Справа № 2-81/2010р.
12 квітня 2010 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої - суддіАдаменко І.М.,
при секретарі - Остпачук О.С.,
з участю:
позивача ОСОБА_1,
відповідачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошового боргу,-
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення грошового боргу обґрунтовуючи їх тим, що протягом жовтня -грудня 2007 року відповідачка купувала в його магазині в борг продукти харчування для своєї матері ОСОБА_3, але не розрахувалась у домовлений строк таким чином заборгувавши 1244 грн. Крім того вказує, що у жовтні 2008 року відповідачка позичила у нього 2500 грн., які зобов»язувалася повернути до кінця квітня місяця 2009 року, однак боргу не повернула і в добровільному порядку відмовляється це зробити, тому просить стягнути з неї вказані суми в судовому порядку.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав та просить їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, додатково пояснюючи, що приміщення магазину де купувала в борг продукти харчування відповідачка належить йому, але дозвіл на розміщення там об»єкту торгівлі й саму роздрібну торгівлю товаром здійснює його донька, яка зареєстрована суб»єктом підприємницької діяльності .
Відповідачка в судовому засіданні позов визнала частково пояснюючи, що визнає факт отримання в борг від позивача грошей в сумі 2500 грн., які погоджується йому повернути з часом, оскільки перебуває в скрутному майновому стані. Щодо купівлі у позивача продуктів харчування в борг, то цей факт заперечує повністю, тому в цій частині просить відмовити в задоволденні позову.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи із наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що 28.10.2008 року між позивачем та відповідачкою було укладено договір позики, відповідно якого відповідачка отримала від позивача грошові кошти в сумі 2500 грн. на умовах їх повернення до червня місяця 2009 року. Ці обставини підтверджуються розпискою відповідачки від 28.10.2009 року ( а.с.9).
Відповідно до змісту статті 509 ЦК України зобов”язанням є правовідношеня, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Зобов”язання виникає з підстав встановлених ст.11 цього Кодексу, яка у свою чергу передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов”язків, зокрема, є договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів та інших результатів інтелектуальної та творчої діяльності, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а також інші юридичні факти.
За змістом ст.ст.526, 530 ЦК України, зобов”язання має виконуватися належним чином та у строки відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а також інших актів законодавства.
Статтею1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов”язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).Договір позики є укладений з моменту передачі грошей.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що з боку позивача умови договору позики виконано повністю, й він передав відповідачці гроші в сумі 2500 грн. на умовах повернення до червня місяця 2009 року, але остання умови договору порушила не повернувши суму позики в обумовлений термін, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з відповідачки на користь позивача за договором позики в сумі 2500 грн. підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачки 1244 грн. в рахунок заборгованості за договором роздрібного купівлі-продажу продуктів харчування, то вони задоволенню не підлягають, так як у відповідності до ст. 3 ЦПК України у цих правовідносинах ОСОБА_1 не належить право вимоги, тобто він не є належним позивачем в частині вказаних позовних вимог, оскільки з наданих ним письмових доказів вбачається, що суб»єктом підприємницької діяльності, який здійснює роздрібну торгівельну діяльність в магазині розташованому в с.Федіївка, Бобринецького райолну, і з якою фактично мали місце вказані правовідносини, є його донька ОСОБА_4, яка і має право вимоги до відповідачки з підстав невиконання останньою договору роздрібної купівлі-продажу , а не позивач, який є орендодавцем приміщення магазину . Ці обставини підтверджуються свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 НОМЕР_1 та договором оренди будівлі від 18.07.2006 року.
У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ судового розгляду справи.
Керуючись ст.ст.11, 509, 611, 698, 1046 ЦК, ст.ст.3, 10,11, 60,88, 212-215 ЦПК України, суд ,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за догвором позики в сумі 2500 грн., а також судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на ІТЗ судового розгляду справи в сумі 120 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після цього.
Суддя І.М. Адаменко
З оригіналом згідно:
суддя І.М. Адаменко