17 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 2-367/2010
провадження № 61-11926ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Жданової В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Кривоозерської державної районної адміністрації про успадкування фермерського господарства та права користування земельною ділянкою,
У серпні 2020 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 червня 2020 року, здана до поштового відділення зв'язку 01 серпня 2020 року, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого частиною першою статті 390 ЦПК України.
У клопотанні, доданому до касаційної скарги, заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що копію постанови апеляційного суду отримав 03 липня 2020 року, в підтвердження чого надає конверт поштової кореспонденції. Крім того, зазначає, що не мав можливості вчасно звернутись до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у зв'язку із запровадженням на території України карантину.
Частиною другою статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його
проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частиною третьою статті 390 ЦПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин, він підлягає поновленню.
Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником судовий збір у розмірі, визначеному підпунктом 7 пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», не сплачений.
У клопотанні, доданому до касаційної скарги, заявник просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на складний майновий стан.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити з огляду на наступне.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір», частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, за певних умов та у порядку, передбаченому законом, може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Наведені у клопотанні доводи заявника не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору, оскільки заявником не надано належних доказів на підтвердження саме його складного майнового стану (відповідний акт про майновий стан заявника або інші докази щодо його матеріального стану), а безпідставне звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
На день звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» була передбачена ставка державного мита за подання до суду позовної заяви немайнового характеру в розмірі 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян - 8 грн 50 коп.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 17 грн (8,5 х 200% = 17).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначений статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Миколаївського апеляційного суду від 24 червня 2020 року.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 червня 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 07 вересня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Жданова