Справа № 11-сс/824/3578/2020 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
10 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року,
за участю:
прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_10 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року, задоволено клопотання сторони кримінального провадження № 12014110100000089 від 22.01.2014 - слідчого другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, а саме до 21.08.2020 року.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.06.2020 у справі № 757/25871/20-к та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що всупереч вимогам ст. 370 КПК України вказана ухвала є незаконною, оскільки ухвалена без додержання вимог щодо кримінального провадження, зокрема ст. 177, 193, 194, 196, КПК України та практики ЄСПЛ; необґрунтованою, оскільки не ґрунтується на матеріалах справи на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до закону, а також є невмотивованою.
Також апелянт зазначає, що слідчий суддя не надав жодної оцінки тому факту, що клопотання про продовження строку тримання під вартою подане поза межами процесуальних строків, та проігнорував доводи сторони захисту в цій частині.
Крім того апелянт зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали належним чином не оцінено наведені сторонами кримінального провадження докази, в результаті чого слідчий суддя дійшов хибних висновків про наявність обґрунтованої підозри, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів. Слідчим суддею не приділено жодної уваги доводам захисту, щодо неконкретності та необґрунтованості підозри, відсутності ризиків, наявності підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів тощо. Повідомлення про підозру є не конкретним, містить лише загальний опис подій, які відбувались з потерпілими ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , зазначається, шо у цьому за попередньою змовою з іншими, приймав участь ОСОБА_7 , але не зазначено жодних конкретних злочинних дій, які вчинені саме ОСОБА_7 і які саме злочинні дії інкримінуються саме йому.Аналізуючи обґрунтованість підозри, суд не приділив жодної уваги кваліфікації злочину за пунктами 3, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. Прокурором не надано жодних доказів, які підтверджують підозру про вчинення цього злочину саме ОСОБА_7 . Всі додані до клопотання матеріали лише підтверджують подію злочину, але жодним чином не підтверджують можливу винуватість ОСОБА_7 у вчиненні цього злочину.
Апелянт вважає, що слідчим суддею не враховано практику ЄСПЛ та не розглянуто можливість застосування альтернативних (більш м'яких) запобіжних заходів.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, в підтримку поданої апеляційної скарги, яку вони просили задовольнити в повному обсязі, з наведених в ній підстав, думку прокурорів про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвалу слідчого судді без зміни, перевіривши ухвалу в межах ст.404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника в інтересах підозрюваного не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що слідчими Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014110100000089 від 22.01.2014 за фактами викрадення в ніч з 20 на 21 січня 2014 року з приміщення Олександрівської клінічної лікарні м. Києва учасників акцій протесту «Євромайдану» ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , їх катування та умисного вбивства останнього, а також за фактами створення злочинної організації, вчинення окремими групами громадян тяжких та особливо тяжких злочинів - викрадення і катування протестувальників, замахів на їх вбивства і вбивств у період грудня 2013 року - лютого 2014 року та ряду інших насильницьких злочинів, скоєних під час проведення акцій протесту, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 255, 340, п. п. 7, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 7, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 194, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 294, ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 171, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 та іншими статтями КК України, а також за підозрою ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 127, п. п. 3, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на виконання вказівок ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_7 , ОСОБА_23 , ОСОБА_14 та інші особи, у тому числі невстановлені слідством, виконуючи розроблений ОСОБА_15 злочинний план та реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій із застосуванням фізичного насильства шляхом позбавлення волі активних учасників вказаних акцій, їх катування, та, за необхідності, подальшого фізичного усунення (вбивства) окремих з них, діючи у складі злочинної організації, скориставшись можливістю вільного доступу, після 3 год. 50 хв. 21.01.2014 зайшли до приміщення офтальмологічного відділення Олександрівської клінічної лікарні м. Києва, розташованої по вул. Шовковичній, 39/1 в м. Києві, де відшукали ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , застосували відносно них фізичне насильство, яке виразилося у нанесені ударів руками в різні частини тіла та погрози застосування такого насильства, схопили останніх за руки і ноги, всупереч їх волі, насильно винесли з приміщення офтальмологічного відділення Олександрівської клінічної лікарні м. Києва та заштовхали в салон мікроавтобуса марки «TOYOTA НІ АСЕ», державний номерний знак НОМЕР_1 , який ОСОБА_24 , згідно із розробленим злочинним планом, припаркував перед входом у вказане приміщення, тобто вчинили їх викрадення.
09.04.2014 у кримінальному провадженні повідомлено про підозру: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця смт. Андрушівка Житомирської обл., останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 127, п. п. 3, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
У зв'язку з не встановленням місця перебування ОСОБА_7 , що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру у день його складання, зазначене повідомлення відповідно до вимог ст.ст. 111, 135, ч. 1 ст. 278 КПК України направлено у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
17.04.2014 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.04.2016 у справі № 757/20193/16-к задоволено клопотання органу досудового розслідування та відносно підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
10.05.2018 з матеріалів кримінального провадження № 12014110100000089 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо ряду підозрюваних, у тому числі ОСОБА_7 , за № 42018000000001146.
