17 серпня 2020 року
Київ
справа №320/4418/19
адміністративне провадження №К/9901/19741/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Пасічник С.С.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2020 у справі №320/4418/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Магнітогорська» до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії ,
10.08.2020 до суду надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2019.
З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2020 апеляційну скаргу ДПС у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 18.10.2019 подано 18.12.2019, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що згідно з наказом від 28.08.2019 №36 "Про початок діяльності Державної податкової служби" правонаступником Державної фіскальної служби України є Державна податкова служба України. Одразу ж після виявлення даної справи апелянт звернувся до суду з апеляційною скаргою, у зв'язку з цим просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ДПС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки 18.10.2019 Київським окружним адміністративним судом було ухвалено замінити відповідача - Державну фіскальну службу України, на правонаступника - Державну податкову службу України. Відповідно до штампу відділу документального забезпечення і контролю (канцелярія), який міститься на зворотному боці супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 року, суд першої інстанції 23.10.2019 направив на адресу Державної податкової служби України (Державна фіскальна служба України): 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, копії рішення та ухвали про заміну відповідача на правонаступника від 18.10.2019. Однак, звертаючись з апеляційною скаргою 18.12.2019, ДПС не надає доказів на підтвердження часу отримання рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 (розписка про вручення копії судового рішення, конверт, в якому судове рішення було надіслано адресату чи довідка поштового відділення зв'язку). У зв'язку з наведеним, апеляційний суд запропонував скаржнику надати такі докази або навести інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2020 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 31.01.2020 ДПС подало клопотання, в якому вказувало на відсутність у скаржника інформації щодо перебігу розгяду даної справи внаслідок реорганізації територіальних органів ДФС та не здійснення заміни відповідача його правонаступником.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, що має бути підтверджено шляхом подання відповідних доказів. Апеляційний суд вказав, що в ухвалі від 31.01.2020 було чітко вказано спосіб усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з долученням доказів про час отримання копії рішення суду першої інстанції, проте скаржником такі вимоги виконано не було. Посилання ДПС на обставини реорганізації територіальних органів ДФС суд апеляційної інстанції визнав безпідставними з огляду на заміну судом першої інстанції 18.10.2019 ДФС її правонаступником та те, що налагоджена не належним чином внутрішня організаційна діяльність органу державної влади не може вважатися об'єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки судом не враховано обставини реорганізації ДФС України, внаслідок чого ДПС України як правонаступник відповідача має певне коло прав та обов'язків. Скаржник зазначає, що одразу ж після виявлення даної справи звернувся з апеляційною скаргою до суду. При цьому реалізація ДПС права на апеляційне оскарження є вагомою для держави, що є особливо актуальним в період запровадження карантинних заходів відповідно до постанови КМУ від 11.03.2020 №211.
Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарженого визнані судом неповажними.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього, як і не надав доказів отримання оскарження рішення суду першої інстанції.
Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Оскільки оскаржена ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду постановлена 28.02.2020, посилання скаржника на карантинні заходи, запроваджені постановою КМУ від 11.03.2020 №211, як причину для поновлення строку на апеляційне оскарження не може бути визнані обґрунтованою підставою для касаційного оскарження.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2020 у справі №320/4418/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Магнітогорська» до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак С.С. Пасічник