1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 12 серпня 2020 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 червня 2020 року,
за участі: прокурора представник власника майна власника майна ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку автомобіля марки «BMW M5» державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Незалежності, 31, власником якого є ОСОБА_6 , а саме: автомобіль марки «BMW M5» державний номерний знак НОМЕР_1 , помаранчевого кольору; ключ від згаданого автомобіля та свідоцтво про його реєстрацію.
Приймаючи рішення, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для арешту вказаного у клопотанні слідчого майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 червня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Автор апеляційної скарги вважає вказану ухвалу незаконною та необґрунтованою у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального правопорушення та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зокрема, представник зазначає про те, що слідчий суддя позбавив ОСОБА_6 можливості взяти участь у розгляді клопотання про арешт належного їй майна, що призвело до порушення її прав, передбачених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також, звертає увагу суду на те, що слідчим проводився обшук саме території автосервісу «Art customs», за адресою: м. Бровари, вул. Незалежності, 31, а не належного ОСОБА_6 автомобіля марки «BMW M5», однак, у подальшому, слідчий, в порушення вимог ч. 2 ст. 233 КПК України, не звертався до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку території автосервісу «Art customs», а звернувся з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку зазначеного транспортного засобу марки «BMW M5».
Крім того, станом на час проведення обшуку, арештоване майно речовим доказом у порядку, передбаченому КПК України, визнано не було.
Вказує і на те, що надані слідчим на розгляд матеріали, додані до клопотання, не містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що арештоване майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та має ознаки речових доказів.
Відтак, представник власника майна стверджує, що під час розгляду клопотання слідчим суддею не враховані зазначені обставини, які свідчать про відсутність необхідності арешту майна, також, не врахована відсутність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, відсутність можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні, та не надано належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.
Заслухавши доповідь судді, пояснення власника майна та її представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити в силі ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з наданих суду матеріалів провадження, Головним управлінням Національної поліції у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань01 червня 2020 року під № 12020110000000658, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачене них ст. 257, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 29 травня 2020 року приблизно о 07 год. 00 хв. озброєна група осіб із числа місцевих мешканців міста Бровари Київської області, діючи з корисливих мотивів, за грошову винагороду, вчинили закінчений замах на умисне протиправне позбавлення життя (вбивство) двох та більше осіб, а саме на приїжджих мешканців Вінницької області. Однак з причин, які не залежали від їх волі, умисел не було доведено до кінця.
Крім того, вказані особи з корисливих мотивів, за грошову винагороду, вчинили напад на окремих громадян, а саме: приїжджих мешканців Вінницької області.
02 червня 2020 року, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, у зв'язку з безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, у присутності двох понятих, у період часу з 17 год. 01 хв. по 18 год. 20 хв. проведено невідкладний обшук автомобіля марки «BMW М5» державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_6 , у ході якого виявлено та вилучено: автомобіль марки «BMW М5» державний номерний знак НОМЕР_1 , помаранчевого кольору; ключ від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
09 червня 2020 рокустарший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у Київській області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на згадане майно, вилучене під час проведення обшуку автомобіля марки «BMW M5» державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Незалежності, 31, власником якого є ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 червня 2020 року клопотання слідчого задоволено.
Таке рішення слідчого судді, колегія суддів вважає незаконним, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна, які виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення у кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що кримінальне провадження № 12020110000000658 здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачене них ст. 257, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
До матеріалів судового провадження долучено копію повідомлення про підозру ОСОБА_10 у вчиненні згаданих кримінальних правопорушень. При цьому зі змісту вказаного повідомлення не убачається, що транспортний засіб марки «BMW M5» державний номерний знак НОМЕР_1 , належний ОСОБА_6 був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слід зауважити, що вказаний транспортний засіб перебував у користуванні ОСОБА_11 , а не ОСОБА_10 .
З огляду на викладене та те, що власник транспортного засобу марки «BMW M5» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_6 не є підозрюваною у даному кримінальному провадженні, остання є третьою особою.
Однак, з клопотання про арешт майна третьої особи до слідчого судді звернувся старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у Київській області ОСОБА_8 , що суперечить вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України, в якій чітко зазначено, що з даним клопотанням має право звертатися лише прокурор.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга представника власниці майна - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, як такого, що внесене до суду із порушенням вимог КПК України.
Зважаючи на те, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що клопотання про арешт майна подано неналежною особою, інші доводи апеляційної скарги колегія суддів, у даному конкретному випадку вважає за можливе не аналізувати.
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 червня 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку автомобіля марки «BMW M5» державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Незалежності, 31, власником якого є ОСОБА_6 , а саме: автомобіль марки «BMW M5» державний номерний знак НОМЕР_1 , помаранчевого кольору; ключ від згаданого автомобіля; свідоцтво про його реєстрацію, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 про накладення арешту на вказане вище майно, власником якого є ОСОБА_6 , - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/824/3580/2020 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_12 Доповідач: ОСОБА_1