18 серпня 2020 року
Київ
справа №240/12238/19
адміністративне провадження №К/9901/20213/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н. В.,
суддів: Смоковича М.І., Калашнікової О.В.
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі №240/12238/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, стягнення середнього заробітку за затримку повного розрахунку при звільненні,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 всіх сум належних йому у день звільнення (невиплати грошової компенсації за речове майно у розмірі 14328,09 грн);
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні (невиплати компенсації за речове майно у розмірі 14328,09 грн за період з 01 жовтня 2019 року до 28 листопада 2019 року у сумі 36651,94 грн).
17 лютого 2020 року рішенням Житомирського окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 всіх сум належних йому у день звільнення (невиплати грошової компенсації за речове майно у розмірі 14328,09 грн).
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні за період з 01 жовтня 2019 року до 28 листопада 2019 року у сумі 35806,30 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
25 червня 2020 року постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
На зазначену постанову суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 12 серпня 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Частиною другою статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Касаційна скарга ОСОБА_1 подана без дотримання встановлених процесуальним законом строків її подання, а саме касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції від 25 червня 2020 року подана до відділення поштового зв'язку 10 серпня 2020 року.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження позивач посилається на те, що копія оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції отримана ним 07 серпня 2020 року, що підтверджується відміткою на копії постанови, та у матеріалах справи.
Проте, вказана відмітка на копії постанови містить лише вих №32507/20 та дату 07.08.2020, за якими неможливо ідентифікувати отримувача постанови, тобто вказана відмітка не підтверджує фактичної дати отримання оскаржуваного судового рішення позивачем.
Інших доказів на підтвердження дати отримання постанови суду апеляційної інстанції заявником касаційної скарги не надано.
Нормами КАС України передбачено, що розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється на стадії відкриття касаційного провадження на підставі касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, позивач не надав належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв'язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже позивачу необхідно довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції доказів на обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішень.
Керуючись статтями 3, 169, 330, 329, 332, Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі №240/12238/19.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі №240/12238/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, стягнення середнього заробітку за затримку повного розрахунку при звільненні - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Шевцова
Судді М. І. Смокович
О.В. Калашнікова