позову про позбавлення його батьківських прав, надавши йому можливість виправитися та приділяти більше уваги дитині.
Отже суд, виходячи з вищевикладеного, вважає за можливим не брати до уваги рішення №2 комісії з питань захисту прав дитини від 21 жовтня 2009 року та відмовити прокурору в задоволенні позову про позбавлення відповідачів батьківських прав.
Керуючись ст.214, ст. 215 ЦПК України, ст. 150, ст.. 152 , ст. 164 СК України суд ,-
Відмовити Прокурору Олександрівського району в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно неповнолітньої ОСОБА_1 та попередити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про необхідність змінити свою поведінку та ставлення до виховання дитини.
Покласти на органи опіки та піклування Олександрівської райдержадміністрації контроль за виконанням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських обов'язків відносно неповнолітньої ОСОБА_1.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення рішення та подана апеляційна скарга на протязі 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження до Кіровоградського апеляційного суду.
Суддя: (підпис)
Копія вірна:
Суддя Олександрівського районного суду
Кіровоградської області О.Ф. КОМЛАЧ
Рішення не набрало законної сили.
Оригінал рішення знаходиться цивільній справі № 2-2/2010.
Суддя Олександрівського районного суду
Кіровоградської області О.Ф. КОМЛАЧ