17 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 640/14923/19
адміністративне провадження № К/9901/19451/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Служби безпеки України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року та у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про поновлення на роботі,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Служби безпеки України №764-ОС від 10 червня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас Збройних Сил України.
- зобов'язати Службу безпеки України поновити ОСОБА_1 на військовій службі на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 5 відділу 5 управління ГУ ВКР ДКР Служби безпеки України;
- зобов'язати Службу безпеки України поновити та забезпечити виплату грошового та речового забезпечення за встановленими нормами відповідно до посади ОСОБА_1 , поновити військове звання та вислуги за час вимушеного прогулу;
- зобов'язати Службу безпеки України забезпечити зарахування часу вимушеного прогулу у загальний строк військової служби ОСОБА_1 .
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року скасовано та прийнято нове, яким задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись постановою суду апеляційної інстанції відповідачем до Верховного Суду подано касаційну скаргу.
В касаційній скарзі скаржник посилаючись на порушення норм процесуального права та порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відповідно до примітки статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються, серед іншого, військові посадові особи вищого офіцерського складу.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини склались з приводу проходження позивачем публічної служби.
При цьому військове звання та посада позивача (капітан, старший оперуповноважений в особливо важливих справах 5 відділу 5 управління ГУ ВКР ДКР Служби безпеки України) не підпадає під перелік службових осіб, які займають відповідальне становище, відповідно в розумінні Закону України "Про запобігання корупції".
За таких обставин та правового врегулювання спірні правовідносини, що склались відносяться до справ незначної складності.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а"-"в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Служби безпеки України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року та у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про поновлення на роботі.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: Л.О. Єресько
В.М. Соколов