Справа №1-46/10
21 квітня 2010 року
Богуславський районний суд Київської області в складі:
Головуючого судді Кіхтенка С.О.,
при секретарі Симоненко О.О.,
за участю:
прокурора Власова Є.К.,
підсудного ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, у відповідності до ст. 89 ч. 1 п. 1 КК України не маючого судимості,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, -
суд
Підсудний ОСОБА_1 07 січня 2010 року близько 16 год. 45 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу центру с. Медвин, Богуславського район, під час сварки із потерпілим ОСОБА_2, яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс удар ногою по тулубу потерпілого, від чого останній упав на землю. Після чого ОСОБА_1 продовжував наносити удари руками та ногами по тулубу потерпілого, нанісши близько 5 ударів.
Від цих дій підсудного потерпілий отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, яке потягло за собою довготривалий розлад здоров'я.
Допитаний під час досудового слідства і в судовому засіданні, підсудний свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому і заявив клопотання про слухання справи у спрощеному порядку, пояснивши, що він правильно розуміє зміст цих обставин, не має сумніву у добровільності та істинності його позиції, та розуміє те, що у такому випадку буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, які не були предметом розгляду у судовому засіданні.
Інші учасники процесу погодилися з таким клопотанням підсудного.
Підсудний дав суду наступні показання.
Що 07 січня 2010 р. близько 17 години неподалік від центру с. Медвин, Богуславського району, він зустрів потерпілого, дружина якого зробила зауваження стосовно того, що він кинув сніжкою по їхньому сину. На що він наніс потерпілому удар ногою по тулубу, від чого останній впав. Коли потерпілий лежав на землі, то він ще приблизно п'ять разів наносив удари по тулубу та обличчю потерпілого.
Потерпілий в судове засідання з'явився та пояснив, що не заперечує проти розгляду справи в спрощеному порядку.
Таким чином, суд, оцінюючи зібрані по справі докази в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, у їх сукупності, і які у суду не викликають сумніву, в т.ч. і висновком судово-медичної експертизи згідно якої потерпілому були заподіяні ушкодження: крововиливів на обличчі, передній поверхні лівого плечового суглоба і лівого плеча у верхній третині; крововиливи на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи; перелом 9 ребра з правої сторони. Вищевказані тілесні ушкодження могли утворитись від рук і ніг людини і могли утворитись в строк та за обставин встановлених по справі, вважає, що вина підсудного повністю доведена.
На підставі добутих доказів суд кваліфікує дії підсудного за ч. 1 ст. 122 КК України, як спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя, що спричинило тривалий розлад здоров'я потерпілому ОСОБА_3
При призначенні покарання підсудному суд визначає: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікується як злочин середньої тяжкості, думку потерпілого.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного, суд визначає: щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд визначає : вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання, з випробуванням, з призначенням іспитового строку.
Суд вважає, що такий вид покарання буде достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.
Цивільний позов по справі не пред'явлений.
Судові витрати і речові докази у справі відсутні.
Підсудний під час досудового слідства під вартою не утримувався.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,
суд
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити покарання за ч.1 ст.122 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, який рахувати з часу проголошення вироку.
На підставі ст.76 ч. 1 п. 2, 3, 4 КК України покласти на засудженого такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи у визначені дні.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий: (підпис) С.О.Кіхтенко