10.03.2020 у встановленому кримінальним процесуальним кодексом України порядку ОСОБА_7 затримано у кримінальному провадженні № 42018000000001146.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.03.2020 у справі № 757/20193/16-к задоволене клопотання прокурора у кримінальному провадженні та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
14.03.2020 з матеріалів кримінального провадження № 42018000000001146 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_7 за № 62020000000000281.
19.03.2020 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020000000000281 об'єднано з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014110100000089.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.04.2020 у справі № 757/17289/20-к задоволене клопотання слідчого, погоджене прокурором, у кримінальному провадженні та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , у межах строку досудового розслідування строк тримання під вартою до 28.06.2020 включно.
23.06.2020 року слідчий другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні № 12014110100000089 - начальником четвертого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Офісу Генерального прокурора ОСОБА_25 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що слідством не виконано всі необхідні та можливі слідчі та процесуальні дії, спрямовані на забезпечення повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення, зокрема не закінчено проведення ряду слідчих та процесуальних дій.
Проведення цих дій має вкрай важливе значення для виконання визначених у ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.
Також, слідчий зазначає, без виконання цих слідчих (розшукових), процесуальних дій неможливо здійснити судовий розгляд у кримінальному провадженні, оскільки їх обов'язковість визначена законодавством.
Крім того, вказує, що подання клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , згідно ст. 177 КПК України, має на меті забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування, знищення або спотворення будь-яких документів, електронних носіїв інформації, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень та незаконному впливу на свідків, потерпілих та інших учасників у вказаному кримінальному провадженні та/або вчиняти інші дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню.
23 червня 2020 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено клопотання слідчого та продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, а саме до 21.08.2020 року.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходові, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені в ч.3 ст.199 КПК України виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку передбаченому КПК України.
Частиною 3 ст.199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених в ст. 184 КПК України, повинно містити:1) виклад обставин які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Згідно ж ч.5 зазначеної норми, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені в ч.3 ст. 199 КПК України виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Слідчий суддя зазначених вимог закону та положень практики ЄСПЛ в ході вирішення даного клопотання дотримався. Предметом дослідження слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого були саме ті обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим суддею встановлено, що повідомлена ОСОБА_7 підозра ґрунтується на зібраних доказах, та враховано тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_7 за інкриміновані злочини у разі доведення його вини, конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, розмір завданої шкоди, а також наявність суспільного інтересу в забезпеченні об'єктивності досудового розслідування, та прийшов до обґрунтованого висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що продовжують існувати ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищувати, приховувати та спотворювати будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, які на даний час судом не допитані; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, відтак саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та таким, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного в подальшому при здійсненні досудового розслідування та зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Також, слідчий суддя місцевого суду ретельно дослідив доводи клопотання слідчого відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою. При цьому для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні процесуальних та слідчих (розшукових) дій, обґрунтованість та необхідність яких перевірена та підтверджена в судовому засіданні матеріалами клопотання.
Таким чином, слідчий суддя правильно прийшов до висновку, що на даному етапі досудового розслідування доцільно продовжити до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливість запобігання ризикам, зазначеним в ч.1 ст.177 КПК України.
Зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про доведеність слідчим та прокурором можливих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також про доведеність недостатності в даному випадку більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він всебічно та у повному обсязі довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права підозрюваного перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства (рішення у справах "Лабіта проти Італії" п. 153, "Мюллер проти Франції" п. п. 35-45). Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Доводи апеляційної скарги про те, що досудовим слідством не доведено його причетність до вчинення злочину, та до клопотання слідчого не додано жодного суттєвого доказу, який би підтверджував пред'явлення обґрунтованої підозри, є безпідставними та не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження. Органом досудового розслідування в ході розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою було надано достатні дані, що об'єктивно доводять можливу причетність підозрюваного до зазначених кримінальних правопорушень та обґрунтованість підозри про вчинення ним даних злочинів. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що оцінка доказів не входить до повноважень слідчого судді при розгляді клопотань про обрання забіжного заходу чи його продовження, а здійснюється судом тільки під час судового розгляду по суті кримінального провадження.
Доводи сторони захисту про те, що органом досудового розслідування не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
Проте є слушними доводи апеляційної скарги в частині, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, подано з недотриманням вимог абзацу 10 пункту 205 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, тобто з недотриманням строку подачі такого виду клопотань, однак колегія суддів вважає, дану обставину не істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що потягло б скасування оскаржуваної ухвали. Враховуючи, що строк дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою на день подання зазначеного клопотання не закінчився, а дана обставина відповідно до вимог КПК України, не є підставою у відмові у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Враховуючи наведені обставини, доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, а під час розгляду клопотання слідчого слідчим суддею перевірено доводи про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень та наявність ризиків передбачених п.п. 1-4 ч.1 ст. 177 КПК України, пов'язаних з застосуванням запобіжного заходу, які на час розгляду клопотання не зменшилися, а також враховані всі обставини, які мають вагоме значення для визначення запобіжного заходу для підозрюваного у даному кримінальному провадженні та можливості його продовження.
За таких обставин, підстави до скасування чи зміни оскаржуваної ухвали слідчого судді про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисників, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року, якою задоволено клопотання сторони кримінального провадження № 12014110100000089 від 22.01.2014 - слідчого другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, а саме до 21.08.2020 року, - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4