Ухвала
18 серпня 2020 року
місто Київ
справа №466/6519/19
провадження № 61-6580ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 11 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Підприємства об'єднання громадян «Львівське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих», третя особа - Первинна профспілкова організація Учбово-виробничого об'єднання УТОС, про визнання протиправним звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,
І. ОСОБА_1 03 квітня 2020 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся із касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з підстав, передбачених статтею 392 ЦПК України, а саме: необхідності надання письмових доказів на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги; доказів на підтвердження отримання заявником копії рішення суду апеляційної інстанції.
Заявнику надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 28 травня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
ІІ. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року на всій території України запроваджено карантин.
Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) Розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
Отже, визначений процесуальним кодексом строк продовжено в силу Закону.
Відповідно до Закону України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ пункт 3 Розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України викладено у такій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення (далі - Закон від 18 червня 2020 року № 731-ІХ).
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Закон України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ набрав чинності 17 липня 2020 року.
ІІІ. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримав копію ухвали суду касаційної інстанції 08 травня 2020 року.
Станом на 18 серпня 2020 року вимоги ухвали Верховного Суду від 28 квітня 2020 року ОСОБА_1 не виконані: не надано письмові докази на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги та докази на підтвердження отримання заявником копії рішення суду апеляційної інстанції.
Також до суду касаційної інстанції не надходила заява про продовження строку усунення недоліків касаційної скарги.
Верховний Суд врахував, що з часу звернення у квітні 2020 року до суду касаційної інстанції заявник матеріалами та рухом за його касаційною скаргою не цікавився, заяви (клопотання) від нього до суду не надходили, зокрема й щодо продовження процесуальних строків з наведенням обґрунтованих доводів.
Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява від 16 лютого 2017 року, № 18986/06).
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Оскільки у встановлений судом строк, станом на 18 серпня 2020 року, недоліки касаційної скарги не усунуто, підстави для продовження строку усунення недоліків відсутні, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявникові.
Суд роз'яснює, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 11 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Підприємства об'єднання громадян «Львівське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих», третя особа - Первинна профспілкова організація Учбово-виробничого об'єднання УТОС, про визнання протиправним звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити заявникові право повторного звернення з касаційною скаргою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Погрібний