17 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.003209
адміністративне провадження № К/9901/20397/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Смоковича М.І., Єресько Л.О.
перевірив касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Швеця Дмитра Юрійовича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі № 1.380.2019.0032209 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання незаконним і скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив визнати незаконним і скасувати наказ начальника УПП Львівської області капітана поліції Пилипенко Р.О. № 32 від 23 травня 2019 року «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та стягнути судові витрати, в тому числі на отриману правничу допомогу.
09 січня 2020 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду відповідачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 13 серпня 2020 року.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду даної справи є протиправність наказу відповідача в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Суди попередніх інстанцій установили, що лейтенант поліції ОСОБА_1 проходить службу на посаді інспектора взводу № 2 роти № батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП. На підставі висновку, начальником УПП у Львівській області ДПП 23 травня 2019 року видано наказ № 32 «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень», за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» пунктів 1, 4, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національно поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», підпунктів 3.1.1, 3.1.10 пункту 3.1 розділу III Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 № 4/1, абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, на підставі пункту 2 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національно поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» до інспектора взводу № 2 роти № батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Позивач не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції». Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення
Оскаржуючи судове рішення, прийняте у справі незначної складності, представник позивача зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
А саме представник позивача вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо дотримання конституційного права на відпочинок при вирішенні спору у подібних правовідносинах.
В обґрунтування зазначеного твердження вказує, що підставою для винесення спірного наказу стала відмова позивача, який, зокрема є головою первинної профспілкової організації Управління патрульної поліції у Львівській області, у виході на роботу у свій вихідний день на підставі повідомлення командира взводу у месенджері Telegram без жодного відповідного наказу керівників позивача, тому вважає, що дії відповідача щодо безпідставного притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є грубим порушенням конституційного права на відпочинок та носять показовий характер, яким відповідач намагається знецінити роль профспілки у захисті трудових прав працівників Управління патрульної поліції у Львівській області.
Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи касаційної скарги з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження позивач жодним чином не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Зазначені представником позивача доводи у касаційній скарзі стосуються виключно оцінки доказів у цій справі, на підставі яких встановлюються істотні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи у кожному конкретному випадку, на підставі належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів відповідно до процесуальних принципів їх оцінки, встановлених статями 73-76 КАС України.
Таким чином, представник позивача у касаційній скарзі належним чином не обґрунтував підстав, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Швеця Дмитра Юрійовича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі № 1.380.2019.0032209 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання незаконним і скасування наказу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді М.І. Смокович
Л.О. Єресько