18 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 826/15986/16
адміністративне провадження № К/9901/54675/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року (суддя Кармазін О.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (колегія суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П., Костюк Л.О.) у справі № 826/15986/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Славкіної Марини Анатоліївни про зобов'язання вчинити певні дії,
В жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням зміни предмету позову, просив:
1) визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Хрещатик» щодо невключення вкладника ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також щодо неподання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з урахуванням інформації по договору від 18 березня 2016 року № 153D-663737 банківського вкладу «Живи сонечко» в сумі 5 000 доларів США, що є еквівалентом 129 950 гривень;
2) зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Хрещатик» сформувати повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню, у який включити: ОСОБА_1 за договором від 18 березня 2016 року № 153D-663737 банківського вкладу «Живи сонечко» в сумі 5 000 доларів США, що є еквівалентом 129 950 гривень та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повний перелік вкладників з урахуванням інформації щодо вкладника ОСОБА_1 , який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договором від 18 березня 2016 року № 153D-663737 банківського вкладу «Живи сонечко» в сумі 5 000 доларів США, що є еквівалентом 129 950 гривень.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, просять скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір відступлення вимоги за вкладом останнього на 5000 доларів США. В подальшому 03.04.2016 укладена додаткова угода за участю ПАТ КБ «Хрещатик» та кошти перераховано на рахунок позивача, відкритий у ПАТ КБ «Хрещатик». Вказує, що до початку запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ КБ "Хрещатик" позивач кошти з рахунку не отримав, у зв'язку із чим, вважає, що на підставі ст. 26 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" мають право на відшкодування цих коштів за рахунок Фонду.
Ухвалою Верховного Суду від 04.07.2018 відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу уповноважена особа ФГВФО просить в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, 18.03.2016 між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір № 153D-663737 банківського вкладу «Живи сонечко» у доларах США в сумі 5 000 доларів США на термін з 18.03.2016 по 18.04.2016.
У подальшому, 03.04.2016 укладено додатковий договір № 1 між ПАТ «КБ «Хрещатик» з однієї сторони та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з другої у зв'язку з відступленням ОСОБА_2 ОСОБА_1 права вимоги по Договору банківського вкладу №153D-663737 відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 03.04.2016.
Разом з тим, 04 квітня 2016 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «КБ «Хрещатик» до категорії проблемних» № 231/БТ, пунктом 2 якої для ПАТ «КБ «Хрещатик» установлено обмеження в його діяльності, зокрема, не допускати проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
На підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» від 05 квітня 2016 року № 234, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05 квітня 2016 року прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» № 463, згідно з яким з 5 квітня 2016 року розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Хрещатик» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «Хрещатик» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенка І.І. строком на один місяць з 05 квітня 2016 року по 04 травня 2016 року включно.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 квітня 2016 року № 560 продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» з 05 травня 2016 року по 04 червня 2016 року включно.
На підставі рішення Правління Національного Банку України від 02 червня 2016 року №46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 03 червня 2016 року №913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації банку з 06 червня 2016 року по 05 червня 2018 року включно, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенку І.І.
На своєму сайті Фонд оприлюднив інформацію про те, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення від 03 червня 2016 року №913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку», Фонд з 09 червня 2016 року розпочинає виплати коштів вкладникам цього банку. Для отримання коштів вкладники ПАТ «КБ «Хрещатик» з 09 червня 2016 року до 21 липня 2016 року включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду: АТ «Ощадбанк», ПАТ «ПУМБ», АБ «Південний» та АТ «Укрсиббанк».
Дізнавшись про відсутність позивача в переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що за своєю правовою природою договір про відступлення права вимоги є лише підставою для заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою, укладення такого договору не замінює основного правочину, з якого виникли відносини сторін. При цьому, позивач не є вкладником ПАТ «КБ «Хрещатик» в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та для цілей отримання суми гарантованого відшкодування, а тому не набув права на отримання коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, ОСОБА_2 , з яким Банком було укладено договір від 18.03.2016, є пов'язаною із Банком особою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно з положеннями ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI називається тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".
Частинами 3, 5 цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Системний аналіз положень Закону № 4452-VI дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Отже, Закон № 4452-VI пов'язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
В касаційній скарзі позивач вказує, що ним відкрито рахунок в ПАТ КБ «Хрещатик», на який перераховано кошти з рахунку ОСОБА_2 , однак жодних доказів вказаного матеріали справи не містять.
Відтак, для вирішення даної справи обов'язково необхідно встановити, чи відкрито рахунок позивача в ПАТ КБ «Хрещатик», чи перебували на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних та введення тимчасової адміністрації, тобто станом на 05.04.2016 кошти на банківському рахунку позивача разом з нарахованими відсотками в сумі не менше 10 грн., оскільки матеріали справи не містять карток особових рахунків, банківських виписок, тощо на підтвердження вказаних обставин.
Зважаючи на викладене, є підстави для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.
Згідно із частиною другою статті 353 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом від 15.01.2020 № 460-IX) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А. Ю. Бучик
Судді: Л. Л. Мороз
А. І. Рибачук